Вирок № 66163611, 25.04.2017, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/322/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Левченка В.В.,

за участі секретарів - Миць Н.В., Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнобай кримінальне провадження №12014250280000358 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого головним технологом ТОВ "ЮРІЯ-ФАРМ", раніше не судимого, ідентифікаційний код в матеріалах справи відсутній,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.189 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурори - Палій О.О., Мартинюк М.П.,

обвинувачений - ОСОБА_1,

захисник - ОСОБА_2,

представник потерпілого - ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 11 жовтня 2014 року, близько 16 години 00 хвилин, знаходячись на території зерноскладу СТОВ «Лящівка», розташованого за адресою: вул. Леніна, 1, с. Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області, підійшов до кабіни вантажного автомобіля ГАЗ 33-07, державний реєстраційний номер 025-56 ME, де в цей час знаходився ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та під час спілкування з останнім умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з метою витягнути потерпілого з кабіни вказаного автомобіля, наніс йому численні удари (більше пяти) кулаками правої та лівої руки у живіт, ліве плече та передпліччя, удари (більше пяти) ліктем правої руки по тулубу з лівого боку та у живіт, удари кулаками рук по кисті лівої руки, а також удари кулаками рук по шиї та голові потерпілого, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців грудної клітки, лівого плеча, черевної стінки, травми голови зі струсом головного мозку, які, згідно висновку експерта від 11 лютого 2015 року №46 а/д, синці грудної клітки, лівого плеча, черевної стінки відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а травма голови зі струсом головного мозку - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125 та ч.1 ст.189 КК України не визнав та показав, що до громадської організації «Народна самооборона» надійшли звернення громадян с.Лящівка про те, що місцевий фермер ОСОБА_4 не дає людям воду, палить сміття, в садок пускає тільки певних дітей та таке інше. Так він восени 2014 року з товаришами поїхав до с.Лящівка, де у місцевому будинку культури зібралася громада села. Через деякий час вони поїхали на тік до ОСОБА_4. Там стояв газон у якому сидів, як пізніше зясувалося, ОСОБА_4. Він розмовляв з ОСОБА_4 через вікно, намагався його переконати, що потрібно дослухатися до людей. У нього з собою був травматичний пістолет Форт, але він його не витягував з кобури. ОСОБА_4 нервував та казав, що посадить його, бив себе руками об руль. Натовп дуже злився, люди хотіли зробити самосуд. Він з товаришами намагалися стримати натовп. Особисто він ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не наносив та грошей не вимагав. Даний конфлікт завершився тим, що ОСОБА_4 пообіцяв на наступний день зустрітися з людьми та вислухати їх.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, в матеріалах справи (т.1 а.с.180) мається заява потерпілого про те, що після замаху на його життя у 2015 році, під час якого загинула його дружина та він також постраждав, його здоровя сильно похитнулося та йому протипоказані будь-які, навіть незначні, нервово-емоційні навантаження, а тому він не може брати участі в судовому засіданні та давати показання, оскільки спогади про ті події викликають у нього стан знервованості. Враховуючи такі обставини, оскільки згідно висновку лікаря потерпілому протипоказані емоційні навантаження (т.2 а.с.57), а тому судом ухвалено проводити розгляд справи без участі потерпілого.

Встановлені судом обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду, які повністю узгоджуються між собою, зокрема:

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що вона працює на току в с.Лящівка та 11 жовтня 2014 року вона разом з директором ОСОБА_6 перебували на току. О 16 годині 45 хвилин приїхав ОСОБА_7 та висипав гібрид кукурудзи. В цей час на тік заїхали дві машини, білий форд та червоний жигуль, з яких вискочили люди, близько 6-8 осіб, які були у балаклавах та з предметами схожими на зброю. ОСОБА_6 підскочив до машини і заліз на водійське місце, а водій ОСОБА_7 переліз на пасажирське сидіння. Ті люди почали кричати де ОСОБА_6 на що вони відповіли їм, що ОСОБА_6 на полі. Деякі працівники току злякалися та сховалися за туалет. Вона в цей час сховалася до складу та подзвонила ОСОБА_8 щоб повідомити, що на ОСОБА_6 напали. Хтось із тих осіб підійшов до джипа ОСОБА_6, він був відкритий, там знаходилася барсетка з документи. По одному з документів ті особи впізнали ОСОБА_6 та підбігли до машини де сидів ОСОБА_6, а вона пішла до дівчат. Потім вона з охоронцями пішла позамикати склади. Коли вона повернулася то водійські двері машини були відкриті, а ОСОБА_9 стояв на підніжці та намагався витягнути ОСОБА_6. У ОСОБА_1 в руках був предмет схожий на пістолет. ОСОБА_6 держався за руль, а ОСОБА_9 йому наносив удари. Він бив його рукояткою пістолета по рукам, також бив по шиї, нижче спини по почках. Потім назбігалося багато людей, приїхали працівники міліції. Також вона не чула щоб ОСОБА_9 вимагав гроші від ОСОБА_6;

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що 11 жовтня 2014 року близько 17 години їй подзвонила покійна ОСОБА_8 та повідомила їй, щоб вона їхала на тік захищати ОСОБА_6. Після цього вона поїхала велосипедом до току та побачила там багато людей. Обвинувачений ОСОБА_1 з товаришами були на двох машинах, їх було 6-8 осіб, вони були в масках, яку ОСОБА_9 потім зняв, та одягнуті в камуфляжну форму, також у них була зброя, яку вони направляли на них. Вона бачила, що ОСОБА_6 сидів у кабіні газона, а ОСОБА_9 стояв на підніжці та один чи два рази ударив ОСОБА_6 по потилиці, ОСОБА_6 держався за руль, а ОСОБА_9 намагався відірвати його руки від руля, вихватив у нього телефон та по телефону сказав комусь давай гроші 20 тисяч. Також у ОСОБА_1 був у руках предмет схожий на пістолет. Вона з дівчатами намагалися відтягнути ОСОБА_1. Також вона бачила, що у ОСОБА_6 була кров на сорочці та відірваний рукав;

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що у суботу 11 жовтня 2014 року близько 17 годин їй подзвонила ОСОБА_8 та сказала щоб вона зібрала людей та підійшли на зернотік, оскільки там були озброєні люди. Вона зібрала працівників ферми та разом з ними прибули на тік. Коли вони зайшли на територію току то вона побачила, що машина ОСОБА_12 була далі на площадці, а він сидів у самосвалі за кермом. Також там були ще машини, близько шести осіб були у масках, які вони потім познімали, та зі зброєю. ОСОБА_1 стояв на підніжці кабіни та намагався витягнути ОСОБА_8, він кілька разів ударив ОСОБА_8 по потилиці, плечі та руках. Також вона в руках у ОСОБА_1 бачила пістолет. Потім вона з дівчатами окружили машину та намагалися нікого не пускати до ОСОБА_8. Вона не чула щоб хтось із когось вимагав гроші. Через деякий час приїхали якісь люди та почали домовлятися. Ці події закінчилися десь о 22-23 годині;

- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що йому у жовтні 2014 року близько 17 години подзвонила його знайома ОСОБА_8 з с.Лящівка та повідомила, що ОСОБА_4 на току та до нього застосовують фізичну силу. Він приїхав туди уже в темну пору, десь о 21 годині. На току була велика кількість людей, місцеві жителі, працівники міліції та особи у військовій формі, всього близько 100 осіб. Він також бачив амуніцію від зброї. ОСОБА_14 знаходився у машині ГАЗ-53 біля якої стояли працівники СТОВ «Лящівка». Він спілкувався з ОСОБА_1 та особою, яка представилася як ОСОБА_15, він питав чому вони приїхали, на що отримав відповідь, що вони приїхали підтримати народ. Коли він сідав у машину до ОСОБА_4 то бачив на ньому тілесні ушкодження, у нього були побиті руки, він держався за груди, за руку, був облитий водою, на ньому було розірване пальто. ОСОБА_4 йому сказав, що його побив ОСОБА_9. Потім він, ОСОБА_4 та ОСОБА_15 розмовляли утрьох в машині про те, що ситуація може бути вирішена фінансовим шляхом, у машині була озвучена ОСОБА_15 сума 20000 доларів. ОСОБА_4 погодився дати 10 тисяч доларів зараз, а ще 10 потім віддати та попросив, щоб він поїхав до нього додому взяти гроші. Потім він поїхав до нього до дому та його син виніс 130000 гривень. Він взяв гроші та поїхав назад на тік і віддав гроші ОСОБА_15. Також він не чув щоб саме ОСОБА_9 вимагав гроші від ОСОБА_4;

- даними протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 28 січня 2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав на фото №3 особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження та представилася ОСОБА_1 (т.1 а.с.194-196);

- даними протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками від 28 січня 2015 року, згідно яких ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11 впізнали на фото №3, де зображений обвинувачений ОСОБА_1, особу, яка 11 жовтня 2014 року наносила ОСОБА_4 тілесні ушкодження. ОСОБА_17 та ОСОБА_7 не повністю впевнені, що це та особа (т.1 а.с.197-212);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28 січня 2015 року та таблиці зображень до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 розказав та показав коли та за яких обставин ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження, а саме 11 жовтня 2014 року ОСОБА_1 наніс йому численні удари (більше пяти) кулаками правої та лівої руки у живіт, ліве плече та передпліччя, удари (більше пяти) ліктем правої руки по тулубу з лівого боку та у живіт, удари кулаками рук по кисті лівої руки, а також удари кулаками рук по шиї (т.1 а.с.213-220);

- даними протоколів проведення слідчих експериментів від 28 січня 2015 року та таблиці зображень до них, згідно яких ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_18 розказали та показали коли та за яких обставин ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (т.1 а.с.221-246, т.2 а.с.1-7);

- даними висновку експерта №46 а/д, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження синці грудної клітки, лівого плеча, черевної стінки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а травма голови зі струсом головного мозку - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 та в медичних документах характерних для падіння з висоти власного зросту немає (т.2 а.с.8);

- даними акта судово-медичного дослідження №257, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження синці грудної клітки, лівого плеча, черевної стінки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а травма голови зі струсом головного мозку - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів (т.2 а.с.9-10);

- даними висновку експерта №434, згідно якого виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, на які вказали ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_16 в протоколах проведення слідчих експериментів від 28 січня 2015 року (т.2 а.с.12-15);

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні були допитані свідки захисту, зокрема:

-свідок ОСОБА_19 показала, що вона дуже негативно відноситься до ОСОБА_4 та у 2014 році ОСОБА_4 відключив воду в селі та вони написали про це в спілку воїнів АТО та в інші організації. На початку жовтня 2014 року у селі відбулися збори на які приїхали люди з Черкас. Потім вони поїхали шукати ОСОБА_4 та хтось побачив як його машина поїхала в сторону току. Вона заїхала на тік першою та побачила, що він сидить у газоні з водієм ОСОБА_7. Потім приїхали ОСОБА_9 з товаришами та інші люди почали сходитись. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 не розмовляв. Він з хлопцями не підпускав їх до машини де сидів ОСОБА_4. Зброї вона не бачила, щоб хтось бив ОСОБА_4 чи вимагав від нього якісь гроші вона також не бачила;

-свідок ОСОБА_20 показав, що ОСОБА_4 не додавав людям орендну плату, відключив декому воду та інші подібні дії вчиняв, а тому вони написали про це у самооборону. У жовтні 2014 року відбулися збори села на які приїхали представники самооборони з Черкас. Потім вони поїхали шукати ОСОБА_4, хтось побачив як його машина поїхала в сторону току. Він поїхав своєю машиною на тік, перед ним на тік заїхали представники сомооборони, ОСОБА_19 та ОСОБА_21. На току стояв газон у якому за кермом сидів ОСОБА_4, а поряд з ним водій ОСОБА_7. ОСОБА_1 стояв біля газона та просив ОСОБА_4 вийти поговорити з людьми. Зброї він не бачив, щоб хтось бив ОСОБА_4 чи вимагав від нього якісь гроші він також не бачив;

-свідок ОСОБА_22 показав, що деякі жителі села Лящівка написали звернення у самооборону, оскільки ОСОБА_4 відключив воду. Так, восени 2014 року були збори жителів села на які приїхали представники самооборони з Черкас. Потім вони поїхали шукати ОСОБА_4, хтось побачив як його машина поїхала в сторону току. Коли він приїхав на тік то там було вже багато людей. ОСОБА_4 сидів у газоні, а ОСОБА_9 стояв біля газона та про щось розмовляв зі ОСОБА_4, про що саме він не чув. Зброї він не бачив, щоб хтось бив ОСОБА_4 чи вимагав від нього якісь гроші він також не бачив. Йому відомо, що ОСОБА_20 негативно відноситься до ОСОБА_4;

-свідок ОСОБА_23 показала, що у її матері та чоловіка були непорозуміння з дирекцією СТОВ «Лящівка» та у жовтні 2014 року відбулися збори жителів села Лящівка у місцевому будинку культури, оскільки із дирекцією СТОВ «Лящівка», керівником якого був ОСОБА_4, у жителів села були непорозуміння. Їм сказали, що має хтось приїхати з Черкас для вирішення цього питання. Зібралося багато людей, також приїхала самооборона з Черкас. Серед осіб які приїхали з Черкас був також ОСОБА_1. Ці особи на зборах зачитали звернення громадян, які надійшли до них та на зборах було прийнято рішення зустрітися з іншою стороною, а саме з ОСОБА_6. Після цього громада вирушила до дому ОСОБА_6, але його там не було. Хтось побачив машину ОСОБА_6, яка їхала в сторону зерноскладу та громада вирушила на зерносклад. Їхали на машинах, скутерах, велосипедах, деякі люди йшли пішки. Вона їхала на велосипеді поряд із ОСОБА_24. Коли вона зайшла на тік то бачила, що стояв газон у якому сидів ОСОБА_6 на водійському місці, а на пасажирському сидінні сидів водій ОСОБА_7. ОСОБА_1 стояв біля машини з папкою та зачитував якісь документи, також там були ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інші люди. Потім підійшли працівники СТОВ «Лящівка», окружили машину де сидів ОСОБА_6 та нікого до нього не пускали. До газона підходили люди та просили щоб ОСОБА_6 вийшов до них та поговорив. Зброї вона не бачила, представники самооборони були без масок, щоб хтось бив ОСОБА_6 чи вимагав від нього якісь гроші вона також не бачила;

-свідки ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_26 дали показання, аналогічні за змістом показанням свідка ОСОБА_23

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що ніяких ударів ОСОБА_4 він не наносив. Вказане беззаперечно спростовується даними висновків судово-медичних експертиз, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та даними протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками, протоколів проведення слідчих експериментів, які повністю узгоджуються між собою та з даними експертиз, відтворюючи реальну картину подій, що мала місце між потерпілим і обвинуваченим. Суд не має обґрунтованих підстав ставити під сумнів достовірність показань даних свідків, натомість суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20, оскільки останні перебувають з потерпілим у неприязних відносинах та їхні покази спростовуються вказаними вище показаннями свідків обвинувачення та даними протоколів слідчих дій.

Обрану обвинуваченим позицію суд розцінює як таку, що продиктована бажанням уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Щодо показань свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 то суд не бере їхні покази до уваги, оскільки дані особи прибули на місце події через певний проміжок часу та не можуть підтвердити чи спростувати обставини, які відбувалися між обвинуваченим та потерпілим до цього.

Суд не погоджується з думкою захисника про те, що протоколи предявлення особи для впізнання за фотознімками та протоколи проведення слідчих експериментів є недопустимими доказами, оскільки проведені в один день, через малий проміжок часу, у всіх протоколах для впізнання ОСОБА_1 зображений на третьому фото, не зазначено по яким конкретно рисам обличчя його впізнавали, зміст протоколів проведення слідчих експериментів та додані фото є ідентичними. Так, перелічені захисником обставини не свідчать про будь-яку очевидну недопустимість доказу чи про істотне порушення вимог КПК України, який не регламентує проміжок часу між слідчими діями, чи нумерацію фото, чи необхідність зазначення конкретних рис обличчя при предявленні особи для впізнання.

Оцінюючи докази у їх сукупності, відповідно до ст.94 КПК України, у результаті всебічного, повного і неупередженого їх дослідження в судовому засіданні, враховуючи наявність достатньої кількості допустимих та належних доказів, що виключають будь-які сумніви та підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене. За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню.

Органом досудового розслідування, обвинувачений ОСОБА_1 також обвинувачується в тому, що він 11 жовтня 2014 року, близько 16 годин 00 хвилин, знаходячись на території зерноскладу СТОВ «Лящівка», розташованого за адресою: вул.Леніна, 1, с.Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння неналежним йому майном заради власного збагачення, підійшов до кабіни вантажного автомобіля ГАЗ 33-07, державний реєстраційний номер 025-56 ME, де в цей час знаходився ОСОБА_4, та здійснив вимагання, яке полягало у протиправній вимозі до ОСОБА_4 про передачу ним грошових коштів у сумі 260 000 гривень ОСОБА_1, при цьому здійснюючи дійсні та реальні погрози ОСОБА_4 у вигляді погроз, в усній формі, застосування до нього насильства, а також застосуванні травматичного пістолету Форт 12 Р, серії Е №6574 та нанесенні йому численних ударів (більше пяти) кулаками правої та лівої руки у живіт, ліве плече та передпліччя, ударів (більше пяти) ліктем правої руки по тулубу з лівого боку та у живіт, ударів кулаками рук по кисті лівої руки, а також ударів кулаками рук по шиї та голові потерпілого, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців грудної клітки, лівого плеча, черевної стінки, травми голови зі струсом головного мозку, при цьому розуміючи, що ОСОБА_4 усвідомлював такі дії ОСОБА_1 як небезпеку для власного життя та здоровя, у випадку відмови виконати протиправну вимогу про передачу йому вказаної вище суми грошових коштів.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим.

Висновки органу досудового слідства та сторони обвинувачення про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України, ґрунтуються на показаннях допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 категорично заперечував свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України та показав, що він ніяких грошових коштів від потерпілого ОСОБА_4 не вимагав.

Допитані в судовому засіданні свідки обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не підтвердили тієї обставини що обвинувачений ОСОБА_1 адресував ОСОБА_4 вимогу передачі коштів, а свідок ОСОБА_13 повідомив, що при розмові за гроші були присутні лише він, ОСОБА_4 та ОСОБА_15, останній озвучив суму 20000 доларів та саме йому передані були кошти у сумі 130000 гривень.

Згідно ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі ж сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується при розгляді справ як джерело права.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв, як в положеннях ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 у зв'язку з недоведеністю, що в його діянні є склад злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України, виходячи з презумпції невинуватості, необхідності тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого та необхідності обґрунтування висунутого обвинувачення виключно на підставі достатньої кількості належних, допустимих та достовірних доказів.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згідно ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості; обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, беручи до уваги матеріали досудової доповіді органу з питань пробації, а тому суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді штрафу.

Цивільний позов прокуратури Черкаської області в інтересах Чорнобаївської районної ради до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_4 у сумі 2975 грн. 66 коп. підлягає до задоволення. Так, у відповідності до ч.1 ст.1206 ЦК України, згідно якої особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Оскільки потерпілий внаслідок отриманих тілесних ушкоджень проходив лікування та витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого доведені в судовому засіданні, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто девяносто) гривень.

Цивільний позов прокуратури Черкаської області в інтересах Чорнобаївської районної ради до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_4 у сумі 2975 грн. 66 коп. - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ «Чорнобаївська центральна районна лікарня Чорнобаївської районної ради» (ЄДРПОУ 02005266) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 2975 гривень 66 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Чорнобаївського

районного суду ОСОБА_27