Постанова № 66155742, 25.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 р. Справа № 815/1253/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів ГУ МВС України в Одеській області від 23 грудня 2014 року №4215 та №930 о/с від 30 грудня 2014 року щодо звільнення; поновлення на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази ГУ МВС України в Одеській області від 23 грудня 2014 року №4215 та від 30 грудня 2014 року №930 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, з органів внутрішніх справ України. Поновлено ОСОБА_2 на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з 05 січня 2015 року. Стягнуто з Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_2 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 січня 2015 року по 12 травня 2015 року в розмірі 11 800, 32 грн. із утриманням (вирахуванням) з цієї суми всіх обов'язкових податків, зборів та платежів.

В апеляційних скаргах Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справи України з квітня 1997 року; з липня 2013 року - на посаді слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Наказом ГУМВС України в Одеській області від 23 грудня 2014 року №4215 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_2.», серед іншого, за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України №3460-IV від 22 лютого 2006 року, ст. 2, ст. 3, ст. 10 Закону України «Про міліцію», розділів ІІІ, IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, Присяги працівника ОВС України і зобов'язання, наданого при прийнятті на службу в ОВС України, службових телеграм МВС України від 29 квітня 2014 року №7844/ЧБ, ГУМВС в Одеській області від 30 квітня 2014 року №9/1996 та від 20 листопада 2014 року №9/6510, що виразилось у підтримці сепаратистських проявів, спрямованих на антипатріотичну інформаційну діяльність, перебуванні у сепаратистські-налаштованих соціальних групах, розміщених в мережі Інтернет, розміщенні на власній сторонці на сайті «Вконтакте» фотоматеріалів, які підривають авторитет і дискредитують органи внутрішніх справ України, не доповіді про це безпосередньому керівництву, слідчого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ України за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Вищезазначений наказ реалізований наказом ГУМВС України в Одеській області від 30 грудня 2014 року №930 о/с, відповідно до якого ОСОБА_2 звільнено у запас Збройних Сил України за п.66 Положення з 05 січня 2015 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ні в ході службового розслідування, ні під час судового розгляду справи відповідачами не було встановлено або наведено жодного факту прояву позивачем «сепаратистських» поглядів. Натомість, зібрані під час службового розслідування матеріали підтверджують лише факт перебування позивача в групах соціальної мережі: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «Юговосточная федерація», «Антимайдан». Також, суд першої ігстанції виходив з того, що зі сторінки позивача в соціальній мережі жодним чином неможливо ідентифікувати позивача як працівника міліції, оскільки на цій сторінці місце його роботи не зазначено, рівно як відсутня будь-яка інформація про його службу в органах внутрішніх справ України, у зв'язку з чим відсутнє підтвердження того факту, що позивач був якимось чином відповідальний за проблеми, викликані сепаратизмом в Україні, а тому застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 66 Положення №114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За приписами статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначені види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед яких є і звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначений порядок накладення таких дисциплінарних стягнень.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ.

За змістом пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому, звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

За приписами пункту 62 цього Положення №114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

З наведеного слідує, що працівники міліції мають спеціальний правовий статус відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників органів внутрішніх справ; приймаючи присягу працівника органів внутрішніх справ України позивач склав клятву «всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ», тому, з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів, що звільнення за п.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ не є дисциплінарним стягненням.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних наказів слугував висновок за результатами службового розслідування відносно слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_2 від 22 грудня 2014 року (а.с.49-52), призначеного наказом ГУ МВС України в Одеській області від 22 грудня 2014 року №4187.

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 №230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, повязані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно висновку службового розслідування, 20 грудня 2014 року на телеканалі ТРК «Круг» у програмі «Резонанс» вийшов репортаж з відеосюжетом під назвою «Следователь-сепартист - знает ли руководство МВД» (мовою оригіналу).

Переглядом вказаного репортажу встановлено, що слідчий СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_2 зареєстрований у соціальній мережі Інтернет «Вконтакте», на його сторінці виявлено фото та відеоматеріал, який свідчить про його підтримку сепаратистськи налаштованих громадян.

Зокрема, перевіркою його сторінки встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в соціальних групах «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2». При цьому, на його сторінці були розмішені фотокартки, направлені на підтримку проросійськи налаштованих течій в Україні, та з неадекватним коментарем зображення керівництва МВС України, що підриває авторитет міліції.

Опитаний з цього приводу майор міліції ОСОБА_2 факт перебування у вказаних групах підтвердив, при цьому пояснив, що до вказаних груп вступив для того, щоб володіти інформацією. Факт розміщення на власній сторінці фотографії керівництва МВС України із неадекватним коментарем, що підриває авторитет міліції України, категорично заперечив.

У висновку службового розслідування також наявні посилання на службові телеграми МВС України, направлені на недопущення просепаратистських проявів серед особового складу; надати до УКЗ ГУМВС списки підлеглого особового складу, які були зареєстровані у соціальних мережах Інтернету.

З урахуванням вищевикладеного, інспектор ВІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_5 дійшов висновку про порушення ОСОБА_2 внаслідок низьких морально-етичних якостей вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України №3460-IV від 22 лютого 2006 року, ст. 2, ст. 3, ст. 10 Закону України «Про міліцію», розділів ІІІ, IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, наказів МВС України від 16 березня 2007 року №81, від 15 травня 2007 року №157, ігнорування наказів та доручень МВС та ГУ МВС щодо неухильного дотримання законності та дисципліни, у зв'язку із чим вважав би звільнити ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України за п.66 Положення.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в основу вищезазначених висновків покладені пояснення старшого лейтенанта міліції оперуповноваженого відділу аналітичної роботи і комп'ютерної розвідки УБК ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_6 від 22 грудня 2014 року (а.с. 41-42), відповідно до яких проведеним аналізом сторінки соціальної мережі «ВК» користувача «ОСОБА_2» (http://vk.com/sofianik77) встановлено, що станом на 11:00 год. 22 грудня 2014 року сторінка функціонувала, останній звіт користувача здійснювався 21 грудня 2014 року о 17:46 год. У вказаному профілі вказано місто народження - Одеса та номер мобільного телефону, в якому відсутні 3 цифри НОМЕР_1 На головній сторінці опубліковано фото невідомого озброєного працівника, можливо підрозділу спеціального призначення «ОМОН». Кут фотографії перехрещено двокольоровою Георгіївською стрічкою. Користувач мав список друзів, який складався з 203 осіб, в основному мешканці м. Одеси і Одеської області.

При аналізі фотоальбомів встановлені фотозображення, на яких присутній сам користувач ОСОБА_2, фото на яких містяться зображення невідомих шкільних закладів (можливо, дитини останнього), а також компрометуючі та образливі зображення Міністра внутрішніх справ України і проросійсько-налаштовані фото, що символізують невизнане відділення АР Крим.

При огляді списку спільнот та «цікавих сторінок» користувача ОСОБА_2 встановлено, що останній є учасником рядку проросійсько-налаштованих спільнот мережі, а саме «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_3».

З метою встановлення коментарів та публікацій користувача «ОСОБА_2» у зазначених вище спільнотах було проведено аналіз та огляд мікроблогів, груп з функцією пошуку на сторінках: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_3», однак проведеними заходами у вказаних спільнотах та постів, які б залишав користувач ОСОБА_2 не встановлено.

Отже, проведеним службовим розслідуванням встановлено факт того, що на сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Інтернет «Вконтакте» виявлено фото та відеоматеріал, який свідчить про його підтримку сепаратистськи налаштованих громадян та встановлено, що позивач перебуває в соціальних групах «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2». При цьому, на його сторінці були розмішені фотокартки, направлені на підтримку проросійськи налаштованих течій в Україні, та з неадекватним коментарем зображення керівництва МВС України, що підриває авторитет міліції.

Отже, на думку колегії суддів, встановлені службовим розслідуванням факти є підтвердженням дискредитування звання рядового і начальницького складу, що в свою чергу є підставою для звільнення за п.66 Положення №114, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції, що сам факт вступу працівника міліції до спільноти в мережі Інтернет не є достатнім для констатації його прихильності певним ідеям - є помилковими.

Колегія суддів також не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності доказів того, що дії позивача підривають авторитет міліції України, оскільки, як вже було зазначено, на телеканалі ТРК «Круг» у програмі «Резонанс» вийшов телерепортаж з відеосюжетом під назвою «Следователь-сепартист - знает ли руководство МВД», який було переглянуто громадянами, саме і є негативним впливом на довіру до органів внутрішніх справ.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів стосовно того, що у разі не погодження з вказаним репортажем, позивач мав можливість звернутись до суду чи до телекомпанії з метою спростування такої інформації, проте доказів наявності з його боку таких дій позивачем не надано.

Також, колегія суддів приймає до уваги той факт, що при проведенні службового розслідування було встановлено, що позивач як користувач соціальної мережі «ВК» мав список друзів з 203 осіб, які мали у вільному доступі можливіть ознайомлюватися з інформацією, яка містилась на сторінці позивача, що є також доказом того, що позивачем фактично були вчинені дії щодо підриву авторитету органів міліції.

Висновки суду першої інстанці щодо невідповідності службового розслідування вимогам Інстукції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а саме те, що у висновку не викладено беззаперечно, чи мали місце взагалі обставини, за яких ОСОБА_2 скоїв дисциплінарний проступок, колегія суддів вважає помилковими, оскільки як вбачається з матеріалів справи (матеріалів службового розслідування), обставини щодо підтримки позивачем сепратистських проявів, спрямованих на антипатріотичну інформаційну діяльність були встановлені при розслідуванні та викладені з посиланням на відповідні докази.

Більш того, колегія суддів зауважує на тому, що будь-які порушення при проведенні службового розслідування не є беззаперечною підставою для скасування прийнятих наказів, оскільки розслідуванням було встановлено протиправне діяння позивача, що є несумісним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суперечить змісту Присяги працівників внутрішніх справ, так як підриває довіру громадян як до працівників міліції, так і до органів внутрішніх справ в цілому та відповідно принижує їх авторитет.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу та вважає, що суд відповідно помилково дійшов висновку про визнання оскаржуваних наказів наказів ГУ МВС України в Одеській області від 23 грудня 2014 року №4215 та №930 о/с від 30 грудня 2014 року протиправними та їх скасування в частині звільнення позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 квітня 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний