Рішення № 6613827, 22.10.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-1436/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої – судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Бінько М.А., за участю:

прокурора – Вільчак З.І.,

відповідачки – ОСОБА_1 ,

представника відповідачки – адвоката ОСОБА_2 ,

представника служби у справах дітей Вознесенської райдержадміністрації - ОСОБА_3 ,

представника органу опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації - ОСОБА_4 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав , -

встановив:

15.06.2009 року Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 неодноразово вчиняла розпусні дії відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що стало підставою для звернення з даними позовом до суду, оскільки, залишення дітей у матері є небезпечним для їх морального виховання.

В судовому засіданні прокурор посилаючись на те, що відповідачка, яка вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.09.2009 року засуджена за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 156, ч. 3 ст. 301 КК України, своїми діями, формуючи аморальні погляди у дітей, негативно впливає на нормальний моральний розвиток останніх. Тому, з точки зору захисту прав та інтересів дітей, які в силу свого віку не розуміють характер та наслідки вчинюваних з ними дій, просив позов задовольнити, відібравши у відповідачки її малолітніх дітей з передачею останніх під опіку органу опіки та піклування при Вознесенській райдержадміністрації Миколаївської області для подальшого їх влаштування, та стягнути аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки вона усвідомила протиправність своєї поведінки, понесла покарання, відповідно до вироку суду, та не створює загрозу для життя своїх дітей.

Представник відповідачки в судовому засіданні, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. При цьому наголошував на відсутності шкідливих наслідків вчинків відповідачки для її дітей та відсутності будь – яких обмежень спеціального права відповідачки, відповідно до призначеного вироком суду покарання. Крім того, відповідачка, яка позитивно характеризується як за місцем проживання, так і роботи, створює всі необхідні матеріально – побутові умови для своїх дітей, піклується ними, що є суттєвим при вирішенні даного позову, зважаючи на інтереси останніх.

Представники третіх осіб без самостійних вимог - органу опіки та піклування та служби у справах неповнолітніх Вознесенської райдержадміністрації Миколаївської області в судовому засіданні позов підтримали. Вважали, що відібрання дітей у відповідачки без позбавлення її батьківських прав, буде відповідати інтересам дітей, оскільки, одним з аспектів виховання дитини є її моральне виховання, тобто формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, тоді як відповідачка, нехтуючи своїм батьківським обов’язком своєю поведінкою завдала шкоди нестійкій дитячій психіці.

Заслухавши показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , думку малолітньої ОСОБА_5 , дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_5 , 10.05.2000 року народження, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , виданим Новогригорівською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області 05.07.2000 року, та, відповідно, копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданим виконкомом Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області 21.11.2005 року. Відомості про батьків дітей записані, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, за вказівкою її матері.

Відповідно до вимог ст.ст.150,180 СК України, батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров’я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов’язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вказане також відповідає положенням ст. ст. 11, 12 Закону України „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року.

Як встановлено, відповідачка ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, роботи, створює необхідні матеріально – побутові умови для проживання своїх малолітніх дітей, займається навчанням старшої доньки – ОСОБА_5 . Зазначені обставини в судовому засіданні не оспорювалися.

Разом з тим, догляд батьків за дитиною виражається не тільки у задоволенні її життєво-побутових потреб (харчування, забезпечення одягом, взуттям, навчальним приладдям). Невід'ємним чинником морального виховання дітей є створення батьками у сім'ї умов забезпечення гідності дитини (тобто усвідомлення дитиною своїх прав як людини, власної моральної оцінки, поваги до власних моральних цінностей), прищеплення стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, насамперед на власному прикладі батьків.

Між тим, відповідачка ОСОБА_1 вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.09.2009 року засуджена за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 156, ч. 3 ст. 301 КК України, суспільна небезпечність яких полягає в тому, що вони спричиняють шкоду нормальному моральному та фізичному становленню неповнолітніх, формує аморальні погляди у дитини.

В письмовому висновку органу опіки та піклування зазначено про доцільність відібрання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, у ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, зокрема, ст.170 СК України передбачає, що у випадках якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання, суд може постановити рішення про відібрання дітей від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, що по суті є превентивною мірою по відношенню до батьків, так як надає їм можливість змінити своє ставлення до виховання дитини.

При цьому, для застосування положень даної статті достатня наявність ризику для життя, здоров’я або лише для морального виховання.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 зобов’язана виконувати свої батьківські обов’язки по вихованню дітей. Але, судом встановлено, що остання знехтувала своїм обов’язком, зокрема: не піклувалася про їх духовний та моральний розвиток, не сприяла засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі та своєю поведінкою поставила під загрозу нормальний моральний розвиток останніх.

Таким чином, суд вважає, що позов Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області про відібрання у ОСОБА_1 її малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, всупереч думки малолітньої ОСОБА_5 , яка через свій малолітній вік не розуміє характеру та наслідків вчинюваних з нею дій, обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.170 СК України, в разі ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, дитина передається другому з батьків, бабі, діду, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Оскільки, жодна з названих осіб на час розгляду справи в суді не виявила бажання забрати дітей ОСОБА_1 та забезпечити їх належним сімейним вихованням, суд передає останніх органу опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд одночасно вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до вимог ст.182 СК України враховує обставини справи, матеріальне становище дітей, матеріальне становище відповідачки та з врахуванням наведеного, приходить до висновку, що відповідачка зобов’язана до утримання дітей та має можливість сплачувати аліменти, тому з відповідачки ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення позову – 15.06.2009 року та до повноліття дітей.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідачки підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Згідно п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209,212 - 215 , п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженки с. Широкі Криниці, Доманівського району Миколаївської області, її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, передати органу опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації Миколаївської області з метою їх подальшого влаштування.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженки с. Широкі Криниці, Доманівського району Миколаївської області, аліменти на користь органів опіки, державних установ та інших осіб, під опікою та піклуванням яких будуть знаходитися діти, на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.06.2009 року та до досягнення ними повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (місцевий бюджет Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області: банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р № 31418537700123) судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (місцевий бюджет м. Вознесенська: банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р 31212259700113, МФО 826013, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України, але, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Суддя Л.В.Лузан