Ухвала суду № 66155484, 20.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 квітня 2017 року Київ К/800/12578/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Горбатюк С.А., розглянувши касаційну скаргу Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

Постановою Любашівського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови позивачу у включенні до розрахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" сум виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади та зразкове виконання трудових обов'язків, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Зобов'язано Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року, з урахуванням "інших видів виплат" згідно довідки Любашівської районної державної адміністрації Одеської області № 1406/01-15/01 від 31 травня 2016 року, як передбачено про складові заробітної плати відповідно до вимог Закону України "Про державну службу", за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 грудня 2011 року № 5-1, з урахуванням інших виплат, на які нараховані та з яких утриманні страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 82 % середньомісячного заробітку, та з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року

На ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року Любашівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області подана касаційна скарга.

У касаційній скарзі Управління просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та зобов'язати апеляційний суд відкрити провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Як видно з ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, ухвалою судді від 26 липня 2016 року апеляційна скарга на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії була залишена без руху, в зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 18 серпня 2016 року апеляційну скаргу Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, якою вона подана, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали судді від 26 липня 2016 року.

28 лютого 2017 року Управлінням повторно була подана апеляційна скарга до апеляційного суду на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року у вказаній справі та надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року ця апеляційна скарга була залишена без руху та апелянту запропоновано подати клопотання та вказати інші причини пропущення строку на подання апеляційної скарги.

Водночас, пропущення строку на подання апеляційної скарги з причин не можливості сплатити судовий збір за її подання цією ж ухвалою визнано не поважним.

Обґрунтовуючи поважність пропущення строку на подання апеляційної скарги, Управління повторно послалося на ці ж причини.

Суддя суду апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, вказав на те, що наведені Управлінням причини пропущення строку на подання апеляційної скарги внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору на момент подання до суду первинної апеляційної скарги не є поважними.

Така правова позиція є правильною.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Рябих проти Росії" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто

принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також у рішенні "Пономарьов проти України" цей Суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється із збігом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, суддя суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень з апеляційною скаргою утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом, в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, вона є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України С.А. Горбатюк