Ухвала суду № 66162245, 20.04.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6400/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1077/17Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Гальонкіна С.А.,

суддів: Лобова О.А., Абрамова П.С.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10 березня 2017 року по справі за заявою начальника Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про вирішення питання звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні № 5198264.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а:

12 січня 2017 року начальник Київського ВДВС м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про звернення стягнення на майно боржника.

Посилався на те, що в провадженні Київського ВДВС м. Полтави перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 60679,09 грн. У добровільному порядку рішення суду про стягнення коштів боржник ОСОБА_4 не виконав.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано жодного обєкта нерухомості. Проте згідно інформації, наданої ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор», ОСОБА_2 володіє часткою в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1.

Просив суд, з огляду на положення ч. 4 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» вирішити питання щодо звернення стягнення вказану квартиру.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 березня 2017 року заяву начальника Київського ВДВС м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно боржника задоволено.

В межах виконавчого провадження ВП №51982624 про стягнення з боржника ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 60679,09 грн. звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_2.

З ухвалою суду не погодився ОСОБА_2 та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційні скарзі вказував на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про звернення стягнення на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Місцевим судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від23 червня2016 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість по орендній платі в розмірі 36055 грн., пеню в розмірі 22680 грн., понесені судові витрати в розмірі 1944,09 грн.

Боржник ОСОБА_2 в добровільному порядку рішення суду про стягнення боргу не виконав, рішення суду звернуто до примусового виконання.

Крім того, судом встановлено, що державним виконавцем вживаються заходи для примусового виконання зазначеного вище рішення суду, передбачені нормамиЗакону України «Про виконавче провадження», але судове рішення залишається невиконаним протягом тривалого часу. При цьому з наданих до суду матеріалів слідує, що ОСОБА_2, як боржник, не вживає заходи для можливого виконання судового рішення.

Відповідно до положень ч.ч. 5,6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

За змістом ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі звернення стягнення на обєкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо зясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності обєкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на обєкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий суд безпідставно звернув стягнення на всю квартиру АДРЕСА_3. Зазначені доводи не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи слідує, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації житла Полтавського автоагрегатного заводу від 27.01.1998 року ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_4. Іншими співвласниками, відповідно до свідоцтва, є дідусь відповідача - ОСОБА_6 та бабуся - ОСОБА_7

27 травня 2013 року ОСОБА_7 померла. Згідно заповіту, залишеного ОСОБА_7, остання все своє майно, яке належало їй на день смерті заповіла ОСОБА_2 Проте, 25 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Другої державної нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини. При цьому, спадщину після померлої ОСОБА_7 прийняв ОСОБА_6

06 червня 2014 року помер ОСОБА_6 На підставі заповіту ОСОБА_2 прийняв спадщину після свого дідуся ОСОБА_6

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Місцевим судом встановлено, і не заперечувалось відповідачем ОСОБА_2, що він прийняв спадщину після діда ОСОБА_6, проте не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Отже, висновок місцевого суду про задоволення заяви Київського ВДВС м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про звернення стягнення на майно зроблений на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, яким судом дана вірна правова оцінка.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при розгляді справи місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми процесуального права, отже підстави для скасування ухвали місцевого суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, п. 1 ч.1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підпис) ОСОБА_8

(підпис) ОСОБА_9

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1