Ухвала суду № 66152998, 06.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

06 квітня 2017 р. №804/2279/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, Департаменту карного розшуку НП України, Харківського прикордонного загону про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

04 квітня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії ГУ Державної Міграційної служби України в Дніпропетровській області стосовно прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 05.03.2016 р. відносно позивача; визнати протиправними дії посадових осіб прикордонної служби ВПС «Дніпроаеропорт» від 08.10.2016 р. про заборону в перетині державного кордону України позивачем; скасувати рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про скасування дозволу на міграцію в Україну від 05.03.2016 р. відносно позивача; скасувати рішення посадових осіб прикордонної служби ВПС «Дніпроаеропорт» від 08.10.2016 р. про заборону в перетині державного кордону України позивача; визнати такою, що не відповідає дійсності, інформацію, викладену у поданні управління карного розшуку НП України про скасування дозволу на імміграцію в Україну позивача; зобовязати ГУ ДМС України поновити посвідку на постійне проживання в Україні позивачу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність мати процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, громадянина ОСОБА_3. Проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної право- та дієздатності (копії паспорту громадянина ОСОБА_3 або закордонного паспорту, а також документів, що дають право легального перебування в Україні), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Крім того, до позовної заяви не надані належні документи на підтвердження повноажень представника.

Так, представником позивача адвокатом ОСОБА_2 надано ксерокопію договору про правову допомогу, яка не містить підписів клієнта - ОСОБА_1 на всіх аркушах договору, що не відповідає його формі. У звязку з чим, необхідно надати до суду належним чином складений договір про правову допомогу.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 106 КАС України, позовна заява має містити найменування відповідача, до якого звернуто позовні вимоги.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно п.7 ч.1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З позовної заяви вбачається, що частина позовних вимог зокрема, щодо визнання протиправними дій посадових осіб прикордонної служби ВПС «Дніпроаеропорт» від 08.10.2016 р. про заборону в перетині державного кордону України позивачем, щодо скасування рішення посадових осіб прикордонної служби ВПС «Дніпроаеропорт» від 08.10.2016 р. про заборону в перетині державного кордону України позивача звернута до Харківського прикордонного загону, оскільки саме він зазначений відповідачем у справі.

Натомість фактично оскаржувані дії, як слідує з позову, вчинялися посадовими особами прикордонної служби ВПС «Дніпроаеропорт».

Жодних дій, вчинених посадовими особами Харківського прикордонного загону, у позові не оскаржується.

Отже, позивачу необхідно визначитися з відповідачами у цій справі, та усунути зазначені розбіжності шляхом надання нового тексту позовної заяви, з наданням її копій відповідно до кількості відповідачів у справі.

При цьому слід враховувати, що відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 106 КАС України, позовна заява має містити імя (найменування) позивача, імя (найменування) відповідача, до якого звернуто позовні вимоги.

Отже, при визначенні відповідачів, позивач має навести їх повне найменування відповідно до ЄДРПОУ, а не скорочене незрозуміле найменування, як зазначено у позові (ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області, Департамент карного розшуку НП України, тощо).

Крім того, позовна вимога про визнання такою, що не відповідає дійсності, інформації, викладеної у поданні управління карного розшуку НП України про скасування дозволу на імміграцію в Україну позивача, не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, оскільки у переліку вимог, які можуть бути заявлені в адміністративному позові, наведеному у статті 105 КАС України, вимога про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, відсутня. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Зазначена вимога не відповідає характеру публічно-правового спору, що відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки не містить в собі оскарження рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень. У звязку з чим, позивачу необхідно уточнити зміст своїх позовних вимог в цій частині на предмет їх підсудності адміністративним судам.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви також зясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та поданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є дії та рішення субєктів владних повноважень, вчинені ними поза межами шестимісячного строку до моменту звернення позивача з цим позовом до суду. Зокрема, це стосується позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області стосовно прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 05.03.2016 р. відносно позивача. Натомість, позивачем у позові не зазначено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із зазначеними вимогами.

Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. 1801-19, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1 600 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві обєднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві позивач обєднав шість позовних вимог немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Чечеловському районі м. Дніпра, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 640 грн. з кожної заявленої ним позовної вимоги немайнового характеру, тобто 3 840 грн.

Натомість, до позовної заяви позивачем долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 920 грн., у звязку з чим, йому необхідно доплатити судовий збір відповідно до кількості заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 10 травня 2017 року для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви, а саме, шляхом складання нової позовної заяви, необхідно привести її у відповідність до вимог п. 1 ч. 2 ст. 17, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 106 КАС України, в тому числі уточнити відповідачів, з наведенням їх повного найменування; обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами, заявленими поза встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду; надати документи на підтвердження адміністративно-процесуальної право- та дієздатності позивача (копії паспорту громадянина ОСОБА_3 або закордонного паспорту, та документів, що підтверджують його легальне перебування на території України); на підтвердження повноважень представника, надати належним чином оформлений договір про правову допомогу або нотаріально посвідчену довіреність; надати оригінал документа про доплату судового збору в розмірі, відповідно до кількості заявлених позовних вимог; усунути інші недоліки, зазначені в ухвалі.

Розяснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В.Чорна