ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2017 року м. Київ К/800/36221/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бившевої Л.І. (головуючого), Борисенко І.В., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року
у справі № 806/633/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач, ПАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат") звернулося до суду з позовом до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області (далі - відповідач, ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 29 січня 2015 року № 0000052200, № 0000062200, № 0000072200, № 0000082200.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року позов задоволено: скасовані податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 29 січня 2015 року № 0000052200, № 0000062200, № 0000072200, № 0000082200.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року визнано неповажними наведені ОДПІ причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, а клопотання про поновлення цього строку залишено без задоволення; у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОДПІ відмовлено.
У касаційній скарзі Овруцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення, прийняти нове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, та матеріали справи направити до апеляційного суду для продовження розгляду апеляційної скарги ОДПІ.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлено наступне.
У лютому 2016 року відповідач подав апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року.
Ухвалою суду Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без руху на підставі ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у задоволенні клопотання ОДПІ про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено та продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 31 березня 2016 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року відмовлено у задоволення клопотання ОДПІ про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу відповідачу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України через невиконання вимог суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору (ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року).
Згідно з ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України ОДПІ 30 вересня 2016 року звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою на судове рішення першої інстанції вдруге, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, обґрунтоване майновим станом, який обмежує можливості ОДПІ сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Цією ж ухвалою з метою вирішення питання щодо поважності пропущеного процесуального строку запропоновано ОДПІ надати докази стосовно подання бюджетного запиту щодо необхідності виділення коштів на сплату судового збору та внесення змін до бюджетних видатків та кошторису на 2016 рік, передбаченої у проекті кошторису на 2016 рік суми по коду економічної класифікації видатків "2800", та фактично отриманої і витраченої суми коштів по даній статті витрат протягом 2016 року.
У межах встановленого строку, наданого Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року для виправлення вказаних недоліків, відповідач надав клопотання, обґрунтоване посиланням на те, що кошторисом ОДПІ не було передбачено видатки на сплату судового збору, проте контролюючим органом були вчинені відповідні заходи для отримання відповідного фінансування. На підтвердження зазначених обставин ОДПІ надані копії листа-запиту від 28 січня 2016 року № 420/8/06-30-05-36, адресований Державній фіскальній службі України щодо потреби у коштах на сплату судового збору у 2016 році, та додатки до цього листа щодо розрахунку орієнтовної суми асигнувань видатків на вказані цілі на одному аркуші.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 листопада 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що вказані ОДПІ у заяві підстави визнані неповажними, оскільки обставини, наведені на обґрунтування пропуску процесуального строку, існували станом на 28 січня 2016 року (дата листа № 420/8/06-30-05-36), докази на підтвердження обставин, які були об'єктивною перешкодою для звернення із апеляційною скаргою в інший період, ДПІ не надає.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
В п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
За змістом частин 2, 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема відповідністю апеляційної скарги вимогам ст. 187 цього Кодексу та строками її подання.
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу або подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу (апеляційна скарга залишається без руху) (ч. 3, абз. 1 ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень абзаців другого, третього ч. 4 ст. 189 зазначеного Кодексу, в разі якщо строк на звернення з апеляційною скаргою пропущено з причин, які не визнані судом поважними, або в разі якщо апеляційна скарга подана суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного рішення (незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження), суддя-доповідач відмовляє у відкриття апеляційного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 189 цього Кодексу суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо: 1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства; 2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги; 3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Перелік підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, визначений у частинах 4 та 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним.
За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства Житомирський апеляційний адміністративний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (ухвала від 21 листопада 2016 року) діяв відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, відмова у відкритті апеляційного провадження з підстав передбаченої ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, не позбавляє права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо суд вирішив їх питання про їх права, свободи, інтереси та обов'язки, оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, додавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для залишення касаційної скаргу ОДПІ без задоволення, а ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року - без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 210, 220, 220 1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі № 806/633/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Л.І. Бившева
Судді: І.В. Борисенко
Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 66155322, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 22.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/633/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: