Постанова № 66154223, 19.04.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року Чернігів Справа № 825/449/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника відповідача 1ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі АТ "Дельта Банк") ОСОБА_3 (далі відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач 2), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3 щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, встановленого на дату прийняття такого рішення за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 16.01.2015 № 009-24500-160115 та за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 20.01.2015 № 012-24500-200115, укладеним між АТ "Дельта Банк" та позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у звязку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації АТ "Дельта Банк", він повинен бути включений до переліку вкладників і йому повинна бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, відповідачем, у порушення вимог чинного законодавства, не включено позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу, а підстави визнання відповідачем договорів банківського складу нікчемними - відсутні. Такі дії відповідача порушують законні права та інтереси позивача, а невиплата коштів (відшкодування) вкладнику призводить до протиправного позбавлення його права власності на майно, яке в даному випадку є вкладом.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, через канцелярію суду надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю, та проти розгляду справи за його відсутності не заперечував.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Електронною поштою надав письмові пояснення (а.с.112 - 114), в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити, а розгляд справи провести без участі його представника.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні позов не визнав, надавши свої письмові заперечення, що були ним озвучені під час судового засідання (а.с.117-123) та просив суд у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що позивача не включено до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав виявлення та застосування наслідків нікчемності правочину по відношенню до позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 16.01.2015 між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 укладено договір № 099-24500-160115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях та договір від 20.01.2015 № 012-24500-200115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях, за умовами яких зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цих договорів. У разі, якщо в день укладення сторонами цих договорів не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, ці договори вважаються таким, що не були укладеними" (а.с.15, 17).

Згідно копій платіжних доручень від 16.01.2015 № 44424410 та від 20.01.2015 № 44645877 ОСОБА_4 на депозитні рахунки позивача № 26300112879971 та № 26303112896467 перераховано грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн на кожний (а.с.16, 18).

З матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ (а.с.66) АТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних на строк до 180 днів та з метою стабілізації діяльності банку і відновлення його фінансового становища запроваджено перелік обмежень в його діяльності, зокрема, не допущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Аналогічні обмеження встановлені також наказом АТ "Дельта Банк" від 03.11.2014 №2650 (а.с.67).

В подальшому, 02.03.2015 постановою Правління Національного банку України № 150 (а.с.58-59) АТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" (а.с.60), в результаті чого, з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці (з 03.03.2015 по 02.06.2015) та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_3

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 (а.с.61) внесені зміни до рішення від 02.03.2015 № 51, якими продовжено строк дії тимчасової адміністрації з 03.03.2015 по 02.09.2015.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації на шість місяців до 02.10.2015 включно та продовжено строк повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_3 до 02.10.2015 (а.с.62).

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Дельта Банк" відкликано банківську ліценцію АТ "Дельта Банк" (а.с.63) та в свою чергу, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно і призначено та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", на цей же строк, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 (а.с.64, наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 №328 а.с.65).

Протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" від 15.09.2015 запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" видати наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно із п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та щодо застосування наслідків такої нікчемності (а.с.40-41).

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" від 16.09.2015 № 813 "Щодо заходів, повязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано до договорів банківського вкладу позивача № 009-24500-160115 та № 012-24500-200115 наслідки нікчемності, з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.45, 46).

23.10.2015 позивач звернувся до відповідача 1 з проханням визнати його кредитором АТ "Дельта Банк" за заборгованістю, що виникла за всіма укладеними між ним та АТ "Дельта Банк" договорами та за іншими видами заборгованості у сумі всіх належних йому коштів, на що листом від 08.12.2015 позивача повідомлено про нікчемність укладених договорів банківського вкладу (а.с.20, 21, 22).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі № 826/2043/15 міститься правовий висновок про те, що, виходячи із системного аналізу ч.3 ст.2 Закону України від 14.05.1992 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.6 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), та враховуючи положення ст.12 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України дійшов висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив у постанові від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Суд вважає за необхідне відступити від правових позицій, викладених у зазначених постановах Верховного Суду України, з огляду на таке.

У відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII - ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Однак, згідно абз.2 ч.2 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія цього Закону не поширюється на банки.

Питання неплатоспроможності та/або ліквідації банків вирішуються в порядку, визначеному законами України від 07.12.2000 № 2121 "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відтак, на думку суду, застосування до спірних правовідносин Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", всупереч висновку Верховного Суду України, є помилковим.

В свою чергу, з аналізу змісту ст.ст. 1, 4, 6 Закону України від 23.02.2012 № 4452 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб шляхом здійснення повноважень, делегованих державою, щодо гарантування повернення вкладнику внеску у розмірі 200 000,00 грн.

Учасниками цих правовідносин, що є предметом спору, є виключно позивач та відповідач, і саме між ними виникають відповідні права та обовязки без залучення банкуборжника та без вирішення питання про відшкодування коштів від імені сторони правочину, на відміну від акцептованих вимог кредиторів.

Юридичний факт неплатоспроможності банку у даній категорії справ є лише підставою для виникнення правовідносин.

Таким чином, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що невключення рахунку зацікавленої особи до переліку рахунків, за яким вона зможе отримати відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а також незгода з рішенням уповноваженої особи Фонду про віднесення правочину до переліку нікчемних, підстави визнання яких встановлені законом, спричиняють публічно-правовий спір, повязаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Правовідносини, які складаюся між зацікавленими особами та уповноваженою особою Фонду з приводу зазначених та подібних їм обставин, є публічними, за яких уповноважена особа на підставі регулятивного акта реалізує владні управлінські повноваження (функції), однією з яких, зокрема, і є її обовязок прийняти рішення про визнання правочину (договору) нікчемним на підставі закону.

Відтак, суд приходить до висновку, що дана категорія справ повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до ч.1 ст.26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч.1, 2, 3, 6 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.3 ст.26 цього Закону.

Пунктами 2, 3 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Згідно з ч.5 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З аналізу викладених норм слідує, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає декілька етапів, а саме: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру та його затвердження.

Як вбачається з копії листів від 08.12.2015 №8821/1816 та від 08.12.2015 №8821/1815 (а.с.20, 21) ОСОБА_2 не включено до переліку вкладників у звязку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу (депозиту) від 16.01.2015 № 009-24500-160115 та від 20.01.2015 № 012-24500-200115 на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За змістом п.4 ч.2 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Водночас, відповідно до ч.2 та п.1 ч.4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п.7 ч.3 ст.38 Закону).

Отже, Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про нікчемність договорів банківського вкладу, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи, що не було передбачено умовами договорів, та на думку відповідача, під час дії постанови Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" ПАТ "Дельта Банк" свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування. Крім того, вказане суперечить Правилам банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", згідно п.5.11 яких, зарахування на вкладний (депозитний рахунок) грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається.

Тобто, відповідач, по суті, вказує на належність внесених на рахунки позивача коштів третій особі ОСОБА_4, що є перевагою вказаної особи у вигляді можливості отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб, у тому числі і позивача.

Вкладом у розумінні ст.2 Закону України від 07.12.2000 № 2121 "Про банки і банківську діяльність" є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п.50 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України, в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У розумінні ст.177 Цивільного кодексу України грошові кошти позивача є обєктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, практики ЄСПЛ та ст.41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку суду, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.

Позаяк, відповідачем не заперечується перебування коштів на рахунках позивача.

Одночасно, суд враховує, що рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, що виключає наявність обізнаності позивача та інших осіб, які є вкладниками банку, щодо віднесення банку до категорії проблемних. При цьому, чинним законодавством України не встановлено, що дії ОСОБА_4 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунки позивача суперечать закону.

При цьому, посилання відповідача щодо заборони зарахування на вкладний (депозитний рахунок) грошових сум для вкладника від третьої особи у відповідності до п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" суд до уваги не приймає, оскільки надання оцінки діям працівників банку виходить за межі даного заявленого адміністративного позову, та в будь-якому випадку не спростовує права ОСОБА_4 розпоряджатися своїм майном, шляхом перерахування коштів на рахунки позивача.

Крім цього, судом враховано ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу ч.1 та ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У відповідності до вимог ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, для застосування санкцій, передбачених ст.228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що договір банківського вкладу (депозиту), укладеного між АТ "Дельта Банк" та позивачем є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом. Проте, відповідного судового рішення про визнання недійсним вищевказаного договору, матеріали справи не містять.

Отже, доводи відповідача 1, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, для отримання певних переваг при виплаті гарантованої суми вкладу, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Інших доказів наявності підстав визначених ч.3 ст.38 Закону внаслідок яких правочини позивача з АТ "Дельта Банк" є нікчемним суду не надано. Також, відсутні будь-які підстави передбачені ч.4 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для відмови у відшкодування позивачу коштів, а отже у відповідача наявний обов'язок щодо включення позивача до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Згідно з загальними засадами права дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. У свою чергу, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Як було встановлено судом, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, що пов'язані з віднесенням договорів банківського вкладу позивача до нікчемних, що в свою чергу має вплив на законні права та інтереси позивача і стало наслідком не включення останнього до переліку вкладників, а тому суд, враховуючи положення п.6 Розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, згідно з яким, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.

Відповідно в силу ч.1 ст.94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати ОСОБА_2 відшкодування в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, встановленого на дату прийняття такого рішення за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 16.01.2015 №009-24500-160115 та за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 20.01.2015 №012-24500-200115, укладеним між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3 (пр. Дружби Народів, 38 м.Київ 01014) на користь ОСОБА_2 (вул. Соснова,29 м. Чернігів 14027 ід код НОМЕР_1) 1102,40 грн(одну тисячу сто дві гривні 40 коп.) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк