ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
18 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 492/1050/16-а
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Борисова С.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д.судді - за участю секретаряКоваля М.П. Левицької З.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 13.03.2017 р. по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області про скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області та просив визнати протиправним та скасувати рішення № 312 від 07 липня 2016 року «Про припинення договору оренди».
Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 13.03.2017 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаною постановою ФОП ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, та просив її скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом , встановленим законом - тобто право на доступ до суду.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно п.23 -24 рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви N 29458/04 та N 29465/04) від 20 липня 2006 року відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції ( 995_004 ) спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства (див. рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії" (Coeme and Others v. Belgium), NN 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, п. 98, ECHR 2000-VII). Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України , кожному гарантується право на захист його прав ,свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом ,ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді ,до підсудності якого вона віднесена .
Відповідно до ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться, та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 16 вересня 2013 року між КП «Житловик» та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди кімнати для офісу малого підприємства строком на два роки одинадцять місяців з моменту прийняття об'єкту, що орендується, за актом здачі-приймання, зі сплатою орендної плати у розмірі двісті гривень за один місяць, а також самостійної оплати орендарем вартості використаної ним електроенергії за окремим приладом обліку за діючими тарифами.
Відповідно до акту здачі-приймання кімнати для офісу малого підприємства, який є додатком до договору оренди від 16 вересня 2013 року між КП «Житловик» та ФОП ОСОБА_5, предмет оренди переданий орендодавцем орендарю з висновком про придатність приміщення для використання за п. 2 Договору оренди для розміщення ділового офісу.
Строк дії договору оренди нежитлового приміщення між КП «Житловик» та ФОП ОСОБА_5 почався 16 вересня 2013 року та в силу положень укладеного між сторонами договору строк його дії спливав 16 серпня 2016 року.
Рішенням виконавчого комітету № 312 від 07.07.2016 року «Про припинення договору оренди», виконавчий комітет Арцизької міської ради Одеської області вирішив надати приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з необхідністю розміщення «Органу реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування» у спеціальному приміщенні з окремими кімнатами; доручив директору КП «Житловик» Антонюку О.В. припинити договір оренди від 16 вересня 2016 року з ФОП ОСОБА_5, повідомивши його про припинення дії договору з 16 серпня 2016 року (закінчення строку його дії).
Листами № 185 від 11.07.2016 року та № 188 від 13.07.2016 року орендодавцем КП «Житловик» було повідомлено орендатора ФОП ОСОБА_5 про припинення договору оренди у зв'язку із прийняттям виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області рішення № 312 від 07.07.2016 року «Про припинення договору оренди» через необхідність розміщення в орендованому позивачем приміщенні органу реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування.
Згідно з п. 1.2. Розділу 1 Статуту Комунального підприємства «Житловик» підприємство засноване на майні, що належить на праві комунальної власності Арцизької міської раді (далі Власник) в межах повноважень, визначених законодавством України. Контроль за забезпеченням збереження та ефективністю використання майна Підприємства здійснює Власник (п. 1.3. Статуту). П. 1.8. Статуту КП «Житловик» передбачає, що у своїй діяльності Підприємство керується законодавством України, наказами відповідних Міністерств, рішеннями Арцизької міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями її голови, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом та затвердженими відповідним чином планами роботи. Відповідно до п. 3.1. Розділу 3 Статуту КП «Житловик» майно Підприємства належить на праві комунальної власності Арцизькій міській раді. Воно закріплене за підприємством на праві повного господарського відання.
Відносини щодо оренди комунального майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Частиною 1 статті 1 Закону, про який йдеться, врегульовано організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда в розумінні вказаного Закону є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Стаття 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює перелік підстав, через які орендодавець може відмовити в укладені договору оренди: прийнято рішення про приватизацію або перед приватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті; орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди; орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою - є інші підстави, передбачені законом.
Перелік підстав для відмови орендодавця в укладені договору оренди є вичерпним і тому, у разі, якщо орендодавець відмовляє в укладені договору оренди з підстав інших, ніж зазначені в Законі України «Про оренду державного та комунального майна», особа, яка звернулась з заявою про укладення договору оренди, має право звернутись до суду з вимогою до орендодавця про укладення договору.
Статтею 327 ЦК України, передбачено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
В даному випадку ,Арцизька міська рада є особою уповноваженою власником майна - територіальною громадою , та вказане рішення виконавчого комітету цієї ради стосується договору, який не є публічно-правовим актом, а є господарським договором.
Згідно частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч .1 ) ст.12 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів,- підвідомчі господарським судам та розглядаються в порядку господарського судочинства .
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно висновку , викладеному у Постанові ВСУ від 6 жовтня 2015 року № 21-1306а15, обов'язковому до застосування в порядку ст.244-2 КАС України , у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
Згідно висновку , викладеному у Постанові ВСУ від 16 червня 2015 року № 21-222а15,у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу в оренду нежитлового приміщення (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності користування фізичною чи юридичною особою спірним нежитловим приміщенням має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Таким чином, у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень - виконавчий комітет Арцизької міської ради прийняв рішення про передачу нежитлового приміщення (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності користування фізичною чи юридичною особою спірним нежитловим приміщенням має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції , а відповідач діяв щодо позивача не як суб'єкт владних повноважень, а тому даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова суду 1-ої інстанції скасовується у апеляційному порядку, а провадження по справі закривається в порядку ст.157 КАС України, згідно з п.1 ч.1 якої, суд закриває провадження у справі, у разі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства .
Апеляційний суд доходить до висновку , що постанову суду 1-ої інстанції слід скасувати, а провадження - закрити, та роз'яснити позивачу, що вказана справа віднесена до юрисдикції Господарського суду Одеської області в порядку господарського судочинства.
Керуючись: ст. ст.185,157, ч.1ст. 195,196, ст.203, ч.3ст. 205, 206,254 КАС України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 13.03.2017 р. - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області про скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до компетенції Господарського суду Одеської області в порядку господарського судочинства.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий
суддя-доповідач Кравець О.О.
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Коваль М.П.
Судове рішення № 66154910, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 492/1050/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: