Ухвала суду № 66144425, 14.04.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/969/17

УХВАЛА

14 квітня 2017 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Судді Вінницького міського суду Вінницької області (екс- судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) ОСОБА_3, Державного казначейства України про спростування недостовірної інформації, визнання жертвою та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року до провадження Вінницького районного суду Вінницької області з Апеляційного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Судді Вінницького міського суду Вінницької області (екс- судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) ОСОБА_3, Державного казначейства України про спростування недостовірної інформації, визнання жертвою та стягнення моральної шкоди.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позивачам ОСОБА_1, та ОСОБА_2 слід відмовити у відкритті провадження у справі, на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України , так як дана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, виходячи з такого.

Із суті позовних вимог, вбачається , що 23.03.2011р. екс - суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_3 надрукувала лист № 7134 від 23.03.2011 р. і копію його скерувала начальнику Саксаганського РВ КМУ УМВС в Дніпропетровській області, прокурору Саксаганського районну м. Кривого Рогу і позивачам, в якому зазначено, що 23.03.2011 року на адресу районного відділу міліції та прокуратури скерована заява від 23.03.2011 року для вирішення питання про прушення кримінальної справи або притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185-3 КпАП УКраїни ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивачі вважають, що даним листом ОСОБА_3 розповсюдила недостовірну інформацію про те, що вони проявили неповагу до суду та просила порушити проти них кримінальну справу або притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 185-3 КпАП України.

Зазначають, що 07.04.2011 р. дільничний інспектор , на виконання листа ОСОБА_3 № 7134, склав відносно ОСОБА_2 протокол за ст. 185-3 КУпАП 20.06.2011р. вказаний протокол розглянув суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу В.М. Прасолов, який визнав ОСОБА_2 винним в неповазі до суду.

Вказують , що 18.07.2011р. вищезазначену постанову суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О. скасував в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного порушення, передбаченого ст. 185 -3 КУпАП, а провадження по справі закрив на підставі п.1 ст.1 ст. 247 КУпАП.

Зазначають, що відповідно до ОСОБА_4 листа ВСС України від 13.02.2012р. №6-182\0\4-12 щодо деяких спірних питань судової практики застосування ст. 1176 ЦК України, в ньому зазначено, що застосування ст. 1176 ЦК України можливо при бездіяльності або діях судді не пов'язаних із здійсненням правосуддя суддею.

Оскільки , лист № 7134 судді Ан О.В. від 23.03.2011 року , як вважають позивачі, з недостовірною інформацією, вивчався оголошувався, розглядався необмеженим колом посадових осіб, то вважають , що діями судді Ан О.В. їм завдана моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, які вони випробовували в зв'язку з противоправною поведінкою судді Ан О.В.

Просять суд визнати, що, відповідно інформаційного листа ВСС від 13.02.2012 р. №6-182\0\4-12 щодо деяких спірних питань судової практики застосування ст. 1176 ЦК України , визнати, що екс - суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_3 23.03.2011р. надрукувала лист № 7134 і направила його начальнику Саксаганського РВ КМУ УМВС в Дніпропетровській області, прокурору Саксаганського районну м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не пов'язаний із здійсненням суддею Ан О.В. правосуддя; визнати, що екс - суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_3 23.03.2011р., надрукувавши лист № 7134 і розіславши його начальнику Саксаганського РВ КМУ УМВС в Дніпропетровській області, прокурору Саксаганського районну м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 і ОСОБА_2А, розповсюдила в листі недостовірну інформацію про неповагу до суду зі сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2; визнати, що екс - суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_3 23.03.2011р., надрукувавши лист № 7134 і розіславши його начальнику Саксаганського РВ КМУ УМВС в Дніпропетровській області, прокурору Саксаганського районну м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 і ОСОБА_2А, протягом одного року не направляла позивачам копію ухвали по справі № 2 - 2520\10 проявила до них неповагу; визнати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 жертвами діяльності судді Ан О.В. та стягнути з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 50 000 грн. моральної шкоди за розповсюдження, екс - суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_3 23.03.2011р., недостовірної інформації в листі № 7134, який було розіслано начальнику Саксаганського РВ КМУ УМВС в Дніпропетровській області, прокурору Саксаганського районну м. Кривого Рогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 Цивільного процесуального Кодексу України ( далі- ЦПК України), суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

У своїх рішенння Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним (у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «ОСОБА_5 де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в зазначених вище випадках між позивачами та суддями (відповідачами) такі правовідносини не виникають, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Такі спори не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені при здійсненні правосуддя, а тому законність таких дій може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися із позовом.

Відповідно до статті 125 Основного закону України в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя ».

Таким чином, на сьогодні чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.

Тому, суд вважає , що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя й посяганням на процесуальну незалежність (статті 126 і 129 Конституції України). Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в вищезгаданій постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2008 року.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб , повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Суд , вважає, що лист суддя Ан О.В. від 23.03.2011 року за № 7134, склала у зв*язку із здійсненням нею правосуддя по цивільній справі 2-2520/10 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про усунення причин користування майном та стягнення шкоди, оскільки суддя вважала, що в діях позивачів вбачається прояв неповаги до суду.

У вказаному позивачами ОСОБА_4 листі ВСС від 13.02.2012 р. N 6-182/0/4-12 щодо деяких спірних питань судової практики , судам і роз*яснивалося, що

розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), повязаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено. Таким чином, у відкритті провадження у такій справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України, а у разі відкриття провадження у справі його слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України.

Також в цьому листі , зазначається, що застосування положення ч.6 ст. 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема, суду, які не повязані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акту органом судової влади. Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.

Виходячи з вищенаведеного , суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті провадження у даній справі .

Керуючись п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України , суддя-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Судді Вінницького міського суду Вінницької області (екс- судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) ОСОБА_3, Державного казначейства України про спростування недостовірної інформації, визнання жертвою та стягнення моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: