Постанова № 66153541, 03.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року № 810/4200/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.12.2016 р. №№0047671304 та НОМЕР_1, якими йому було збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Свою незгоду з рішеннями обґрунтував положеннями Закону України від 09.04.2015 р. №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», яким внесено зміни до п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 та п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. На переконання позивача, оскаржувані рішення прийняті ОДПІ після набрання чинності нової редакції п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК, тому самостійне донарахування податковим органом податку з доходів фізичних осіб є неправомірним, зважаючи на звільнення від оподаткування прощених (анульованих) кредитором суми основного боргу за банківським кредитом, процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені).

У призначений для розгляду справи час представник податкового органу, повідомлений судом належним чином про дату та місце розгляду справи, до суду не прибув з невідомих причин, 23.03.2017 р., через канцелярію суду подав заперечення на позов, в якому просив у його задоволенні відмовити.

Згідно ч.6 ст.128 КАСУ, суд здійснив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані документи та матеріали, встановивши фактичні обставини справи, якими мотивовано позов та заперечення проти нього, надавши відповідної правової оцінки відносинам, які склалися між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених вимог, з огляду на таке:

Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. 24.10.2016 р., результат проведення перевірки був оформлений актом №282/13-04/НОМЕР_2, яким зафіксовано порушення абз."д"пп.164.217 п.164.2 ст.164 ПКУ, що виявилось у невключенні анульованої суми заборгованості по кредиту ПАТ "Укрсоцбанк" в декларацію про майновий стан і доходи за 2015 р. у розмірі 219427,78 грн. та несплаті податку на доходи фізичних осіб. Крім того, виявлено розбіжність у розмірі 3291,42 грн. у визначенні суми військового збору, яка підлягала сплаті до бюджету, внаслідок чого позивачу було донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 36577,55 грн. із застосування штрафу 9144,39 грн., а також збільшено суму військового збору на 3291,42 грн. та застосована штрафна санкція 822, 86 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

З огляду на що, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПКУ результати перевірок оформляються актом або довідкою, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Судом було встановлено, що підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, який міститься в акті перевірки №282/13-04/НОМЕР_2, стала інформація з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених позивачу доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та матеріали ПАТ "Укрсоцбанку" від 15.07.16 р. №111-186/79-918 про суму нарахованого та виплаченого доходу з ознакою "126" у вигляді анулювання кредитної заборгованості. У листі №111-186/79-918 ПАТ "Укрсоцбанк" повідомив, що він не здійснював прощення курсової різниці відповідно до п.8 р. XX Податкового кодексу України, а виплатив ОСОБА_1 дохід у вигляді суми прощеного основного боргу з врученням боржнику відповідного повідомлення про анулювання та включення сум анульованого боргу до податкового розрахунку за формою 1ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано. За правилами п. "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПКУ боржник у такому випадку самостійно сплачує податок з доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку. Згідно п.164.1 ст.164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами п.п.162.1.3 п.162.1ст.162 ПК платником податку є, зокрема, податковий агент.

Відповідно до п.176.2 ст.176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, - п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України .

У п. 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що сума прощеного (анульованого) боргу є доходом особи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в порядку п. 167.1 ст. 167 і п. 176.1 ст. 176 ПК України, лише в частині суми прощеного (анульованого) боргу за тілом кредиту.

З матеріалів справи слідує, що ПАТ "Укрсоцбанк" анульовано основну суму кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором про внесення змін №2 до договору кредиту №351/892731 від 17.04.2008 р. Банком включено суми списаного боргу до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) ознака доходу « 126».

Листом №09.301-87/10115 від 20.10.2016 р. банк повідомив позивача про списання заборгованості за кредитним договором №351/892731 від 17.04.2008 р. в сумі 21423,13 грн. за 3 кв. 2015 р. та 220 000 грн.- 4 кв. 2015 р. Зазначений лист отримано особисто позивачем.

Отже, позивач був належним чином повідомлений про наявність списаного боргу, однак не включив його до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларував цю суму у вигляді анульованого (прощеного) боргу та не сплатив податкових зобов'язань.

Зміни до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України, які пом'якшують становище платника податку, на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2016 р. про збільшення суми податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1

Оскільки вимога про скасування рішення №0047861304 від 07.12.2016 р. є похідною від вимоги про скасування рішення №0047671304 від 07.12.2016 р., така вимога також задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.