Ухвала суду № 66154117, 20.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2017 рокусправа № 808/3227/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.06.2016 року за № 52-08, яким позивачу визначено 10591,67 грн. податкового зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), тому прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є протиправним, а рішення підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення № 52-08 від 23 червня 2016 року.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність та необгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності. Платниками податку є власники земельних ділянок (земельних часток, паїв) та землекористувачі. Власниками земельних ділянок вважаються юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які набули права власності в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності. Власники та землекористувачі повинні вносити плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб встановлено статтею 281 Податкового кодексу України, до яких фізичні особи-підприємці, власники земельних ділянок, наданих для здійснення підприємницької діяльності не відносяться. Вказані доводи не було враховано судом першої інстанції, що є порушенням норм матеріального права..

Сторони належним чином повідомлені про дату, місце і час апеляційного розгляду справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, у судове засідання не прибули.

Представником Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку 2 групи без реєстрації ПДВ. Місце провадження господарської діяльності: м.Запоріжжя, вул. 40 р. Радянської України, 39 б. Видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля текстильними товарами, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2016 №52-08 позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб в сумі 10591 грн. 67 коп.

Вказане рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого ППР залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, з огляду на що, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, правовідносини щодо нарахування та сплати якої врегульовано розділом XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку, зокрема, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні( підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, законодавством визначено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності чи користування на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Як вже зазначалося, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку 2 групи без реєстрації ПДВ.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу (пункт 269.2 статті 269 Податкового кодексу України).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності(пункт 291.2 статті 291 ПК України).

Підпунктом 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, для платників єдиного податку законодавцем передбачено звільнення від сплати земельного податку з огляду на особливий механізм справляння податків і зборів при спрощеній системі оподаткування.

Оскільки ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення, яке вона, як фізична особа-підприємець, платник єдиного податку використовує для провадження своєї господарської діяльності, тому звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення без урахування пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України є протиправним, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі № 808/3227/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко