Ухвала суду № 66142280, 19.04.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13581/16-к

н/п 1-кс/640/3053/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220490001420 від 13.03.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 3, 4 ст.190, ч.1 ст. 388, ч. 2 ст. 192, ч.1 ст.203-2 КК України, -

встановив:

14.04.2017 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання ОСОБА_2, в якому заявник просить скасувати арешт майна накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2016 року на належне йому майно, а саме на ноутбук DELL model PP09S Latytude D 420.

На обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді від 28.10.2016 р. по кримінальному провадженню №12013220490001420, накладено арешт на вилучене майно, в тому числі і на вказаний ноутбук. 18.10.2016 р. він віддав ТОВ «Долина» свій ноутбук з метою презентації в електронному вигляді розробленої особисто ним технології зубної пасти. Після презентації зубної пасти працівникам ТОВ «Долина», він залишив ноутбук для зберігання у Генерального директора товариства ОСОБА_3 21.10.2016 р. від ОСОБА_3 йому стало відомо про проведення обушку в приміщенні офісу, під час якого було вилучено його ноутбук, та в подальшому на нього було накладено арешт. Вважає, що арештований ноутбук не відповідає жодному із критеріїв, перелічених у ч.1 ст. 98 КПК України, арешт було накладено необґрунтовано та накладення арешту порушує його право власності, оскільки ноутбук потрібен йому при здійсненні дослідницької діяльності. Вважає в подальшому застосуванні арешту відпала по треба.

Представник заявника в судовому засіданні подану заяву підтримав повністю.

Старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області Фоменко Ю.М. в судове засідання не зявилась, до суду надала заперечення, в яких просить розглядати клопотання у її відсутність, крім того вказала, що досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, у кримінальному провадженні призначена компютерно-технічна експертиза та вказаний ноутбук визнаний речовим доказом.

Слідчий суддя, вислухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що арешт майна було накладено в рамках розслідування кримінального провадження № 12013220490001420 від 13.03.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 3, 4 ст.190, ч.1 ст. 388, ч. 2 ст. 192, ч.1 ст.203-2 КК України.

З наданого матеріалу слідчим суддею достовірно встановлено, що старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області Фоменко Ю.М., звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557, та вилучено 19.10.2016 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного судум. Харкова від 20.09.2016 під час проведення обшуку за юридичною адресою та фактичним місцем знаходження ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557, в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м. Харків, вулиця Сумська, 90, в тому числі, на ноутбук DELL model PP09S Latytude D 420.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2016 р. вказане клопотання слідчого задоволено, ухвалено накласти арешт на вилучене майно, в тому числі, на вказане в клопотанні майно ноутбук DELL model PP09S Latytude D 420.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 17.11.2016 апеляційні скарги генерального директора ТОВ «Долина» ОСОБА_3, директора ТОВ «Небозвід» ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2016 щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12013220490001420 залишено без змін. Відмовляючи в задоволенні вказаних апеляційних скарг, колегія суддів в мотивувальній частині вказаної ухвали зазначила, зокрема, що судова колегія довела до директора ТОВ «Небозвід» ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, генерального директора ТОВ «Долина» ОСОБА_6, що вони не позбавлені в порядку вимог ст. 174 КПК України звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дійсно, з наданих заявником даних в ході судового розгляду клопотання про скасування арешту встановлено наступні обставини, які не були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання про арешт майна в зазначеній частині.

Так, заявником ОСОБА_2 надано копію договору купівлі-продажу від 04.09.2015 р. ноутбуку DELL model PP09S Latytude D 420, укладеного між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), та акту прийому передачі від 07.09.2015 р. вказаного ноутбуку.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як зазначено вище, зі змісту клопотання та пояснень представника заявника в судовому засіданні слідує, що компютерна техніка вилучена вже тривалий час, що у свою чергу позбавляє власника майна здійснювати дослідницьку діяльність.

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги той факт, що вказана компютерна техніка перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення майже 6 місяців, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Передача вказаної компютерної техніки власнику на відповідальне зберігання за вказаних вище обставин не створить будь-яких перешкод для збереження речових доказів та для подальшого розслідування кримінального провадження.

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою суду не здійснюється, відповідно положень ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 107, 114, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220490001420 від 13.03.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 3, 4 ст.190, ч.1 ст. 388, ч. 2 ст. 192, ч.1 ст.203-2 КК України задовольнити.

Скасувати арешт на майно, яке було вилучено 19.10.2016 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного судум. Харкова від 20.09.2016 під час проведення обшуку за юридичною адресою та фактичним місцем знаходження ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557, в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м. Харків, вулиця Сумська, 90, а саме: на ноутбук DELL model PP09S Latytude D 420.

Передати ноутбук DELL model PP09S Latytude D 420, на відповідальне зберігання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити відповідальною особою за збереження майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Божко В.В.