Рішення № 66140504, 21.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2017 Справа №607/1947/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого судді - Сливка Л. М

за участі секретаря судового засідання - Зарічної О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 14 лютого 2017 року пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, покликаючись на те, що шлюб між нею та відповідачем зареєстровано 13 серпня 2006 року, про що зроблено актовий запис №1397 відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_7 року народився син ОСОБА_3, який проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки у кожного із них різні погляди на сімейне життя та виховання дитини, внаслідок чого більше восьми років вони разом не проживають, не підтримують подружніх стосунків, та не ведуть спільного господарства. За таких обставин просить шлюб розірвати, проти примирення категорично заперечує, оскільки перебування у шлюбі суперечить її інтересам, що мають істотне значення, спору про визначення місця проживання дитини та поділ майна немає. Окрім цього, оскільки відповідач, у добровільному порядку не виконує свій батьківський обов'язок з утримання неповнолітнього сина, хоча спроможний це робити, вона невзмозі самостійно надавати неповнолітній дитині належне матеріальне утримання, тому просить стягнути із ОСОБА_2 в її користь аліменти на неповнолітнього сина - ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу ), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, попередньо подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, не повідомивши причин неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти:

Сторони вступили у зареєстрований шлюб 13 серпня 2006 року, про що зроблено актовий запис №1397 Відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Від шлюбу сторін ІНФОРМАЦІЯ_7 року народився син ОСОБА_3, про що 09 січня 2008 року зроблено актовий запис №10 Відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Сімейне життя сторін не склалося, у зв'язку із різними поглядами на сімейне життя та виховання дитини між ними постійно виникали непорозуміння, внаслідок чого сторони упродовж тривалого часу разом не проживають, припинили подружні і сімейні стосунки, не ведуть спільного господарства.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Натомість позивачкою зазначено, що перебування у шлюбі суперечить її інтересам, що мають істотне значення.

Відповідно із ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя" - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За вказаних обставин суд вважає що сім'я сторін фактично розпалася і шлюб носить формальний характер.

Таким чином, судом установлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є таким, що суперечить інтересам позивачки, що мають істотне значення, тому відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, шлюб підлягає до розірвання.

Також, згідно із характеристикою №59 виданою 09 березня 2017 року директором Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №21 Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 навчається у 3-Б класі Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №21 Тернопільської міської ради, має схильність до точних наук, у позаурочний час займається у спортивній секції з футболу, протягом року відвідує дитячо-юнацьку спортивну школу "Чемпіон". Мати приділяє належну увагу вихованню сина: відвідує батьківські збори, родинні свята, регулярно спілкується з класним керівником, учителями-предметниками, адміністрацією школи з приводу навчання та виховання сина. Батько ОСОБА_2 жодного разу не був присутній на родинних святах класу, святкуванні першого та останнього дзвоників, не відвідував батьківські збори та не цікавився успішністю сина.

Неповнолітній син сторін ОСОБА_3 проживає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 що стверджується довідкою про склад сім'ї №349 виданою 27 січня 2017 року приватним підприємством "Тернопількомсервіс", та перебуває повністю на утриманні матері.

Натомість відповідач маючи змогу (за своїм станом здоров"я, матеріальним становищем, не маючи утриманців), коштів на неповнолітнього сина не надає.

Згідно довідки про доходи, виданої 28 березня 2017 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, позивачка ОСОБА_1 працює у перукарні "Я і Ти" на посаді перукар-модельєр, її середньомісячна заробітна плата становить 3300 гривень.

Як установлено судом, відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, перебуває на службі у Хорольсько-Семенівському об"єднаному регіональному військовому комісаріаті Полтавської області (призовна дільниця ) .

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів також підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Приписами ч. ст. 183 Сімейного кодексу України визначено,що частка заробітку (доходу ) батька дитини, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Однак, позивачка у повному обсязі надає матеріальне утримання неповнолітньому сину і фактично одноособово несе батьківські обов'язки обох сторін .

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд також при визначенні розміру аліментів враховує матеріальне становище та стан здоров'я дитини, на яку призначаються аліменти та можливість її матеріального утримання матір'ю .

В силу вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищезазначене та те, що відповідачем не надано, будь-яких доказів щодо того, що він за станом здоров"я чи майновим становищем не може надавати утримання своєму неповнолітньому сину, суд приходить до переконання, що позовпідлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 на кристь позивачки ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу ), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 14 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 224, 226, 213, 215, 367, 294, ч. 4 ст. 295 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, ч. 2 ст. 115, 141, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13 серпня 2006 року, про що зроблено актовий запис №1397 Відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Полтава, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу ), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 14 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення про стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка