Постанова № 66155707, 20.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1491/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Стас Л.В. Турецької І.О.за участю: секретаряСкоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Командира військової частини А 3163 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Командира військової частини А 3163 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Командира військової частини А 3163 від 27.06.2016 року №283 про оголошення суворої догани за невихід на службу 16.06.2016 року, визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного накладення стягнення, визнати дії начальника циклової комісії з військово-технічних дисциплін капітана 3 рангу Хомина В.М. щодо оформлення акту службового розслідування від 27.06.2016 року протиправними.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у Командира військової частини А 3163 не було правових підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки причиною його відсутності на службі 16.06.2016 року став наказ командира військової частини від 14.06.2016 року про усунення порушень форми одягу, а також завершення процедури проходження Медико-соціальної експертної комісії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Командир військової частини А 3163 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки доводам відповідача щодо порушення ОСОБА_5 військової дисципліни та наявності законних підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення. В свою чергу, апелянт зазначив, що після проходження медико-соціальної експертної комісії позивач не відрекомендовувався безпосередньому керівнику про її результати та відповідну довідку на адресу В/ч А 3163 не надавав. Рекомендації щодо реабілітації були отримані позивачем в закладах відновлюваної терапії, де він лікувався в позаслужбовий час за власним розсудом. У висновку ВЛК, який визначив його непрацездатність щодо проходження військової служби, відсутні рекомендації про потребу в санаторно-курортному лікуванні чи реабілітації. Довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії не є документом, що підтверджує перебування позивача на реабілітації. Крім того, ОСОБА_5 не звертався до Миколаївського військового шпиталю з рекомендаціями про активну реабілітацію про проходження санаторно-курортного лікування (реабілітації) в одному із лікувальних закладів, підвідомчих Міністерству оборони України, а отже апелянт вважає, що він законно оголосив ОСОБА_5 сувору догану та позбавив премії за невихід на службу 16.06.2016 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи капітан третього рангу ОСОБА_5 проходив військову службу у Військовій частині А3163.

У зв'язку з відсутністю останнього 16 червня 2016 року на службі, наказом командира Військової частини А3163 №269 від 16.06. 2016 року призначено службове розслідування, за результатами якого складено акт від 27.06.2016 року.

За висновками зазначеного акту за військовослужбовцем встановлено порушення приписів ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби) і статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), що виразилась у не виході на службу та залишення її без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня.

На підставі вказаного акту службового розслідування командиром Військової частини А3163 прийнято наказ №283 від 27 червня 2016 року про застосування до ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани та позбавлення премії за червень 2016 року у розмірі 435% посадового окладу.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено притягнення службовця до дисциплінарної відповідальності в період реабілітації.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 07.06.2016 року №75, наказом командира військової частини А3163 №176 від 05.07.2016 року ОСОБА_5 з 14 серпня 2016 року виключено із списків особового складу військової частини у зв'язку із звільненням у запас за пунктом «б» пункту 1 частини 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) (а.с. ).

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Вимоги про те, що визнання протиправним акта індивідуальної дії тягне його скасування містить Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду від 20 травня 2013 року, № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі".

Так, в цій Постанові зазначено, що з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії.

Оскільки позивач як на момент звернення до суду, так і на теперішній час не є військовослужбовцем, оспорюваний наказ, як акт індивідуальної дії, втратив чинність в силу закону, за своєю суттю він є нікчемним, тому не потребує визнання його протиправним і скасування.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у справі за № К/800/54855/14.

З огляду на викладені обставини, судова колегія вважає недоцільним досліджувати правомірність зазначеного наказу та давати оцінку діям посадових осіб відповідача, які є предметом спору, що розглядається.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_5 необхідно відмовити із зазначених вище підстав.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судова колегія дійшла висновку, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Командира військової частини А 3163 задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Командира військової частини А 3163 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_5 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька