Ухвала суду № 66157110, 19.04.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/223/2017(м)

265/3316/16-ц

Головуючий 1 інстанції Копилова Л.В.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Принцевської В.П.,

суддів Лопатіної М.Ю., Мироненко І.П.

секретар Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 лютого 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі СК) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 08 квітня 2014 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «УніКредит Лізинг», був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-01/5173, предметом якого є страхування транспортного засобу «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1. 18 березня 2015 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Деу», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідачки ОСОБА_1 ДТП відбулася з вини ОСОБА_1 До СК звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надавши при цьому усі необхідні документи. На підставі Висновку № 263 від 24.04.2015 року та звіту № 1305 від 25.05.2015року СК було складено страховий та акт розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику, а в подальшому здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 228 992,83 грн. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони - автомобіля «Деу», державний номер НОМЕР_2, застрахована в СК «Українська пожежна страхова компанія» за полісом обов»язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ /1219917. Згідно умов даного полісу розмір ліміту за заподіяння шкоди майну становить 50 000 гривень, розмір франшизи 500 гривень, саме 49 500 гривень було сплачено СК «Українська пожежна страхова компанія» на рахунки позивача. Отже сума яку не покрив поліс становить 179 492,83 грн. (228 992,83 грн. 49 500 грн.). 14 грудня 2015 року позивачем на адресу ОСОБА_3 направлена претензія про відшкодування шкоди, яка залишена відповідачкою без уваги. Тому просить суд стягнути з відповідачки шкоду, заподіяну ДТП в розмірі 179 492,83 грн. та судовий збір в сумі 2 692,50 гривень.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 лютого 2017 року задоволено позов в повному обсязі.

З даним рішенням не погодилася відповідач та оскаржила його в апеляційному порядку. Вона посилається на те, що суд не повно з»ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального Закону. Відповідачка не погоджується з розрахунком розміру шкоди, яку заподіяно внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Також відповідачка не погоджується з експертними оцінками. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні відповідач та її представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача до суду не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання судовою повісткою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Згідно вимог п. 1 ст. 9 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов»язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах ліміту відповідальності страховика.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За правилами п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2012 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ - ІНГ Лізинг Україна» було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-01/5173.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2015 року ОСОБА_1 визнано винною у ДТП, яка відбулася 18 березня 2015 року та притягнуто до адміністративної відповідальності. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.16.11 ПДР.

Другим учасником даної ДТП був водій, який керував автомобілем «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2

Згідно акту приймання-передачі до Додатку № 4450L13/01 до Договору фінансового лізингу, автомобіль «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 передано ТОВ «УніКредит Лізинг» в лізинг ПАТ «Фармак».

На підставі наказу по ВК №406 від 23 квітня 2013 року публічного акціонерного товариства «Фармак» вищевказаний автомобіль було передано ОСОБА_2

ОСОБА_2 19 березня 2015 року звернувся із заявою до ПАТ «СК»Українська страхова група», в якій повідомив про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

27 травня 2015 року ТОВ «УніКредит Партнер» звернулося до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою, в якій повідомило про те, що автомобіль «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 зазнав конструктивної загибелі та просить здійснити перерахування страхового відшкодування у розмірі 228 992,83 грн.

19 березня 2015 року представником ПАТ «Страхової компанії «Українська страхова група» ОСОБА_4 з участю представника страхувальника ТОВ «УніКредит Лізинг» ОСОБА_2 складено Акт огляду, в якому зафіксовано пошкодження транспортного засобу .

Згідно висновку № 263 експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 230 142,80 грн.

Зі звіту про оцінку працездатних складових частин автомобіля «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1, № 1305 від 25 травня 2015 року вбачається, що вартість працездатних складових вказаного автомобіля складає 70 424 грн. 43 коп.

Згідно розрахунку страхового відшкодування від 08 червня 2015 року, розмір такого відшкодування становить 228 992,83 грн.

08 червня 2015 року ПАТ «Страхова компанія» «Українська страхова група» складено страховий акт № КА -6265.

Як вбачається з платіжного доручення № 11098 від 08 червня 2015 року, ПАТ «СК «Українська страхова група» перерахувала на рахунок ТОВ «УніКредит Лізинг» грошові кошти в сумі 228 992,83 грн.

14 грудня 2015 року за вихідним № 2932/2268-УСГ представник ПАТ «Страхова компанія» «Українська страхова група» направив відповідачці ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та виплату страхового відшкодування в розмірі суми яку не покриває поліс - 179 492,83 грн.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними.

В матеріалах справи є Заключення експерта автотовароведа ОСОБА_5 № 263 експертного автотоварознавчого дослідження від 24 квітня 2015 року за висновками якого, вартість поновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 230142,80 грн.

Також в матеріалах справи є Звіт № 1305 від 25 травня 2015 року про оцінку працездатних складових частин автомобіля «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1, який складено ТОВ «Асистанською компанією «Українська служба допомоги» за заявкою на підставі договору, укладеного з керівництвом ПАТ «СК «Українська страхова група». Оцінку здійснив експерт ОСОБА_6 За висновком вказаної оцінки вартість працездатних складових частин автомобіля «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 70424,43 грн.

Позивачем зроблено розрахунок суми страхового відшкодування від 8 червня 2015 року з якого вбачається, що вартість поновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 230142,80 грн., вартість працездатних складових частин цього автомобіля «Volkswagen Polo складає 70424,43 грн., дійсна вартість автомобілю на момент настання страхового випадку складає 299417,26 грн., а сума страхового відшкодування складає 228992,83 грн. (за вирахуванням вартості працездатних складових частин автомобілю).

Згідно з вимогами статті 10 цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявник в апеляційній скарзі не погоджується з вказаними звітом, експертним дослідженням та розрахунком, однак сам не надав власних розрахунків та не заявив клопотання про призначення відповідної судової експертизи. Тому суд першої інстанції розглянув ждану цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Відповідач посилається в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на роз»яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 9 Постанови №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». У вказаному пункті роз»яснино, що постановляючи рішення про стягнення за позовами про відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Апеляційний суд не погоджується з вказаними доводами відповідача.

Згідно з додатком до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0101-01 від 01.02.2012 року, який укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізінг», характером використання автомобілю «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1, є фінансовий лізінг.

Згідно акту приймання-передачі до Додатку № 4450L13/01 до Договору фінансового лізингу, автомобіль «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 передано ТОВ «УніКредит Лізинг» в лізинг ПАТ «Фармак».

На підставі наказу по ВК №406 від 23 квітня 2013 року публічного акціонерного товариства «Фармак» вищевказаний автомобіль було передано ОСОБА_2

Страховик здійснив одразу виплату за вирахуванням вартості працездатних складових частин спірного автомобілю, тому що страхувальник у будь-якому випадку не зміг би передати пошкоджений автомобіль страховикові, автомобіль знаходиться в фінансовому лізінгу і страхувальник позбавлений права розпорядження ним.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно і всебічно дослідив всі обставини справи та дійшов правильного висновку, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «УніКредит Лізинг» на час ДТП була застрахована у позивача, яке сплатило страхове відшкодування у розмірі 228 992,83 грн., тому на користь позивача із ОСОБА_3, як винної особи в ДТП, підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 179 492,83 грн.

Керуючись ст.,ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді