Ухвала суду № 66155456, 11.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

11.04.2017 м. Київ № К/800/17566/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Борисенко І.В., Голубєвої Г.К., розглянувши в попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 у справі №2а-0870/3887/11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мультіфлекс» доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області провизнання протиправними дій та визнання нечинним акту,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультіфлекс» звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо проведення позапланової перевірки протиправними та визнати нечинним акт №124/23-2/31914753 про результати позапланової перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мультіфлекс», за наслідками якої складено акт №124/23-2/31914753 від 04.05.2011. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ «Мультіфлекс» податкового та іншого законодавства за лютий 2011 року, у зв'язку з чим керівнику товариства податковим органом вручено лист №3794/10/23-2 від 08.04.2011 про надання пояснень та документального підтвердження формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, у відповідь на який позивач листом № 9042011/2 від 19.04.2011 надав копії документів: договори, специфікації, накладні, податкові накладні, реєстри податкових накладних, акти надання послу та товарно-транспортних накладних.

ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя у період 28.04.2011 по 04.05.2011 на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу № 449 від 24.03.2011 проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Мультіфлекс» з питання дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року, за результатами якої складений акт №124/23-2/31914753 від 04.05.2011, в якому, зокрема, зазначено, що товариство проінформовано про проведення позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 26.04.2011 №3 та копією наказу ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 26.04.2011 №613, які направлені поштою 28.04.2011.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що названий акт перевірки від 04.05.2011 містить посилання на два накази: №449 від 24.03.2011 - згідно якого проводилась перевірка, та від 26.04.2011 № 613 - який був направлений позивачу.

При цьому, позивач був несвоєчасно повідомлений про проведення перевірки, оскільки отримання товариством копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення відбулось 28.04.2011, тобто в день початку проведення податковим органом позапланової передвіки ТОВ «Мільфлекс», тоді як виходячи з приписів п.79.2 ст.79 ПК України позивач має бути обізнаний, що стосовно нього за наявності відповідних обставин у певний час та у певному місці здійснюватиметься документальна невиїзна перевірка.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем дії щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача здійснені не на підставі, не у спосіб та не в межах, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними, зокрема, в частині невиконання визначеного порядку та підстав для її проведення.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлені ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до пп. 78.1.11 якої документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється, у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відтак, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14, де визначено, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки, отримані позивачем в день початку такої перевірки.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.В.Борисенко Г.К.Голубєва