Постанова № 66161856, 20.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1725/17 Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.Провадження № 33/780/364/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 20.04.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника митниці ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_6 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0051/125120103/17 від 29.01.2017 року, валюту у розмірі 33000 євро та 240 доларів США повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 29.01.2017 року о 18:05 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який відлітав літаком авіакомпанії «МАУ» з України, до Литви, м. Вільнюс, рейсом №PS0183 та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», йому було задано запитання щодо наявності у нього готівкових коштів, на що він відповів, що має 10 000 євро та 240 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці та запропоновано пред`явити всі готівкові кошти. ОСОБА_2 було видано готівку в розмірі 43 000 євро та 240 доларів США, які знаходились: 33 000 євро в гаманці, що був в кишені куртки, одягненої на пасажирі, 10 000 євро та 240 доларів США в іншій кишені куртки, одягненої на пасажирі. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира 10 000 євро та 240 доларів США належить йому особисто, 33 000 євро належить його знайомому. 10000 євро та 240 доларів США вивозились для придбання автомобіля, решта у якості передачі. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався. З виявленої суми ОСОБА_2 було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 33 000 євро та 240 доларів США.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_6 подав апеляцію, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, поверхнево вивчив обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а вказані у постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених грошових коштів, є сумнівними. Обираючи вид та розмір стягнення, суд не врахував положення ч.3 ст.462 МК України, відповідно до яких у разі, коли статтею МКУ передбачається накладення основного та додаткового адміністративного стягнення застосування лише додаткового, без основного не допускається, за виключенням випадків закриття кримінальних проваджень по таких справах. Також, суд проігнорував імперативні приписи ст.471 МКУ, відповідно до яких санкція цієї статті є безальтернативною. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 33000 євро та 240 доларів США.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просили залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляцію підтримала, підтвердила викладені у ній доводи, просила апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у нього готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта належить іншій особі, якій він повинен був її віддати по дорозі в аеропорт. Взяв до уваги суд і той факт, що ОСОБА_2 на даний час не працює, одружений, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, також на утриманні у правопорушника двоє неповнолітніх дітей та матір, яка є пенсіонеркою та має ряд тяжких хвороб.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у громадянина України ОСОБА_2 валюти, покладає на правопорушника індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива