Рішення № 66158228, 18.04.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.04.2017

Справа № 320/4671/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Ніколовой І.С.

при секретарі Колесніковій Л.В.

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30 745 гривень 11 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 307 гривень 45 копійок, зазначивши, що відповідно до укладеного договору б/н від 14 лютого 2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак відповідач взяті на себе зобовязання виконував неналежним чином, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 30 745,11 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволені позовних вимог наполягав з підстав зазначених у ньому, стосовно строків позовної давності вказав, що укладаючи договір сторони не обмежили його дію конкретною календарною датою, у той час як поняття договір та кредитна картка зовсім різні. Таким чином, строк дії договору терміном дії картки не обмежується, а регламентується строком дії договору. Згідно п.9.12 Умов договір діє на протязі 12 місяців, якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення він автоматично лонгується на такий же термін. Таким чином, на даний час договір діє до 14.02.2018, якщо відповідач не звернеться до позивача із заявою про його припинення. Вказуючи на приписи постанови Верховного Суду України від 06.11.2013 №6-116цс13 та відповідно ч. 5 ст.261 ЦК України, згідно яких визначено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, то позовна давність в даному випадку має рахуватись з наступного дня після закінчення строку дії договору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, вказуючи на те, що відповідно до п. 3.1.4 Умов та правил надання банківських послуг строк дії карт миттєвого випуску продовженню не підлягає. Отже, при закінченні строку дії картки, строк її дії не продовжується. Враховуючи Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 614 цс 14), просив відмовити у задоволені позову у звязку з пропуском позивачем строків позовної давності, так як останній місячний платіж був здійснений 30.11.2006 року, а позивач звернувся до суду лише у 2014 році.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповіднодост. 1054Цивільногокодексу Українизакредитним договором банк або інша фінансоваустанова(кредитодавець) зобов`язуєтьсянадатигрошовікошти(кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

Відповідно до умов укладеного договору б/н від 14 лютого 2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов договору договір складається з заяви позичальника та умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 31 березня 2014 року має заборгованість 30 745,11 грн., яка складається з наступного/а.с.6-8/:

- 4 949,94 грн. - заборгованість за кредитом;

-23 854,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг:

-250,00 грн. штраф (фіксована частина);

-1 440,24 грн. - штраф (процентна складова).

Останній платіж за кредитом відповідачем було здійснено 03.11.2006./а.с.96/

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» термін дії картки відповідача до 02.2009 року./а.с.102/

З вказаного розрахунку вбачається, що Позичальник порушує здійснення своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та процентів за їх користування з 03.11.2006 року.

Згідно зі ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статтею 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Стаття 1049 ЦК України зобовязує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.

Тоді як, Глава 19 ЦК України регулює питання позовної давності, яка є строком у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 та п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність , встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Згідно із ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В даному судовому засіданні представник відповідача заявив про необхідність застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Так, із кредитного договору вбачається, що сторони встановили строк виконання зобовязань: по погашенню процентів по кредиту щомісячно за попередній місяць, по погашенню кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карті(в полі - month).п.5.4 розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг./а.с.15/

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» термін дії картки відповідача до 02.2009 року./а.с.102/

Тобто, строк позовної давності до кредитних зобовязань по договору сплив, оскільки позов до суду було подано лише 16.05.2014 року.

При вирішенні вказаного питання строків позовної давності, суд також враховує і правові висновки Верховного Суду України зроблені у справі за № 6-116цс13 від 07.11.2013 року, який в силу ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень та для всіх судів України, а саме який визначає, що перебіг строків позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Та правових висновків Верховного Суду України зробленого у справі за № 6-14цс14 від 19.03.2014 року та № 6-61цс14 від 18.06.2014 року згідно якого відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий; строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а незакінченням строку діїдоговору.

Враховуючи, що термін дії картки відповідача 02.2009, а позивач звернувся до суду з позовом 16.05.2014 р., суд вважає, що його вимоги, враховуючи заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності, не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60, 197, 212,214,215,218 ЦПК України, ст. ст.256,257,258,526,610,625,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у звязку з пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І.С. Ніколова