Постанова № 66154820, 19.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1816/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лукянчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро»» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування наказу за №182 від 25.03.2016р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016р. ПП «ВКП «Каро»» звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування наказу ГУ ДФС у Миколаївській області про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ВКП «Каро»» за №182 від 25.03.2016р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДФС у Миколаївській області за №129 від 4.03.2016р. відповідач розпочав документальну планову виїзну перевірку ПП «ВКП «Каро»» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2013р. по 31.12.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2013р. по 31.12.2015р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1.01.2013р. по 31.12.2015р.. В п.2 наказу ГУ ДФС у Миколаївській області за №129 від 4.03.2016р. визначено тривалість перевірки, яка складала 10 робочих днів, та відповідно останнім робочим днем перевірки повинно бути 28.03.2016р..

Наказом ГУ ДФС у Миколаївській області за №182 від 25.03.2016р. перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ВКП «Каро»» з 28.03.2016р. до дати усунення причин, з тих підстав, що оригінали первинних документів податкового та бухгалтерського обліку були передані до господарського суду Миколаївської області на підставі ухвали від 2.03.2016р.

Позивач не погоджується із наказом про перенесення перевірки, вважає його незаконним, оскільки до перевірки надані усі необхідні документи, що стосуються предмету перевірки.

Позивач, посилаючись на вказані обставини справи просив вимоги задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано наказ ГУ ДФС у Миколаївській області про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ВКП «Каро»» за №182 від 25.03.2016р..

Присуджено на користь ПП «ВКП «Каро»» (код ЄДРПОУ 20892727) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 1378грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, наказ ДПІ №182 від 25.03.2016р. про перенесення термінів проведення документальної планової перевірки позивача прийнято з порушення норм податкового законодавства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися судова колегія, оскільки при вирішенні спору суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі наказу ГУ ДФС у Миколаївській області №129 від 4.03.2016р., працівниками ДПІ 15.03.2016р. розпочато планову виїзну перевірку ПП «ВКП «Каро»» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2013р. по 31.12.2015р.

У зв'язку із передачею оригіналів первинних документів, облікових та інших реєстрів фінансової та статистичної звітності до господарського суду Миколаївської області, наказом ГУ ДФС у Миколавїській області №182 від 25.03.2016р. (а.с.7) перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ВКП «Каро»» до дати усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

Позивач не погодився з вказаним наказом, вважає, що він прийнятий з порушенням податкового законодавства, без врахування того, що до перевірки були надані усі необхідні оригінали первинних документів бухгалтерського та податкового обліку та у працівників податкового органу була можливість завершити перевірку.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного наказу, підстави, з якими позивач пов'язує порушення своїх прав, апеляційний суд виходить з наступного.

Діяльність податкового органу щодо проведення перевірок регулюється податковим законодавством України.

Так, відповідно до п.20.1.44 ст.20 ПК України, податковий орган має право проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Крім того, податковий орган має право, передбачене цією статтею, здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Отже, у відповідності до ст.19-1 ПК України, основною функцією контролюючих органів є здійснення адміністрування податків, зборів, платежів. Посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуючись Конституції України та повинні діяти виключно у відповідності до вимог Податкового Кодексу та інших законів України.

Аналіз вищенаведених норм діючого податкового законодавства визначає, що при адмініструванні податків, зборів та платежів, податковий орган повинен вжити усіх необхідних заходів для перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

З матеріалів справи вбачається, що з 15.03.2016р. було розпочато планову виїзну перевірку ПП «ВКП «Каро»» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2013р. по 31.12.2015р., та з урахуванням не представлення у повному обсязі оригіналів усіх необхідним первинних документів, на адресу платника податків направлялись листи заступника Голови комісії з проведення реорганізації з прохання надати пояснення з приводу господарських операцій та документи щодо підтвердження реальності таких операцій (а.с.26,27,28-29,30). Оскільки позивачем не були у повному обсязі надані витребувані документи , головним державним ревізором у складі комісії були складені акти (а.с.31,32,33,34) щодо ненадання документів до перевірки.

Як визначено в п.85.9 ст.85 ПК України, у разі якщо документи, зазначені в абз. першому цього пункту, були вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

З листів ПП «ВКП «Каро» наданих до справи вбачається, що ряд первинних документів бухгалтерського та податкового обліку був направлений на адресу господарського суду Миколаївської області (а.с.16,17,18).

Виходячи з того, що усі витребувані документи не були надані до перевірки, податковий органу у відповідності до вимог ст.85 ПК України, для всебічного проведення перевірки, і прийняв наказ №182 від 25.03.2016р. про перенесення термінів проведення документальної планової перевірки платника податку.

Надаючи оцінку прийнятому наказу, апеляційний суд вважає, що податковий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України.

Що стосується наявності порушеного права позивача.

Відповідно до ч.1ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушенні її права, свободи або інтереси.

Аналіз зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що під час розв'язання спорів в порядку адміністративного судочинства, в тому числі й під час перевірки оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень, суди повинні встановити, чи порушені оскаржуваним рішенням права, свободи та інтереси юридичної особи, права та інтереси фізичної особи (позивача) у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (відповідача).

Виходячи з вищенаведених норм процесуального законодавства, судова колегія вважає, що при вирішенні спору, суд повинен встановити, чи порушуються оскарженим рішенням ДПІ права, свободи та інтереси ПП «ВКП «Каро.

В суді апеляційної інстанції представник позивача не зміг пояснити у чому полягають порушення його прав прийнятим наказом і які наслідки настають, у зв'язку із його прийняттям для підприємства.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що підприємством не доведено того, що наказом про перенесення термінів проведення перевірки порушуються будь-які права та інтереси. Крім того, під час з'ясування обставини по справі встановлено, що наказ про перенесення термінів перевірки не покладає на підприємство будь-яких обов'язків, які б порушували його права.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що наказ прийнятий з порушенням норм податкового законодавства та порушує права платника податку.

За таких обставин, судова колегія вважає за необхідним постанову суду скасувати, прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, оскільки права позивача не були порушені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро»» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування наказу за №182 від 25.03.2016р. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 квітня 2017р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В.Кравченко

О.В. Лукянчук