Ухвала суду № 66140451, 21.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2017 Справа №607/3812/17

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Райки, Бердичівського району, Житомирської області, жителька с. Райки, вул. Широка,17/677, Бердичівського району, Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, українка, громадянка України, тимчасово непрацююча, одружену, обвинувальний акт відносно якої направлено до Корольовського районного суду м. Житомира за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України,

за участю: прокурора Нюня А., слідчого Сольника В.С, захисника ОСОБА_4, підозрюваної ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУПН в Тернопільській області ОСОБА_1, в межах кримінального провадження №12017210010000935 від 17.03.2017р., звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3, якій 19.04.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невідома особа, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовилась із ОСОБА_6 про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя, під приводом відшкодування шкоди заподіяної постраждалим та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів (дітей) потерпілих, за нібито умисне чи необережне спричинення ними тілесних ушкоджень.

Так, 17 березня 2017 року близько 13 години у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 17 березня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки в день 17 березня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 17 березня 2017 року близько 13 години 00 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону (0352) 25-60-80, який належить ОСОБА_7, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її онука та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 17.03.2017 року о 13:00 год. здійснила дзвінок на телефонний №0352-25-60-80, де слухавку підняла ОСОБА_7 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_7, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що її онук спричинив тілесні ушкодження іншій людині, в результаті чого остання перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, його родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_7Е добровільно передати грошові кошти у розмірі 300 доларів США в якості вирішення питання про не притягнення її онука до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_7, будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого онука, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її онука у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодився передати грошові кошти в сумі 2000 грн. та золотий перстень 585 проби, вагою 1,5 грам, вартістю 1500 гривень оскільки грошей в сумі 300 доларів США у неї не було. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якому вона повинна передати грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_7 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно нього шахрайських дій. Надалі невстановлена особа використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону в режимі «Конференція» із ОСОБА_3, яка чула в цей час розмову потерпілої з невстановленою особою. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м.Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_7, у невстановлений слідством спосіб в м.Тернополі прибула за місцем проживання потерпілого, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримала від ОСОБА_7 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 2000 грн., золотий перстень 585 проби, вагою 1,5 грами, вартістю 1500 грн. та з місця вчинення злочину втекла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_7 на суму 3 500 гривень.

Окрім цього, 18 березня 2017 року близько 11 години у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 18 березня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки в день з 18 на 19 березня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому невстановлена слідством особа 18 березня 2017 року близько 11 години 00 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону (0352) 53-94-50, який належить ОСОБА_8, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її онука та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 18.03.2017 року о 11:00 год. здійснила дзвінок на телефонний №0352-53-94-50, де слухавку підняла ОСОБА_8 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_8, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що її онук спричинив тілесні ушкодження іншій людині, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, її родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_8 добровільно передати грошові кошти які є у неї в наявності за вирішення питання про не притягнення її онука до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_8, будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого онука, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її онука у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилася передати зібрані нею грошові кошти в сумі 800 гривень та 300 доларів США. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якій він повинен передати грошові кошти, при цьому наказав потерпілому постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_8 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно нього шахрайських дій. Надалі невстановлена особа, використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону в режимі «конференція» із ОСОБА_3, яка чула в цей час розмову потерпілої з невстановленою особою. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м.Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_8, у невстановлений слідством спосіб в м.Тернополі прибула за місцем проживання потерпілої, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримала від ОСОБА_8 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 800 гривень та 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 8091 гривень та з місця вчинення злочину втекла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 8 891 гривень.

Окрім цього, 18 березня 2017 року близько 15 години 30 хвилин у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 18 березня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки в день з 18 на 19 березня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 18 березня 2017 року близько 15 години 30 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону (0352) 26-96-62, який належить ОСОБА_9, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її онука та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 18.03.2017 року о 15:30 год. здійснила дзвінок на телефонний №0352-26-96-62, де слухавку підняла ОСОБА_9 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_9, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що її онук спричинив тілесні ушкодження іншій людині, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, її родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_9 добровільно передати грошові кошти 300 євро за вирішення питання про не притягнення її онука до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_10, будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого онука, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її онука у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилася передати зібрані нею грошові кошти в сумі 300 євро. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якій вона повинна передати зібрані грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_9 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій. Надалі невстановлена особа, використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону в режимі «конференція» із ОСОБА_3, яка чула в цей час розмову потерпілої з невстановленою особою. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м. Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_9, у невстановлений слідством спосіб в м. Тернополі прибула за місцем проживання потерпілої, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримала від ОСОБА_9 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 300 євро, що згідно курсу НБУ становить 8679 грн. та з місця вчинення злочину втекла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_9 на суму 8679 гривень.

Окрім цього, 20 березня 2017 року близько 09 години у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 20 березня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки в день з 20 березня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 20 березня 2017 року близько 09 години 00 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону який є невстановленим, та належить ОСОБА_11, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її онука та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 20.03.2017 року о 09:00 год. здійснила дзвінок на телефонний який є невстановленим, де слухавку підняла ОСОБА_12 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_12, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що її онук спричинив тілесні ушкодження іншій людині, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, її родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_12 добровільно передати грошові кошти які є у неї в наявності за вирішення питання про не притягнення її онука до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_12, будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого онука, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її онука у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилася передати зібрані нею грошові кошти в сумі 100 доларів США. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якій вона повинна передати зібрані грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_12 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій. Надалі невстановлена особа, використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону в режимі «конференція» із ОСОБА_3, яка чула в цей час розмову потерпілої з невстановленою особою. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м.Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_12, у невстановлений слідством спосіб в м.Тернополі прибула за місцем проживання потерпілої, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримала від ОСОБА_12 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 100 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 2690 грн. та з місця вчинення злочину зникла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 2690 гривень.

Окрім цього, 30 березня 2017 року близько 18 години у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 30 березня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки 30 березня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 30 березня 2017 року близько 18 години 00 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону (0352) 24-90-45, який належить ОСОБА_13, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її онука та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 30.03.2017 року о 18:00 год. здійснила дзвінок на телефонний №0352-24-90-45, де слухавку підняла ОСОБА_13 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_13, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що її син спричинив тілесні ушкодження працівнику поліції, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, її родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_13 добровільно передати грошові кошти які є у неї в наявності за вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_13, будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилася передати зібрані нею грошові кошти в сумі 300 доларів США. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якій вона повинна передати зібрані грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_13 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій. Надалі невстановлена особа використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону в режимі «конференція» із ОСОБА_3, яка чула в цей час розмову потерпілої з невстановленою особою. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м.Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_13, у невстановлений слідством спосіб в м.Тернополі прибула за місцем проживання потерпілої, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримала від ОСОБА_13 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 8100 грн. та з місця вчинення злочину зникла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_13 на суму 8100 гривень.

Окрім цього, 11 квітня 2017 року близько 05 години у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 11 квітня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки 11 квітня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 11 квітня 2017 року близько 05 години 00 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону (0352) 25-52-63, який належить ОСОБА_14, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_8 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її онука та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 11.04.2017 року о 05:00 год. здійснила дзвінок на телефонний №0352-25-52-63, де слухавку підняла ОСОБА_14 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_14, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що її син спричинив тілесні ушкодження іншому чоловікові, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, її родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_14 добровільно передати грошові кошти які є у неї в наявності за вирішення питання про не притягнення її онука до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_14, будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого онука, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилася передати зібрані нею грошові кошти в сумі 150 фунтів стерлінгів та 2000 грн. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якій вона повинна передати зібрані грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_14 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій. Надалі невстановлена особа, використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону із ОСОБА_3 повідомила останній місце проживання потерпілої. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м.Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_14, у невстановлений слідством спосіб в м.Тернополі прибула за місцем проживання потерпілої, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримала від ОСОБА_14 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 150 фунтів стерлінгів, що згідно курсу НБУ становить 5007 грн., 2000 грн., та з місця вчинення злочину зникла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_14 на загальну суму 7 007 гривень.

Окрім цього, 17 квітня 2017 року близько 21 години у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 17 квітня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки 17 квітня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 17 квітня 2017 року близько 21 години 00 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону (0352) 26-22-98, який належить ОСОБА_15, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_9 для подальшого здійснення до нього дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо його сина та незаконного заволодіння коштами останнього шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 17.04.2017 року о 21:00 год. здійснила дзвінок на телефонний №0352-26-22-98, де слухавку підняв ОСОБА_15 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_15, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілого, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що його син спричинив тілесні ушкодження іншому чоловікові, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, його родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_15 добровільно передати грошові кошти які є у нього в наявності за вирішення питання про не притягнення його сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_15, будучи введеним в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконаний в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно його сина у випадку якщо він не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодився передати зібрані ним грошові кошти в сумі 7000 грн. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якій він повинен передати зібрані грошові кошти, при цьому наказав потерпілому постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_15 усвідомити події, які з ним відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій. Надалі невстановлена особа, використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону із ОСОБА_3 повідомила останній місце проживання потерпілого. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м. Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_15, у невстановлений слідством спосіб в м.Тернополі прибула за місцем проживання потерпілого, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримав від ОСОБА_15 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 7000 грн., та з місця вчинення злочину зникла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_15 на суму 7000 гривень.

Окрім цього, 18 квітня 2017 року близько 02 години у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 18 квітня 2017 року невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки 18 квітня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 18 квітня 2017 року близько 02 години 00 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила мобільний номер телефону +380932177745, який належить ОСОБА_16, що проживає на ІНФОРМАЦІЯ_10 для подальшого здійснення до нього дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо його сина та незаконного заволодіння коштами останнього шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 18.04.2017 року о 02:00 год. здійснила дзвінок на телефонний №+380932177745, де слухавку підняв ОСОБА_16 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_16, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілого, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що його син спричинив тілесні ушкодження іншому чоловікові, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілого, його родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_16 добровільно передати грошові кошти які є у нього в наявності за вирішення питання про не притягнення його сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_16, будучи введеним в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконаний в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно його сина у випадку якщо він не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодився передати зібрані ним грошові кошти в сумі 16000 грн., 100 доларів США, та кратку ПАТ «Райффайзен банк аваль» на якій знаходилися грошові кошти в сумі 11000 грн. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до нього довіреної особи співробітника поліції, якій він повинен передати зібрані грошові кошти, при цьому наказав потерпілому постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_16 усвідомити події, які з ним відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій. Надалі невстановлена особа, використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону із ОСОБА_3 повідомила останній місце проживання потерпілого. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м. Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_16, у невстановлений слідством спосіб в м. Тернополі прибула неподалік місця проживання потерпілого, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримав від ОСОБА_16 на перехресті вулиць Злуки 15 квітня грошові кошти в сумі 11000 грн., 100 доларів США та картку ПАТ «Рейфайзен банк аваль» на якій знаходилися грошові кошти в сумі 11000 грн., та з місця вчинення злочину зникла.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою. спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_16 на суму 30000 грн.

Крім цього, 06 квітня 2017 року близько 04 години 45 хвилин у ОСОБА_3, яка перебувала в м. Тернополі у невстановленому слідством місці, попередньо домовившись із невстановленою слідством особою про вчинення шахрайства, виник злочинний намір на заволодіння майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, 06 квітня 2017 року близько 04:45 год. невстановлена слідством особа, використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_3 про необхідність поїздки 06 квітня 2017 року до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів. В подальшому, невстановлена слідством особа 06 квітня 2017 року близько 04 години 45 хвилин, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці визначила стаціонарний номер телефону (0352) 26-70-19, який належить ОСОБА_5, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_11 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її онука та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Продовжуючи свою злочинну діяльність, невідома особа, маючи в наявності стільниковий телефон 06.04.2017 року о 04:45 год. здійснила дзвінок на телефонний №0352-26-70-19, де слухавку підняла ОСОБА_5 Після цього, невстановлена слідством особа в телефонній розмові з ОСОБА_5, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за працівника поліції та повідомив про те, що її син спричинив тілесні ушкодження іншій людині, в результаті чого останній перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом потерпілої, її родинними звязками невстановлена особа висунула вимогу ОСОБА_5 добровільно передати грошові кошти в сумі 7000 доларів США за вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричинених ним тілесних ушкоджень. ОСОБА_5, будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилася передати зібрані нею грошові кошти в сумі 20 доларів США, 225 ОСОБА_15 та банківську картку ПАТ «Райффайзен банку ОСОБА_2» на якій знаходилися грошові кошти в сумі 3000 грн., оскільки на той час грошових коштів в сумі 7000 доларів США у неї не було. Отримавши його згоду на передачу грошових коштів, невідома особа повідомила йому про приїзд до неї довіреної особи співробітника поліції, якій вона повинна передати зібрані грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному звязку тим самим не даючи можливості ОСОБА_5 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій. Надалі невстановлена особа, використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по мобільному телефону із ОСОБА_3, повідомив останній адресу проживання потерпілої. ОСОБА_3, дотримуючись домовленості із невстановленою слідством особою, знаходилася в м.Тернополі та отримавши від невстановленої особи по мобільному телефону відомості про місце проживання ОСОБА_5, у невстановлений слідством спосіб в м.Тернополі прибула за місцем проживання потерпілої, видаючи себе за довірену особу працівника поліції, отримала від ОСОБА_9 в приміщенні квартири вказаного будинку грошові кошти в сумі 20 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 543 грн. 225 євро, що згідно курсу НБУ становить 6522,75 гривень та картку ПАТ «Райффайзен банк аваль», з місця вчинення злочину втекла. В подальшому, ОСОБА_3, використовуючи отриману від потерпілої картку ПАТ «Райффайзен банк аваль» та знаючи пін-код до неї, за допомогою банкомату, перебуваючи в м.Тернополі зняла із вказаної картки грошові кошти в сумі 2000 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із невстановленою слідством особою злочин до кінця не завершили з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки не заволоділи усією сумою коштів, на яку був спрямований злочинний умисел.

18 квітня 2017 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 19.04.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора Тернопільської місцевої прокуратури від 19.04.2017р. матеріали досудових розслідувань були обєднанні в одне кримінальне провадження під №12017210010000935.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7

- протоколом предявлення для впізнання, де потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3, як особу, якій вона передавала грошові кошти.

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9

- протоколом предявлення для впізнання, де потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_3, як особу, якій вона передавала грошові кошти.

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11

- протоколом предявлення для впізнання, де потерпіла ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_3, як особу, якій вона передавала грошові кошти.

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13

- протоколом предявлення для впізнання, де потерпіла ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_3, як особу, якій вона передавала грошові кошти.

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5

- протоколом предявлення для впізнання, де потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3, як особу, якій вона передавала грошові кошти.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_17

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15

- протоколом предявлення для впізнання, де потерпілий ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_3, як особу, якій він передавав грошові кошти.

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16

- протоколом предявлення для впізнання, де потерпілий ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_3, як особу, якій він передавав грошові кошти.

- протоколом особистого обшуку в ході якого у ОСОБА_3 серед її речей було вилучено грошові кошти в сумі 25700 грн. а також банківську картку «Райффайзен банк ОСОБА_2», які належать потерпілому ОСОБА_16, а також інші речі, які мають значення для провадження.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, один з яких є тяжким, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжувати кримінальне правопорушення або вчинити інші кримінальні правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженні та незаконно впивати на потерпілих та свідків з метою схилити їх до дачі неправдивих показів, що в подальшому негативно вплине на повне і обєктивне проведення досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчиненні нею кримінальні правопорушення, а також, те що перебуваючи під судовим слідством по іншому кримінальному провадженні, що на даний час розглядається по суті Корольовським районним судом м. Житомира вчинила нові кримінальні правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слід також врахувати спосіб вчинення кримінальних правопорушень, наслідки їх вчинення, а також наявність соціальних звязків з особами, схильними до вчинення кримінальних правопорушень.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що останній відоме їх місце проживання. Підозрювана, шляхом погрози, підмовляння, підкупу може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрювана, перебуваючи під судовим слідством та будучи під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вчинила нові кримінальні правопорушення, а також те, що підозрювана не має належних засобів для існування, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходів.

Крім того, підозрювана ОСОБА_3 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також прокурор вказує, що необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, не стійкі соціальні звязки підозрюваної, відсутність у неї постійного місця роботи та/або навчання, майновий стан, з урахуванням її репутації, віку та стану здоров`я.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3 покладених на неї процесуальних обовязків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обовязків та її належну поведінку, шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з наведених у ньому підстав, підозрюваної та захисника, які заперечили відносно клопотання, мотивуючи не доведенням обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України і наявністю ризиків, для забезпечення яких прокурор просить застосувати найбільш суворий запобіжний захід та просять, враховуючи особу підозрюваної, застосувати більш мякий запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, приходжу до висновку, що клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 необхідно задовольнити, відмовивши при цьому у задоволенні клопотання захисника і підозрюваного, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних звязків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 К України та кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, яке є тяжким і санкція якого встановлює позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаних злочинів підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

За клопотанням прокурора в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 надала пояснення, з яких вбачається, що в нічну пору 05.04.2017р. до неї зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником правоохоронного органу та вимагав за не притягнення її сина до кримінальної відповідальності передати 7000 доларів США. Проте, цілої суми вказаних коштів в помешканні того дня в неї не було, про що вона повідомила незнайому особу по телефону. Озвучила ту суму коштів, які були в наявності та банківську картку. Під час телефонної розмови незнайомий чоловік наголошував та наполягав на передачі всієї озвученої ним суми коштів і щоб вона надала якісь матеріальні цінності, зокрема золоті вироби, як завдаток в рахунок того, що решта суми буде нею передана. Вона повідомила, що ніяких золотих виробів немає, а щоб зібрати решту суми коштів їй необхідно невеликий термін. Незнайомий чоловік в телефонному режимі на такі умови погодився і повідомив, що прийде довірена особа, якій необхідно передати наявну частину грошових коштів і банківську картку з пін-кодом, а решту суму коштів нехай збирає. Частину грошових коштів і банківську картку вона передала ОСОБА_3, яка відразу після розмови приїхала до неї до квартири.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що вона одружена, має місце реєстрації та постійне місце проживання, не працює, раніше не судима і до кримінальної відповідальності не притягувалася, на утриманні малолітніх дітей немає.

Під час розгляду клопотання також встановлено, що інкриміновані ОСОБА_3 органом досудового розслідування злочини були вчинені в період перебування обвинувального акту відносно неї за ч. 2 ст. 190 КК України на розгляді в Корольовському районному суді м. Житомира, що свідчить про підвищену її суспільну небезпеку як особи, яка продовжує та може вчинити інші кримінальне правопорушення.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_3 та її поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, як це клопочуть захисник і підозрювана, існують ризики, що ОСОБА_3, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому остання підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою надання неправдивих або зміни показів, продовжувати кримінальне правопорушення, в якому підозрюється або ж вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_3 має нестійкі соціальні звязки з особами, схильними до вчинення кримінальних правопорушень, а тому перебуваючи на волі буде підтримувати з ними зв'язок, що негативно вплине на розслідування кримінального провадження.

Докази, які б свідчили про вкрай негативний стан здоровя підозрюваної, який би унеможливлював перебування ОСОБА_3 під вартою, судом під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, її вік, сімейний та майновий стан, розмір заподіяних збитків потерпілим, приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та підозрюваної ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу, не повязаного із триманням під варту відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_3, 20 грудня 1976 народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 16 червня 2017 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у сумі 100 000 грн. (сто тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_18: Державна казначейська служба, призначення платежу застава за «Слободинюк Олену Василівну» у кримінальному провадженні №12017210010000935 за ухвалоюТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2017 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_3, 20 грудня 1976 народження, строком до 16 червня 2017 року наступні обов'язки:

-- зявлятися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із с. Райки Бердичівського району Житомирської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

-- здати на зберігання слідчому СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 паспорт для виїзду на кордон (за наявності).

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_19