Постанова № 66147890, 19.04.2017, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

19.04.17

Справа № 401/545/17,2а/401/70/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року м.Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Баранець А.М.,

при секретарі - Христенко О.В.,

за участі представника позивача - Рибінської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодськ справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ,-

встановив :

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в якому просить:

- зупинити стягнення згідно постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372089 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 06.02.2017 ВП № 53049054 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.02.2017 ВП № 53049054.

- скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В про стягнення виконавчого збору від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372089.

В обґрунтування позову позивач вказав, що Головним управлінням, на виконання постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.03.2016 року по справі № 401/434/16-а, 16 червня 2016 року, було проведено нарахування коштів належних до виплати стягувачу, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Кошти були виплачені стягувачу Старостенку І.Л., після проведення фінансування, 12 грудня 2016 року, що підтверджується повідомленням до доручення на одноразову виплату пенсії пенсіонеру від 12.12.2016 року та платіжним дорученням від 12.12.2016 року № 5676 (копії надані до відділу примусового виконання). Зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 06 грудня 2016 року, виконавчий документ виконано головним управлінням у грудні 2016 року та повідомлено про це відділ примусового виконання також у грудні 2016 року, а саме 13 грудня 2016 року, що підтверджується вхідним штампом на листі головного управління, тому державним виконавцем порушено норму частини 2 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» щодо закінчення виконавчого в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, та винесено постанову про закінчення провадження у лютому 2017 року (тобто майже через три місяці після отримання інформації про виконання рішення суду) і безпідставно визначено новий розмір судового збору у постанові про його стягнення в сумі 12800,00 грн.

Крім того, у постанові про стягнення витрат виконавчого провадження в постановляючій частині вказано стягнути витрати на проведення виконавчих дій у сумі 96,80 грн., а в частині «встановлено», при описі складових витрат виконавчого провадження вказана загальна сума 96,45 грн. Таким чином постанова про стягнення витрат є безпідставною, враховуючи фактичне виконання рішення суду головним управлінням до відкриття виконавчого провадження та винесена з арифметичними помилками.

Також позивач зазначив,що згідно п. 5 ст. 3 Закону рішеннями, що підлягають примусовому виконанню є в тому числі постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Статтею 6 Закону передбачено виконання рішень іншими органами та установами :рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно п. 9 частини 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

В судовому засідання представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав до суду заяву заперечення в якому заявив клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Суд, заслухавши думку представника позивача,дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Як убачається з матеріалів справи, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відкрито виконавче провадження 06.02.2017 року ВП № 53049054 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн. та від 06.02.2017 року ВП № 53049054 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 96,80 грн.

Також, 13.02.2017 року, до головного управління надійшли постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372230 щодо виконання постанови про стягнення з головного управління виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн. від 06.02.2017 року ВП № 53049054 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372089 щодо виконання постанови про стягнення з головного управління витрат виконавчого провадження в сумі 96,80 грн. від 06.02.2017 року ВП № 53049054.

Відповідно до положень ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з цим, головним управлінням, в межах наданих повноважень, було вчинено всі дії для фактичного виконання рішення суду, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема, 16.06.2016 року, проведено нарахування коштів належних до виплати стягувачу, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Крім того, згідно статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» , за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону (10 робочих днів), перевіряє виконання рішення боржником.

Враховуючи, що державним виконавцем постанова про закінчення провадження винесена тільки 06.02.2017 року, незважаючи на отримання інформації про виконання рішення суду ще 13.12.2016 року, то виконавцем було порушено норми статті 63 вказаного закону.

Державним виконавцем було порушено норми статей 39, 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки лист головного управління про виконання рішення було отримано відділом примусового виконання 13 грудня 2016 року, про що свідчить штамп з відміткою про його отримання, а постанова про закінчення провадження винесена лише 06.02.2017 року

Отже, постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В про стягнення виконавчого збору від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372089- винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 9, 11, 12, 94, 159, 160, 163, 167, 181 КАС України, суд,-

постановив :

Позов задовольнити.

Зупинити стягнення згідно постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372089 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 06.02.2017 ВП № 53049054 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.02.2017 ВП № 53049054.

Скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В про стягнення виконавчого збору від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372089.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду А.М.Баранець