Ухвала суду № 66155811, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Київ К/9991/62089/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук П.О.,

представника позивача Булди О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року

у справі № 2а-1870/410/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна"

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області,

до Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Крафт Фудз Україна" (далі - ПП "Крафт Фудз Україна", позивач) звернулось до суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - МДПІ, відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі -ДПІ, відповідач 2) про: скасування податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2011 року № 0000432301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на 15188,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3797,00 грн.; скасування Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 19 грудня 2011 року № 7842/6/10-2115, яким скаргу товариства на податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2011 року № 0000432301 залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року, адміністративний позов ПП "Крафт Фудз Україна" задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким в частині позовних вимог щодо оскарження Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 19 грудня 2011 року № 7842/6/10-2115 провадження у справі закрити, в іншій частині - у позові відмовити.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 25 серпня 2011 року № 235/2332/00382220 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Крафт Фудз Україна" з питань дотримання податкового законодавства щодо відображення правових відносин з ПП "Флоратекс" за період з 01 квітня 2008 року по 31 жовтня 2008 року. Згідно з висновками цього акту ПП "Крафт Фудз Україна" порушено вимоги пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (втратив чинність 01 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України; далі - Закон № 168/97-ВР) внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 24770,83 грн., в тому числі у квітні 2008 року - 9583,33 грн. та у жовтні 2008 року - 15187,50 грн. Такі висновки податкового органу вмотивовані тим, що операції ПП "Крафт Фудз Україна" з придбання товарів (мішків "Біг-бег") на підставі договору із ПП "Флоратекс", за наслідками яких підприємство задекларувало податковий кредит, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки за результатами аналізу інформації, отриманої від Служби безпеки України щодо припинення злочинної діяльності службових осіб податкової міліції м. Києва гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, визнаних винними вироком районного суду від 20 травня 2011 року у кримінальній справі № 1-130/2011 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, які за допомогою, в тому числі ПП "Флоратекс", здійснювали безтоварні операції з метою мінімізації податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Задовольняючи позов в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення - рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Флоратекс" є встановленим в судовому процесі. При цьому суд зазначив, що обставини, встановлені вироком суду у кримінальні справі № 1-130/2011, не спростовують реальність господарських операцій позивача, оскільки придбання ПП "Флоратекс" з метою використання його у схемах податкової мінімізації особами, визнаними винними у вчинені злочину вироком суду, відбулося у грудні 2008 року, в той же час господарські операції між позивачем та ПП "Флоратекс", які на думку податкового органу є нікчемними, мали місце у жовтні 2008 року та директором ПП "Флоратекс" була інша особа, яка не приймала участі у злочинної діяльності та по кримінальній справі не проходила.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з пп. 7.4.5 цієї статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями (іншими документами, перелік яких встановлений пп. 7.2.6 п. 7.2 цієї статті).

За змістом наведених норм витрати платника податків, які мають значення для податкового обліку, повинні мати зв'язок з його господарською діяльністю та підтверджені відповідними первинними документами, обов'язок ведення яких встановлений правовими нормами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.

При цьому вищенаведені норми так само, як і інші норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат (витрат) за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність останнього щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У судовому процесі суди дослідили докази, надані позивачем на спростування доводів податкового органу про недостовірність даних податкового обліку, задекларованих за наслідками господарських операцій з ПП "Флоратекс", а саме: договори поставки від 17 березня 2008 року та від 24 вересня 2008 року № ОС 0809-3739; податкову накладну від 03 жовтня 2008 року; рахунок - фактуру від 19 вересня 2008 року; банківську виписку за 15 жовтня 2008 року, згідно якої позивач перерахував кошти на користь контрагента за придбаний товар у сумі 91125,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15187,00 грн.); запис у журналі реєстрації в'їзду автомобіля на територію фабрики позивача від 03 жовтня 2008 року; прибуткові ордери на товар; накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 16 жовтня 2008 року; документ на непланове списання придбаних та використаних у господарській діяльності мішків "Біг-бег" від 16 жовтня 2008 року; вид господарської діяльності ПП "Крафт Фудз Україна" - виробництво чіпсів; мету, з якою придбавався у ПП "Флоратекс" товар (мішки "Біг-бег") - для перевезення картоплі власного виробництва. Також суд дослідивши обставини, встановлені вироком суду у кримінальній справі № 1-130/2011, щодо осіб, стосовно яких ухвалено вирок суду, та їх дій, а саме, що у грудні 2008 року ОСОБА_7, виконуючи вказівку ОСОБА_6, придбала на своє ім'я ПП "Флоратекс", яке у подальшому зареєструвала у ДПІ та передала останньому реквізити та печатку зазначеного підприємства.

Оцінивши у сукупності первинні документи, фінансові показники яких позивач відтворив у податковому обліку, надані податковим органом докази на підтвердження обставин щодо фіктивності господарських операцій ПП "Крафт Фудз Україна" із ПП "Флоратекс", що мали місце у жовтні 2008 року, з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, виконавши вимоги ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України та врахувавши обставини, встановлені вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.03.2012 у кримінальній справі № 1-130/2011, за відсутності з боку відповідача доказів, які б спростовували реальність господарських операцій позивача, суди дійшли обґрунтованого висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.

Доводи, наведені МДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині позовних вимог ПП "Крафт Фудз Україна".

Також є безпідставними вимоги МДПІ щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 19 грудня 2011 року № 7842/6/10-2115.

Відповідно до п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для залишення касаційної скарги ТОВ "Аскоп-Україна" без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі № 2а-1870/410/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ Т.М. Шипуліна