Рішення № 66148021, 19.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/5235/16-ц

Провадження № 2/415/85/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.17 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чернобривко Л.Б.,

при секретарі Дьоміновій О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2О,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що він має у власності 1/2 частку квартири 29 будинку 17, кв. Східний, м. Лисичанська, Луганської обл., 1/2 частина вищевказаної квартири належить його бабусі ОСОБА_3.

У літку 2014р. він та бабуся втратили житло - квартиру 29 житлового будинку 17 кв. Жовтневої революції м. Лисичанська, Луганської обл. в результаті руйнування під час антитерористичної операції в м. Лисичанську .

Згідно рішення виконкому Лисичанської міської ради від 27.05.2016р. №210 «Про затвердження списку громадян, які втратили житло в результаті руйнування в 2014р. будинку 17, кв. Жовтневої революції, м. Лисичанська для надання грошової компенсації» йому з відповідачкою була надана грошова компенсація в сумі 205179,00 (двісті п'ять тисяч сто сімдесят дев'ять грн.. 00 коп.)

05.05.2016р. він надав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської обл. ОСОБА_4, якою уповноважував ОСОБА_3 одержувати будь-які документи від будь-яких установ, підприємств, організацій укладати договори від мого імені стосовно вищевказаної квартири, підписувати договори акту прийому - передачі, отримувати належні йому грошові виплати повністю представляти його інтереси у будь -яких банківських установах і кредитних організаціях з питання відкриття та ведення банківського рахунку, на укладання договору банківського рахунку та відкриття банківського рахунку, укласти договір про банківський рахунок, закрити рахунок при повному отриманні грошових коштів тощо.

Відповідачка завірила його, що після отримання грошової компенсації за втрачене житло, поверне йому грошові кошти за втрачену ? частку вищевказаного житла, для придбання іншого житла.

Наприкінці травня 2016 року йому стало відомо, що відповідачка отримала грошову компенсацію за втрачене житло у сумі 205 179,00грн. на картковий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_3 в АТ «Ощадбанк» згідно відомості №9 від 16.05.2016р. на підставі особистої заяви гр. ОСОБА_3 та необхідного пакету документів, але коли він звернувся до неї з проханням повернути йому отриману нею компенсацію за 1/2 частку належного йому житла, на його банківський рахунок, вона стала уникати зустрічі зі ним, на телефонні дзвінки не відповідає.

Ці обставини змусили його звернутися з заявою до Лисичанського відділу поліції. 29 серпня 2016 р. він отримав відповідь Лисичанського відділу поліції, якою йому відмовили у порушенні кримінальної справи.

На підставі викладеного, просив стягнути з відповідачки грошові кошти в сумі 102589,50 грн. та судовий збір 1025,82 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позові, додав, що квартира приватизована, в квартирі проживав з матірю, батьки розлучилися. Помер батько у 2011 році, на той момент йому було 15 років, тому спадщину після батька не оформив. Після смерті батька в квартирі стала мешкати бабуся ОСОБА_5 У 2014 році внаслідок проведення АТО, квартира була зруйнована. Відповідно до рішення виконкому Лисичанської міської ради від 27.05.2016р. №210 «Про затвердження списку громадян, які втратили житло в результаті руйнування в 2014р. будинку 17, кв. Жовтневої революції, м. Лисичанська для надання грошової компенсації», йому з бабусею була виділена грошова компенсація в сумі 205 179,00 (двісті п'ять тисяч сто сімдесят дев'ять грн.. 00 коп.), яку отримала його бабуся ОСОБА_5. 1/2 частина даної компенсації в розмірі 102589,50 грн. належить йому як співвласнику зруйнованої квартири. Бабуся сказала йому, щоб він не хвилювався з приводу отримання коштів, все буде добре, вона його не образить. У вересні 2016 р. ОСОБА_3 дала йому кошти в сумі 11 000 грн. як компенсацію зруйнованої квартири. На сьогоднішній день кошти відповідачем не повернуті.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позові, додала, що позивач після смерті батька у 2011 році не вступив у спадщину, оскільки був неповнолітнім. Пізніше позивач успадкував ? частки квартири після смерті батька ОСОБА_6, іншу ? частку успадкувала ОСОБА_3 Про надання компенсації за зруйновану квартиру позивачу було відомо, однак, оскілки він навчався, оформленням документів на отримання даної компенсації займалася бабуся ОСОБА_3 Для цього позивач надав їй довіреність, на підставі якої відповідачкою були отримані кошти в сумі 205179,00грн., ? частина з яких належить позивачу. Кошти, в сумі 102589,50 грн. відповідачкою не повернуті.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона є матірю героїнею, отримала 3-х кімнатну квартиру №34 в буд. №16 по кв. Октябрьської революції м.Лисичанська. Потім цю квартиру розміняли на квартиру №29 в будинку №17 по кв.Октябрьської революції м.Лисичанська, власником якої став її син ОСОБА_6, який помер 27.06.2011 року. На той час в квартирі були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Син розлучився з невісткою та вона з сином виписалися з квартири. За квартиру був борг зі сплати комунальних послуг в розмірі 27000грн. Вона продала свою квартиру по кв.Дружби народів АДРЕСА_1 м.Лисичанська та погасила борг за квартиру сина кв.29 в буд. 17 по кв.Октябрьської революції м.Лисичанська. Вона оформила спадщину на ? частини цієї квартири, оскільки іншим спадкоємцем ? частини квартири був ОСОБА_1 Вона прописала в цій квартирі свого сина ОСОБА_7. У 2014 році внаслідок проведення АТО, квартира була зруйнована. За це виконкомом м.Лисичанська власникам зруйнованого житла надавалася компенсація. Оскільки одним із співвласником є ОСОБА_1, оформлення та отримання даної компенсації без ОСОБА_1 було неможливо. На той час онук ОСОБА_1 знаходився на навчанні, тому її донька взяла у ОСОБА_1 всі необхідні документи, оформили довіреність. Таким чином, за рішенням виконкому м.Лисичанська їм була надана компенсація в розмірі 205179 грн. Ці кошти були виділені їй, ОСОБА_1 участі в оформленні та отриманні коштів не приймав. Після отримання нею компенсації, онук ОСОБА_1 попросив у неї гроші в сумі 11000 грн. на покупку одягу, вона дала йому ці кошти. Інші кошти вона поділила між своїми дітьми та онуками. Вважає, що зруйнована квартира належить їй, оскільки вона свою трикімнатну квартиру, розміняла на двокімнатну квартиру та однокімнатну. Двокімнатну квартиру вона віддала своєму синові ОСОБА_8, який у 2011році помер та після смерті якого вона отримала у спадок ? частину квартири №29 в буд. 17 по кв.Східний м.Лисичанська. Крім онука ОСОБА_1, у неї є ще діти та онуки, тому інші кошти вона розподілила між ними.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона перебувала з сином відповідачки ОСОБА_6 у шлюбі з 1995 року. У 2002 році шлюб між ними розірвано. Від шлюбу мають сина ОСОБА_9. Всі разом проживали в кв.№29 в буд.17 по кв.Східний м.Лисичанська з 06.03.1997р. по 07.04.2006 р. Потім вони знялися з реєстрації та почали мешкати окремо, однак відносини з чоловіком підтримували. Чоловік помер 27.06.2011р. В жовтні 2011 р. вони звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але син на той момент був неповнолітнім та не пройшло 6 місяців з дня смерті чоловіка. Оформити спадщину у 2011 році не змогли через брак коштів. Їй невідомо, чи отримав її син ОСОБА_9 свідоцтво про право на спадщину даної квартири, чи ні. В червні 2016 р. від сина вона дізналася, що вони з бабусею ОСОБА_3 оформлюють документи на отримання компенсації за зруйновану квартиру. Бабуся йому сказала, що коли отримає кошти, то віддасть йому ? частину цих коштів. Однак, коли вона їх отримала, повідомила, що не хоче їх знати. У вересні 2016 р. вона з сином поїхали до бабусі додому, щоб поговорити. ОСОБА_3 дала ОСОБА_1 10 000грн. як компенсацію за зруйновану квартиру та сказала, що більше грошей не дасть. Після цього вони з нею не спілкувалися.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що допомагала ОСОБА_3 оформлювати документи для отримання компенсації за зруйновану квартиру №29 в будинку №17 по кв.Східний м.Лисичанська. До неї звернулася донька ОСОБА_3 Тетяна з проханням допомогти оформити документи на зруйновану у 2014 році квартиру. Вони ходили до нотаріальної контори оформлювати документи, ОСОБА_1 подав документи про вступ у спадщину після смерті батька, але документи не оформили, оскільки у нього не було коштів. Тоді ОСОБА_3 дала кошти на оформлення ОСОБА_1 спадщини на ? частину зруйнованої квартири. Потім збирали документи на оформлення компенсації за зруйновану квартиру. Відділи документи до УЖКГ м.Лисичанська для отримання компенсації. Через деякий час запросили до УЖКГ м.Лисичанська отримати кошти. На оформлення даної компенсації, у ОСОБА_3 була нотаріально посвідчена довіреність від ОСОБА_1.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно згідно копії заяви про прийняття спадщини від 20.12.2011р., неповнолітній ОСОБА_1, 21.12.1995 р. подав до Другої Лисичанської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6, який помер 27.06.2011 року (а.с.8). Відповідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом НАТ 899960 від 13.06.2016р., ? частина квартири АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3, 27.09.1937 року. Свідоцтво про право на спадщину на ? частину успадкованого майна видано ОСОБА_1 (а.с.7). З копії витягу про Державну реєстрацію прав №33509229 від 19.03.2012 р. вбачається, що власником ? частини квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, реєстровий № 72 від 02.03.2012р. (а.с.33). Згідно копії Інформаційної довідки з Державного реєстру прав № 59383082 № 19.05.2016 р., ? частини квартири АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданий 13.05.2016р. Другою Лисичанською ДНК (а.с.34).

Відповідно до відповіді №921/01-03 від 09.08.2016р. та витягу з рішення виконкому Лисичанської міської ради, Рішенням виконкому Лисичанської міської ради від 27.05.2016р. №210 затверджено список громадян станом 27.05.2016р., які втратили житло в результаті руйнування в 2014р. будинку №17 кв.Жовтневої революції м.Лисичанська, із зазначенням сум грошових компенсацій, а саме: грошові кошти (грошова компенсація) в сумі 205179 грн. зараховані на картковий рахунок, відкритий на імя ОСОБА_3 в АТ «Ощадбанк» згідно відомості №9 від 16.05.2016р. на підставі особистої заяви ОСОБА_3 та необхідного пакету документів (а.с.4,5). Відповідно до копії довіреності від 05.05.2016р., ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 одержувати будь-які документи від будь-яких установ, підприємств, організацій, незалежно від їх організаційної форми та підпорядкування з усіх без винятку питань, повязаних з управлінням та розпорядженням належної йому на праві власності частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 тощо (а.с.6). З копії висновку про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.08.2016р. вбачається, що 15.08.2016р. до Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області із заявою звернувся гр.. ОСОБА_1 про те, що його бабуся ОСОБА_3 відмовляється віддавати його частку грошей за компенсацію втраченого житла. Під час проведення перевірки було встановлено, що у 2016 р. ОСОБА_3 за втрачену квартиру, що розташована за адресою: м.Лисичанськ, кв.Східний, 17/29 у наслідок руйнування даного будинку, від держави отримала грошову компенсацію у сумі 205179 грн. ОСОБА_1 претендує на частину грошей, оскільки має свою 1/2 частину з втраченого житла, але бабуся з цим не згодна, тому відмовляється будь що сплачувати онуку. Заяву ОСОБА_1 15.08.2016р. вважати розглянутою та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду, оскільки вбачаються громадсько-правові стосунки (а.с.9).

З відповіді Лисичанської міської ради № 4640/01-16 від 20.12.2016р. вбачається, що згідно з Порядком використання іншої субвенції із обласного бюджету місцевому бюджету м.Лисичанська на надання грошової компенсації громадянам, які втратили житло в результаті руйнування у 2014 році будинку 317 кв.Жовтневої революції у м.Лисичанську, грошова компенсація надається громадянам власникам житла у будинку №17 кв.Жовтневої революції. У випадку, коли власниками житла є декілька осіб, виплата може здійснюватися одній особі, яку самостійно визначають співвласники з оформленням нотаріально посвідченої довіреності. Співвласники квартири №29 житлового будинку №17 кв.Жовтневої революції, загальна площа якої становила 39м2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 самостійно визначили особу, на картковий рахунок якої буде перерахована грошова компенсація за втрачене житло, а саме ОСОБА_3. ОСОБА_1 особисто надав до управління з виконання політики Лисичанської міської ради в галузі ЖКГ нотаріально посвідчену довіреність та її ксерокопію на імя бабусі ОСОБА_3, на картковий рахунок в Ощадбанку якої перераховані кошти в сумі 205179 грн. (а.с.50). З відповіді ПАТ Державний ощадний банк України Філія Луганське обласне управління вбачається, на імя ОСОБА_3 відкритий рахунок № 26255000344952 у ПАТ Державний ощадний банк України (а.с.47). Відповідно до виписки по рахункам, з рахунку №26255000344952 було знято 30 06.2016 року грошові кошти в сумі 205000 грн.(а.с.48).

Відповідно до ч. 1ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з ч. 1 ст. 1004 ЦК України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Правочин, який учиняє повірений, створює, змінює або припиняє права та обов'язки довірителя. Воля довірителя щодо змісту правочину відображається в договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності. Тому повірений має діяти лише в тих межах, які встановлені довірителем, відповідно до змісту даного йому доручення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, за довіреністю ОСОБА_3 повинна була отримати належну позивачеві грошову компенсацію.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відносини між сторонами були врегульовані письмовим дорученням, в якому чітко оговорені повноваження представника - відповідача у справі. Вона виконала дію з оформлення та отримання грошової компенсації, однак подальші дії не вчинила.

Отже, відповідачкою було отримано компенсацію за зруйновану квартиру в розмірі 205179 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.

Як співвласник зруйнованої квартири позивач ОСОБА_1 має право на ? частину компенсації за зруйновану квартиру.

Посилання відповідачки на те, що позивач ОСОБА_1 не має право на одержання ? частини грошової компенсації, суд до уваги не бере, оскільки це твердження спростовується наданими у судовому засідання доказами та поясненнями самої відповідачки у судовому засіданні щодо неможливості отримання коштів без ОСОБА_1 як співвласника ? частини квартири..

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями позивача, загальна сума належної позивачеві компенсації склала ? її частини, а саме: 102589,50 грн.

Зі змісту наданої ОСОБА_3 довіреності вбачається право повіреного розписуватись за нього, отримувати належні довірителеві гроші, однак право ОСОБА_3 розпорядження коштами довірителя в ній не передбачено.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 лише частину грошової компенсації в розмірі 11000 грн. з 102589,50 грн., що підтвердив позивач у судовому засіданні, а іншою частиною грошової компенсації в розмірі 91589,50 грн., що належить позивачу, відповідачка розпорядилася на власний розсуд.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів підлягають задоволенню частково, в сумі 91589,50 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Стягненню з відповідачки підлягає судовий збір в сумі 551,20 грн. на користь позивача

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 -215 ЦПК України, ст. ст. 1004, 1006 ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн.1378421569 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 91589 (девяносто одна тисяча пятсот вісімдесят девять) грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Б.Чернобривко