Ухвала суду № 66154369, 20.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 355/2064/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко О.Л. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Баришівського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про накладенні адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано незаконними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області по складанні постанови № А 2112/1 від 21.12.2015 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в сумі 4250 гривень 00 копійок; скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № А 2112/1 від 21.12.2015 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в сумі 4250 гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування від 26 червня 2013 року позивачем отримано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться по вул. Комсомольська, 131-а в смт Баришівка. Серед надвірних будівель є літня кухня 1981 року побудови на бетонному фундаменті, під якою знаходиться погріб, що підтверджуються характеристикою надвірних будівель та споруд.

14 грудня 2015 року Інспекцією проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому встановлено факти порушень.

Разом з цим складено припис № С-1412/2 від 14 грудня 2015 року та протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача.

На підставі матеріалів перевірки Інспекцією прийнято оскаржувану постанову № А-2112/1 про накладення штрафу в розмірі 4250,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнано позивача винним у правопорушенні, передбаченого частинами першою та п'ятою статті 96 КУпАП.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало проведення позивачем необхідних робіт по укріпленню погреба, що розташований під фундаментом літньої кухні по вул. Комсомольська, 131-а в смт Баришівка, який в подальшому зруйнувався у зв'язку з відсутністю відведення для дощової води з гаража сусіднього домоволодіння.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з того, що під час розгляду справи відповідач не надав жодного доказу в обґрунтування та на підтвердження виявлених під час перевірки позивача порушень у сфері містобудівної діяльності та виявлених порушень позивача, викладених у постанові.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Поняття державного архітектурно-будівельного контролю міститься у частині першій статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та означає сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації;при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Поняття державного нагляду (контролю) міститься у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та означає діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Отже, державний нагляд (контроль) повинен здійснюватися уповноваженими органами центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів в межах повноважень передбачених законом.

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553). За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать покази свідків, допитаних в суді першої інстанції, вони допомогли позивачу прибрати завалену літню кухню та вивезти будівельне сміття.

Також, як свідчать матеріали справи, позивачем не будувався фундамент із бетону розміром 5,95*3,15 метра після того, як завалилася його літня кухня, оскільки саме на цій площадці і знаходилася побудована кухня та прибудова з дерева, під бетонним покриттям знаходиться погріб 2,0*3,0 метра.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. Під час розгляду справи відповідач не надав жодного доказу (пояснень осіб, свідків; фото або відео фіксації) в обґрунтування та на підтвердження виявлених під час перевірки позивача порушень у сфері містобудівної діяльності та виявлених порушень позивача, викладених у постанові.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1, 5 ст. 96 КУпАП є недоведеним.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що під час винесення постанови від 21.12.2015 року за № А 2112/1 про накладення адміністративного стягнення допущено ряд порушень прав позивача, а саме йому не роз'яснені його права, не роз'яснено порядок та термін оскарження постанови, позивач не ознайомлений з постановою та відсутні відмітки про відмову позивача від ознайомлення з постановою чи направлення постанови позивачу поштою.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об'єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Баришівського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.