Ухвала суду № 66161553, 21.04.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3582/16-ц

Провадження 2-842/17

У Х В А Л А

21 квітня 2017 року м.Обухів Суддя Обухівського районного суду Київської області Зінченко О. М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Обухівського районного суду Київської області з даною позовною заявою, яка не оплачена судовим збором.

Ухвалою від 27 грудня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою від 30 січня 2017 року позовну заяву повернуто позивачам.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року , ухвало суду від 30 січня 2017 року скасовано та справу направлено для вирішення питання щодо звільнення позивачів від сплати судового збору, або суттєвого зменшення його розміру на новий розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», дана позовна заява підлягає оплаті судовим збором .

Документи, що підтверджують сплату судових витрат подаються до в оригіналі.

При пред'явлені позову представник позивачів ОСОБА_12 заявив клопотання про звільнення позивачів від оплати судового збору, його зменшення, та відстрочення сплати, посилаючись на їх майновий стан.

Дане клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно положень ч.ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Отже за змістом наведених норм єдиною підставою для звільнення від оплати судового збору є майновий стан сторони, який унеможливлює чи створює істотні перешкоди у сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, про наявність якого сторона має надати належні і допустимі докази.

Аналогічні роз'яснення містить п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Всупереч вимогам закону позивачі не подали до суду переконливих доказів, які б давали підстави для звільнення їх від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду першої інстанції.

Зокрема позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_10,ОСОБА_11 взагалі не додали до матеріалів позовної заяви будь-яких документів про розмір свого заробітку чи доходу, які б давали підстави для оцінки їх матеріального стану.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_9 додали до позову довідки про доходи, з яких вбачається, що вони працюють і отримують заробітну плату, розмір якої перевищує існуючий на період отримання заробітку розмір прожиткового мінімуму на особу в місяць, встановлений законом. ОСОБА_4 подала довідку про доходи, в якій вказано, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 додали до позову копії пенсійних посвідчень, які підтверджують отримання ними пенсії за віком. Отже, надані позивачами документи не свідчать про їх скрутний матеріальний стан і неможливість сплати ними судового збору при подачі позовної заяви до суду про стягнення моральної шкоди урозмірі близько мільйону гривні на кожного.

Відмовляючи у задоволенні клопотання суд також бере до уваги соціальні гарантії, встановлені ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», зокрема розмір прожиткового мінімуму на одну особу, який із 1 січня 2017 року становить: для працездатних осіб - 1600 грн., а для непрацездатних - 1247 грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору, відстрочення або його зменшення при подачі позову до суду.

З п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно достатті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПКєдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Вважаю, що підстави, визначені частиною 2статті 8 Закону України «Про судовий збір», відсутні, оскільки переконливих доказів на підтвердження свого скрутного матеріального стану позивачі не надали.

Крім того представник позивача не конкретизував до якого саме часу він просить відстрочити сплату судового збору та на яку саме суму зменшити його розмір.

Оскільки суд не наділений повноваженнями звільняти особу від сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обовязком суду, приходжу до висновку про відмову у звільненні позивачів від сплати судового збору,відстрочені сплати судового збору та зменшені його розміру.

До аналогічних висновків прийшов і суд Апеляційної інстанції у цій самій справі в ухвалі суду від 17 лютого 2017 року (а.с.69-71).

У звязку з цим вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ч.5ст. 119 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору і судом відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від його сплати.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви з вимогою немайнового характеру повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 грн. 20 коп.), тобто кожному позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп..

За таких обставин коли позивачі подаючи позовну заяву не дотримались вимог передбачених ст. 119 ЦПК України, тому їх позов повинен бути залишений без руху, на підставі ст.121ч.1 ЦПК України, а позивачам наданий строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6. ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди залишити без руху, та надати строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку скарга вважатиметься неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Зінченко