печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21060/17-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2017 року
Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,
при секретарі Захарчишиній В.С.,
за участю слідчого Массалітіна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Массалітіна Валерія Валерійовича про тимчасовий доступ до речей і документів,
В С Т А Н О В И В:
Старший слідчий слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Массалітін В.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу військової прокуратури Центрального регіону України Королем І.В., та просив надати тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112), з можливістю виїмки завірених належним чином копії документів, а саме: відомостей на паперових та електронних носіях про рух коштів по розрахунковому рахунку
№ НОМЕР_1 із зазначенням підстав і сум перерахувань, назв та банківських реквізитів контрагентів, від яких або яким перераховувалися грошові кошти, у хронологічній послідовності за період з 14.05.2014 по 15.03.2015.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.
Слідчим відділом військової прокуратури Центрального регіону України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015100100014531 за фактами можливо вчинення начальником Державного центру кіберзахисту та протидії кіберзагрозам Держспецзв'язку полковником ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 410 КК України, та за фактами можливо вчинення старшим фахівцем сфери захисту інформації 3 відділу Державного центру кіберзахисту та протидії кіберзагрозам Держспецзв'язку ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що Наказом Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 12 травня 2014 року № 14/ДСК-В начальника Державного центру підполковника Держспецзв'язку ОСОБА_3 було відряджено до м. Відень (Республіка Австрія) у період з 14 по 16 травня 2014 року для консультацій у сфері кібернетичної й інформаційної безпеки у рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Так, для організації вказаного відрядження 8 травня 2014 року ОСОБА_3, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Городецького, 4, придбав у офісі ПрАТ «КИЙ АВІА» (код ЄДРПОУ 01130578) авіаквитки за маршрутом «Київ-Відень-Київ» вартістю 6382,00 грн.
21 травня 2014 року, після повернення з указаного відрядження, ОСОБА_3, перебуваючи в Державному центрі, за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 83Б, склав та підписав Звіт про використання коштів, виданих у відрядження або під звіт, № 4, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року № 845, який є офіційним документом. При цьому, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_3 вніс до вказаного офіційного документу завідомо неправдиві відомості про ніби то сплату ним за авіаквитки за маршрутом «Київ-Відень-Київ» 7900,00 грн. Зазначений звіт він, діючи з тих же мотивів та метою, того ж дня подав до фінансово-економічного сектору Державного центру. У подальшому, Державним казначейством України було компенсовано ОСОБА_3 ніби то понесені ним вищевказані витрати в повному обсязі. Таким чином, ОСОБА_3, будучи службовою особою, внісши завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, заволодів чужим майном шляхом обману на загальну суму 1518,00 грн. Відповідно до висновку економічної експертизи від 3 квітня 2017 року № 40/7 внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 державі спричинено майнову шкоду на суму 1518,00 грн.
Також, наказом Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 29 вересня 2014 року № 53-В начальника Державного центру підполковника Держспецзв'язку
ОСОБА_3 було відряджено до м. Відень (Республіка Австрія) у період з 9 по 11 жовтня 2014 року.
Так, для організації вказаного відрядження 7 жовтня 2014 року ОСОБА_3, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Городецького, 4, придбав у офісі ПрАТ «КИЙ АВІА» (код ЄДРПОУ 01130578) авіаквитки за маршрутом «Київ-Відень-Київ» вартістю 6057,00 грн.
14 жовтня 2014 року, після повернення з указаного відрядження, ОСОБА_3, перебуваючи в Державному центрі, за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 83Б, склав та підписав Звіт про використання коштів, виданих у відрядження або під звіт, № 18, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року № 845, який є офіційним документом. При цьому, діючи умисно, з тих же мотивів та метою, повторно, ОСОБА_3 вніс до вказаного офіційного документу завідомо неправдиві відомості про ніби то сплату ним за авіаквитки за маршрутом «Київ-Відень-Київ»
7990,00 грн. Зазначений звіт він, діючи з тих же мотивів та метою, повторно, того ж дня подав до фінансово-економічного сектору Державного центру. У подальшому, Державним казначейством України було компенсовано ОСОБА_3 ніби то понесені ним вищевказані витрати в повному обсязі. Таким чином, ОСОБА_3, будучи службовою особою, внісши завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, повторно заволодів чужим майном шляхом обману на загальну суму 1933,00 грн. Відповідно до висновку економічної експертизи від 3 квітня 2017 року № 40/7 внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 державі спричинено майнову шкоду на суму 1933,00 грн.
Також, наказом Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 17 грудня 2014 року № 87-В начальника Державного центру підполковника Держспецзв'язку ОСОБА_3 було відряджено до м. Вашингтон (Сполучені Штати Америки) у період з 21 по 25 грудня 2014 року.
Так, для організації вказаного відрядження 16 грудня 2014 року ОСОБА_3, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Городецького, 4, придбав у офісі ПрАТ «КИЙ АВІА» (код ЄДРПОУ 01130578) авіаквитки за маршрутом «Київ-Франкфурт-Вашингтон-Франкфурт-Київ» вартістю 20169,00 грн. та сплатив за послуги страхування 127,65 грн.
26 грудня 2014 року, після повернення з указаного відрядження, ОСОБА_3, перебуваючи в Державному центрі, за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 83Б, склав та підписав, Звіт про використання коштів, виданих у відрядження або під звіт, № 35, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року № 845, який є офіційним документом. При цьому, ОСОБА_3, будучи службовою особою, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, потворно, вніс до вказаного офіційного документу завідомо неправдиві відомості про ніби то сплату ним за авіаквитки за маршрутом «Київ-Франкфурт-Вашингтон-Франкфурт-Київ» 24896,65,00 грн. та затвердив його. Зазначений звіт він, діючи з тих же мотивів та метою, того ж дня подав до фінансово-економічного сектору Державного центру. У подальшому, Державним казначейством України було компенсовано ОСОБА_3 ніби то понесені ним вищевказані витрати в повному обсязі. Таким чином, ОСОБА_3, будучи службовою особою, внісши завідомо неправдиві відомості до офіційних документів та затвердивши їх, заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем на загальну суму 4600,00 грн. Відповідно до висновку економічної експертизи від 3 квітня 2017 року № 40/7 внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 державі спричинено майнову шкоду на суму 4600,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, для підтвердження факту одержання ОСОБА_3 компенсації за ніби то понесені ним витрати по придбанню вищевказаних авіаквитків на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у дослідженні руху грошових коштів по розрахунковому рахунку останнього № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112).
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Документи, які перебувають у володінні ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) містять банківську таємницю та конфіденційну інформацію, в тому числі комерційну та персональні дані осіб, але самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Як вбачається із змісту п. 4, 5, 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах і документах, належить конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю, відомості, які можуть становити банківську таємницю, та персональні дані особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи та самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, заслухавши пояснення сторони кримінального провадження, а також враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання в частині вилучення копій документів, оскільки прохання щодо вилучення оригіналів документів, є передчасним, а тому вважає, що клопотання в даній частині не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 108, 160, 162, 163, 164, 166, 309 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Массалітіна Валерія Валерійовича про тимчасовий доступ до речей і документів, задовольнити.
Надати слідчому Массалітіну В.В., іншим слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015100100014531 тимчасовий доступ до документів, які становлять банківську таємницю, щодо клієнта банку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має у вказаному банку розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, та виїмку завірених належним чином копії документів, а саме: відомостей на паперових та електронних носіях про рух коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 із зазначенням підстав і сум перерахувань, назв та банківських реквізитів контрагентів, від яких або яким перераховувалися грошові кошти, у хронологічній послідовності за період з 14.05.2014 по 15.03.2015.
Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Ухвала виготовлена в двох примірниках:
Прим.1- справа 757/21060/17-к
Прим.2- слідчому Массалітіну В.В.
Слідчий суддя
Судове рішення № 66164243, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 12.04.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/21060/17-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: