Ухвала суду № 66155641, 20.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Київ К/800/24537/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Гончар Л.Я.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за

касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року

та додаткову ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року

у справі № 810/1443/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд»

до Ірпінської міської ради Київської області, Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області,

третя особа: Національний університет біоресурсів природокористування України,

про визнання протиправними дій та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» (далі - ТОВ «Укрсоцбуд») звернулось до суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 17 грудня 2015 року № 126-5-VII «Про припинення дії договору оренди земельної ділянки Національним Університетом біоресурсів і природокористування України (раніше Національним аграрним університетом) в м. Ірпінь в районі ВАТ «Ірпіньмаш»;

- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Ірпені щодо присвоєння новим земельним ділянкам, які створені за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:089:0070 площею 5,0000 га, яка знаходиться в м. Ірпінь Київської області в районі ВАТ «Ірпіньмаш» вул. Г. Сковороди, кадастрових номерів: 3210900000:01:089:0222, площею 2,1495 га; 3210900000:01:089:0223, площею 0,6344 га; 3210900000:01:089:0224, площею 0,4112 га; 3210900000:01:089:0225, площею 0,7297 га; 3210900000:01:089:0226, площею. 0,5118 га; 3210900000:01:089:0227, площею 0,5634 га.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року позов задоволено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

Додатковою ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року.

Не погоджуючись з такими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та просить його рішення скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що рішенням Ірпінської міської ради Київської області «Про припинення дії договору оренди земельної ділянки Національним Університетом біоресурсів і природокористування України (раніше Національним аграрним університетом) в м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» від 17 грудня 2015 року № 126-5-VII вирішено:

- дію договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:089:0070) площею 5,0000 га Національним університетом біоресурсів і природокористування України (раніше Національним аграрним університетом), зареєстрованого за № 396 від 28 березня 2006 року для багатоповерхового житлового будівництва в м. Ірпінь в районі ВАТ «Ірпіньмаш» припинити;

- дію договору суборенди земельної ділянки ТОВ «Укрсоцбуд» площею 5,0000 га, зареєстрованого за № 040734000033 від 18 грудня 2007 року для багатоповерхового житлового будівництва в м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» припинити;

- відділу земельних ресурсів Ірпінської міської ради в 5-ти денний строк підготувати проект акту прийому-передачі (повернення) земельної ділянки площею 5,0000 га.

В подальшому земельна ділянка (кадастровий номер 3210900000:01:089:0070) площею 5,0000 га, яка знаходиться в м. Ірпінь Київської області в районі ВАТ «Ірпіньмаш» була розділена на шість окремих земельних ділянок, з присвоєнням кадастрових номерів: 3210900000:01:089:0222, площею 2,1495 га; 3210900000:01:089:0223, площею 0,6344 га; 3210900000:01:089:0224, площею 0,4112 га; 3210900000:01:089:0225, площею 0,7297 га; 3210900000:01:089:0226, площею. 0,5118 га; 3210900000:01:089:0227, площею 0,5634 га.

Вказані земельні ділянки відповідно до рішення Ірпінської міської ради Київської області «Про надання ОСББ «Гранд Лайф № 1», ОСББ «Гранд Лайф № 3», ОСББ «Гранд Лайф № 5», ОСББ «Гранд Лайф № 7 в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в м. Ірпені, вул. Г. Сковороди згідно додатку» від 11 березня 2016 року № 669-9-VI та протоколу Ірпінської міської ради Київської області від 17 березня 2016 року № 21/03 передано в користування іншим особам.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача та його діями щодо розподіленням земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:089:0070 на шість окремих земельних ділянок, звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, спір виник щодо законності рішення Ірпінської міської ради Київської області «Про припинення дії договору оренди земельної ділянки Національним Університетом біоресурсів і природокористування України (раніше Національним аграрним університетом) в м. Ірпінь в районі ВАТ «Ірпіньмаш» від 17 грудня 2015 року № 126-5-VII та в подальшому ділення вказаної земельної ділянки і передачу її в користування іншим особам.

Отже, спірні правовідносини стосуються припинення договору оренди земельної ділянки, в яких Ірпінська міська рада Київської області діє не як суб'єкт владних повноважень в розумінні КАС України при здійсненні управлінський функцій, а як рівноправний учасник договірних відносин. При цьому, Ірпінська міська рада Київської області, як орган місцевого самоврядування, своє волевиявлення в цих відносинах виражає шляхом прийняття відповідного акту у формі рішення згідно з ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Водночас, спір в цій справі стосується суб'єктивного цивільного права щодо володіння і користування земельною ділянкою, рішення щодо якої приймалось Ірпінською міською радою Київської області.

Крім того, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Аналогічна правова позиція викладена в численних рішеннях Верховного Суду України, зокрема, в постановах від 17 лютого2015 року у справі № 21-551а14, від 22 листопада 2016 року у справі № 532/15/15-а, від 29 листопада 2016 року у справі № 21-2516а16, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції відповідно до ст. 2442 КАС України.

Оскільки спірна земельна ділянка була розділена на декілька земельних ділянок, які були передані іншим особам, в яких в свою чергу виникло суб'єктивне право щодо них, подальший захист порушеного права користування вказаним нерухомим майном повинен здійснюватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо додаткової ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року слід зазначити наступне.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року постановлено вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 118 КАС України відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Оскільки ухвала суду апеляційної інстанції від 31 серпня 2016 року, як в ній зазначено, набрала законної сили з моменту проголошення, тобто в той же день, то в справі станом на 31 серпня 2016 року було рішення, яке набрало законної сили. Відтак, суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання сторони у справі про скасування заходів забезпечення позову, мав процесуальні повноваження та підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, якою забезпечено позов. Наведене свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваної додаткової ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року.

З урахуванням викладеного, доводи касаційних скарг спростовуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: