Ухвала суду № 66155635, 24.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 квітня 2017 року м. Київ К/800/13201/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області Горіна Дмитра Анатолійовича про визнання неправомірними дій, зобов'язання повернути затриманий транспортний засіб,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії слідчого Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області Горіна Д.А. та зобов'язати останнього вчинити певні дії щодо повернення йому (ОСОБА_1.) незаконно затриманого транспортного засобу «GEELY MR7151 A» номерний знак НОМЕР_1 без оплати витрат, пов'язаних з його транспортуванням і зберіганням.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, провадження у справі закрито відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У частині першій та другій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України наведено перелік публічно-правових спорів на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Частиною ж 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, зокрема, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Жовтневим відділенням поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу та внесено відомості до ЄРДР за №12016040650002275 за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 190 КК України (копія витягу з ЄРДР наявна в матеріалах справи).

Згідно листа Відділу забезпечення безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності ГУ НП в Херсонській області №1299/7/41/36-16 від 23.12.2016 року та витягу з системи «Відеоконтроль-Рубіж» транспортний засіб «GEELY MR7151 A» номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_2, перебуває у розшуку згідно постанови правоохоронних органів за матеріалами кримінального провадження №12016040650002275 від 31.05.2016 року.

04.09.2016 року слідчим Білозерського ВП ГУ НП в Херсонській області Горіним Д.А., в рамках кримінального провадження №12016040650002275, порушеного Жовтневим ВП Дніпропетровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області за ч.2 ст.190 КК України, був затриманий належний ОСОБА_1 (позивачу) транспортний засіб - автомобіль «GEELY MR7151 A», державний номер НОМЕР_1, 2008 р.в., сірого кольору, VIN - НОМЕР_2 (акт огляду та тимчасового затримання ТЗ від 04.09.2016р.).

Таким чином, з огляду на наведені обставини, оскільки належний позивачу транспортний засіб був затриманий відповідачем в рамках кримінального провадження №12016040650002275, то, відповідно, спірні правовідносини, що виникли у даній справі є кримінально-процесуальними.

Водночас, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначено, зокрема, статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України, тому компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг/заяв щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень під час досудового розслідування по кримінальній справі, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ, вказані заяви (скарги) повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься і в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1666а15.

Отже, виходячи з наведеного, спірні відносини між сторонами у даній справі не є управлінськими та за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, а тому оскарження таких дій має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ; в інакшому ж випадку, захист прав позивача, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла позовна заява, перевірити відповідність заяви вимогам Кримінального процесуального кодексу України, дотримання відповідачем приписів, установлених кримінально-процесуальним законодавством, тобто вчинення дій, на які адміністративний суд не має повноважень - відновлення можливих порушених у рамках кримінального процесу прав.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України), є правильним.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області Горіна Дмитра Анатолійовича про визнання неправомірними дій, зобов'язання повернути затриманий транспортний засіб.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник