Постанова № 66161879, 25.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/458/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/262/17 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 25.04.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: ОСОБА_1;

захисника особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2017 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце роботи: генеральний директор «УКРБУДІНВЕСТ», проживає за адресою: Україна, АДРЕСА_1/79;

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі1850 доларів США та 1500 євро,-

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2016 року о 08 год. 50 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з України до Польщі, м. Варшава, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № 801, обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину ним «білої лінії» було виявлено 12 850 доларів США та 1500 євро. За протоколом вилучено 1850 доларів США та 1500 євро, решту грошових коштів у сумі 10730 доларів США, пропущено пасажирові.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2017 року, громадянина України ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі1850 доларів США та 1500 євро.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 по справі № 359/458/17 про адміністративне правопорушення згідно ст. 471 Митного кодексу України, скоєне громадянином України ОСОБА_3, в частині накладення стягнення, замінивши конфіскацію іноземної валюти у сумі 1850 доларів США та 1500 євро на штраф, як менш суворе стягнення, за порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ст. 471 Митного кодексу України.

Окрім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що участь у судовому засіданні Бориспільського міськрайонного суду Київської області 20 січня 2017 року він не приймав. Однак його представник, який був присутній у вищезазначеному судовому засіданні повідомив, що суд не оголосив постанову одразу після закінчення розгляду справи. 20 січня 2017 року представником ОСОБА_3 було подано заяву про надання копії рішення суду шляхом надсилання її за поштовою адресою представника, але Бориспільським міськрайонним судом ця вимога не була виконана. Тільки 08 лютого 2017 року, коли представник ОСОБА_3 особисто звернувся в канцелярію Бориспільського міськрайонного суду, нарешті було отримано копію постанови від 20 січня 2017 року по справі № 359/458/17.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. 289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущений ОСОБА_3 з поважних причин, а тому його слід поновити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суддя першої інстанції виходив із того, що громадянин України ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував всі обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, наявність помякшуючих обставини, прийшов до хибного висновку про те, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією вилученої валюти, яка являється безпосереднім предметом правопорушення, товаром, переміщення якого через митний кордон України обмежено.

Під час розгляду апеляційної скарги встановлено пом`якшуючі та виключні обставини відповідальності особи відповідно до вимог ст.ст. 33, 247 КУпАП та знайшли своє підтвердження наступні обставини.

ОСОБА_3 є ветераном війни, інвалідом 3-ї групи (а.с. 31). На бойових навчаннях одержав важку контузію, після чого постійно відчуває розлади здоров`я сильні головні болі, запаморочення, підвищенний тиск. Окрім того дружина ОСОБА_3 ОСОБА_4 є інвалідом 2-ї групи, та потребує постійного лікування.

По національності ОСОБА_3 поляк та на громадських засадах очолює Спілку поляків Полтавської області, що підтверджується «картою поляка» (а.с. 32). Дана спілка здійснює фінансову допомогу українським дітям, які навчаються в Польщі, у місті Бидгощ. Метою переміщення валютних коштів було здійснення оплати за навчання та проживання дітей у Польщі.

Апеляційний суд приходить до висновку, що переміщувані ОСОБА_3 грошові кошти, мають законне походження та стверджується матеріалами справи.

Єдине протиправне діяння, яке було вчинено правопорушником,, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації. Шкода, яку ОСОБА_3, міг потенційно завдати державі, була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів, і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз кошти не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформації про те, що ці кошти опинилися за межами території держави.

Жодних підстав вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо судом не встановлено.

Окрім того ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, пояснив, що наміру приховати гроші або уникнути декларування в нього не було, все сталось випадково через незібраність, неуважність та погане самопочуття, свою вину визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.

Для вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Висновок про звільнення порушника від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення можливий за сукупності умов, а саме: правопорушник здійснив правопорушення з необережності, без приховування предмета, порушив правила проходження (проїзду) через «зелений коридор»; порушник перемістив предмет (грошві кошти) для власного використання (оплати проживання, харчування, лікування), і цей предмет має безсумнівно підтверджене законне походження та загалом може бути законно переміщений через митний кордон України за умови письмового декларування; предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами; порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи особу винного, його стан здоров`я, громадські засади діяльності, природу походження та мету використання грошових коштів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що вартість предмета правопорушення у співвідношенні із майновим станом ОСОБА_3 є значною та істотно вплине на його майновий стан, тому застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3, «індивідуальний надмірний тягар».

Оцінивши докази в їх сукупності Апеляційний суд вважає, що накладення стягнення у вигляді штрафу є достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_3 в подальшому, а також співрозмірним скоєному ним правопорушенню, підстав для застосування додаткового стягнення конфіскації вилученої валюти у суду немає, а тому постанову суду першої інстанції необхідно змінити в частині конфіскації валютних коштів, в решті постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2017 року щодо ОСОБА_3 змінити в частині конфіскації валютних коштів.

Грошові кошти в розмірі 1850 доларів США та 1500 євро, вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0771/125120101/16 від 08 грудня 2016 року повернути ОСОБА_3.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ