Ухвала суду № 66155317, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Київ К/9991/40162/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук П.О.,

представника відповідача Леоненко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні будівельні технології"

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року

у справі № 2а-3718/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні будівельні технології"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкові повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні будівельні технології" (далі - ТОВ "Прогресивні будівельні технології", позивач) звернулося до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ форми "Р" від 18 березня 2011 року № 0000202301 та від 18 березня 2011 року № 0000212301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року, у задоволенні позову ТОВ "Прогресивні будівельні технології" відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Прогресивні будівельні технології", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 36187,50 грн. та з податку на прибуток в сумі 45234,38 грн. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 04 березня 2011 року № 225/232/30308360 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Прогресивні будівельні технології" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року. Згідно з висновками цього акту ТОВ "Прогресивні будівельні технології", крім іншого, порушено норми п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (втратив чинність з 01 квітня 2011 року за винятком деяких статей у зв'язку з набранням чинності ПК України; далі - Закон № 334/94-ВР), пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (втратив чинність з 01 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності ПК України; далі - Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 36187,50 грн. та з ПДВ на суму 28950,00 грн.

Таке порушення полягало у безпідставному формуванні позивачем своїх даних податкового обліку за наслідками операцій з придбання на договірних засадах (договір від 14 вересня 2009 року № 61409/09) у ТОВ "Аудиторська фірма "Компроміс-аудит"" консультаційних (аудиторських) послуг, які не пов'язані із господарською діяльністю товариства. В свою чергу висновок контролюючого органу про відсутність зв'язку придбаних послуг у ТОВ "Аудиторська фірма "Компроміс-аудит"" із господарською діяльністю ТОВ "Прогресивні будівельні технології" вмотивований посиланням на недоліки змісту актів виконаних робіт, складеними за наслідками виконання цих робіт, які є однотипними; відсутністю під час податкової перевірки представника ТОВ "Аудиторська фірма "Компроміс-аудит"", що передбачено умовами договору від 14 вересня 2009 року № 61409/09.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених контролюючим органом під час проведення перевірки обставин, дійшли висновку про неможливість прийняття до уваги первинних документів, складених ТОВ "Аудиторська фірма "Компроміс-аудит"", як таких, що підтверджують правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, оскільки позивач не надав суду доказів, які містять відомості про зміст та обсяг господарської операції з придбання послуг з метою використання у господарській діяльності, як-то: письмові висновки виконавця з правових питань, питань бухгалтерського обліку та аудиту з наведенням виконавцем позицій з приводу податкового обліку конкретних операцій, які здійснює позивач у своїй господарській діяльності; письмові відповіді на запити позивача з приводу зазначених питань, що виникають в ході діяльності позивача; підготовлені ТОВ "Аудиторська фірма "Компроміс-аудит"" договори, як однієї з послуг, про які йдеться у звіті про виконані роботи на договірних засадах; документів на підтвердження обставин, що аудиторською фірмою консультаційні послуги надавалися засобами електронного зв'язку.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 пп. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 цієї ж статті).

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Отже, за змістом наведених норм витрати для цілей податкового обліку мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податків та підтверджені первинними документами згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ч. 2 в редакції, чинній до 30 вересня 2015 року) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. У разі фактичного здійснення господарської операції недоліки в заповненні первинних документів не свідчать про їх неналежність та недопустимість як підстави для формування платником податків даних свого податкового обліку. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат та/чи податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій, зробивши з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінку доказів, наданих податковим органом, які підтверджують факт вчинення позивачем податкового правопорушення, та з огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження надання йому ТОВ "Аудиторська фірма "Компроміс-аудит"" консультаціно - інформаційних послуг, як таких, що були використані в подальшій діяльності товариства, правильно застосувавши вищенаведені норми матеріального, дійшли обґрунтованого висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовую правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, не свідчать про порушення судами норм матеріального та процесуального права, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для залишення касаційної скарги ТОВ "Прогресивні будівельні технології" без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні будівельні технології" залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі № 2а-3718/11/1070залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ Т.М. Шипуліна