Ухвала суду № 66154276, 19.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 703/476/17 Головуючий у 1-й інстанції: Василівська Т.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Бєлової Л.В., Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, передбаченої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та зобов'язати відповідача призначити, нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу в сумі 320 000 грн., яка передбачена ст.ст. 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію», Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МВС України від 12.09.2016 року №916.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав.

Так, залишаючи позов без розгляду, місцевий суд виходив із того, що позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не надано жодних доказів поважності причини такого пропуску, відтак позов підлягає залишенню без розгляду.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись.

Колегією суддів установлено, що в березні 2016 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, передбаченої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

07 липня 2016 року на заяву позивача відповідачем надано відповідь, що наказом МВС України від 11.01.2016 року №4 не визначена можливість виплати колишньому поліцейському одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності чи захворювання, пов'язаного з проходженням служби у органах внутрішніх справ. Керівництвом Національної поліції вживаються заходи щодо внесення змін у вказаний наказ. Після їх прийняття вказана заява буде розглянута повторно.

08 лютого 2017 року, на повторне звернення позивача від 23.01.2017 року щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідачем повідомлено позивачу, що правових підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги немає.

Уважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся у суд із адміністративним позовом.

Після відкриття провадження у справі, на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 та п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції стосовно розгляду даного клопотання, колегія суддів зважає на таке.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в ч. 1 встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 вказаної процесуальної норми, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо таку подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Зазначені норми зобов'язують суд у випадку виявлення пропущення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, за умови відсутності підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними. При цьому, питання залишення позову без розгляду може бути вирішене судом як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що в силу положень ч. 2 ст. 99 КАС України, початок строку звернення до адміністративного суду визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При визначенні початку перебігу цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність. Також, під час визначення початку перебігу строку необхідно встановити, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше. Якщо мала - тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент.

Однак, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не з'ясував, коли саме позивач фактично дізнався про порушення його прав.

Так, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, погодився із доводами відповідача, що про рішення, яке позивач вважає необґрунтованим, йому стало відомо із відповіді Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07 липня 2016 року №29/Т-60, а лист відповідача від 08 лютого 2017 року позивачу направлено повторно на його звернення та є повідомленням щодо попереднього прийнятого рішення відповідача, про яке позивачу стало відомо у липні 2016 року.

Однак, колегія суддів уважає такі доводи відповідача та висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки у листі від 07 липня 2016 року №29/Т-60 відповідачем повідомлено позивачу, що наказом МВС країни від 11.01.2016 року №4 не визначена можливість виплати колишньому поліцейському одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності чи захворювання, пов'язаного з проходженням служби у органах внутрішніх справ. Керівництвом Національної поліції вживаються заходи щодо внесення змін у вказаний наказ. Після їх прийняття вказана заява буде розглянута повторно. Тобто, зазначеним листом позивачу не відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та повідомлено, що відповідачем вживаються дії для розгляду вказаного питання, яке буде розглянуто повторно.

При цьому, фактично відмовлено позивачу у виплаті зазначеної одноразової грошової допомоги лише листом від 08 лютого 2017 року №29/Т-15.

Отже, з урахуванням того, що позивач звернувся у суд з даним адміністративним позовом 15 лютого 2017 року, ним не пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи на продовження розгляду.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до місцевого суду для продовження розгляду, якщо визнає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко суддя Л.В. Бєлова суддя О.М. Ганечко

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Ганечко О.М.

Бєлова Л.В.