Ухвала суду № 66161715, 24.04.2017, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2-з/381/18/17

381/1029/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про накладання арешту,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однієї сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного сумісного майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення вартості майна.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову у зазначеній справі, а саме, просив суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на автомобіль «Хюндай Матрікс» 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що після розірвання шлюбу позивач фактично викрала автомобіль, в якому знаходилися його речі та кошти, та по цьому факту він звернувся до правоохоронних органів. Оскільки ОСОБА_2 надала пояснення та підтвердила, що вона привласнила автомобіль, проте, в судовому засіданні відмовилася надати інформацію, де він знаходиться, а з отриманої на запит суду довідки вбачається, що автомобіль був знятий з реєстрації, заявник вважає, що для вирішення питання по суті необхідно накласти арешт на автомобіль для унеможливлення розпоряджатися автомобілем на користь третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається із наданою на запит суду інформаційної довідки від 14.06.2016 № 683 Регіональним сервісним центром в Київській області Територіальний сервісний центр № 3244, автомобіль «Хюндай Матрікс» 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, 14.12.2013 року знятий з обліку для реалізації гр. ОСОБА_3

Заявник обґрунтовує накладення арешту на автомобіль тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення його позову про відшкодування 1/2 вартості майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя.

В силу ст.60 СК України вважається, що спірний автомобіль є спільною власністю сторін, а інше може бути встановлено судом тільки по результатах розгляду справи. Крім того, відповідно до ч.1 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Тому суд вважає, що на автомобіль не може бути накладений арешт в порядку забезпечення даного позову, оскільки право власності іншого співвласника може бути порушено.

У поданій до суду заяві заявник не надав доказів того, що зазначене ним нерухоме майно належить/перебуває у ОСОБА_2 на праві власності на день подання заяви про забезпечення позову.

З огляду на те, що на час розгляду справи відсутні будь-яке документальне підтвердження про власника автомобіля, суд приходить до висновку про передчасність заяви про накладення арешту на даний автомобіль, а відтак, і про відмову задоволення заяви як це передбачено ст. 152 ЦПК України з метою недопущення арешту майна особи, що не є відповідачем по справі.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви ОСОБА_1 про накладання арешту- відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є.Ю.Чернишова