Постанова № 66136441, 19.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 509/3882/16-а

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Бочаров А.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Ткаченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування постанов про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування постанов у справах про порушення митних правил від 28 вересня 2016 року № 0640/50000/16, № 0641/50000/16, № 0642/50000/16, № 0643/50000/16, № 0644/50000/16, № 0645/50000/16, № 0646/50000/16, № 0647/50000/16, № 0648/50000/16, № 0649/50000/16, № 0650/50000/16, № 0651/50000/16, № 0652/50000/16, № 0653/50000/16, № 0654/50000/16, № 0655/50000/16, № 0656/50000/16, № 0657/50000/16 із закриттям провадження у справах про порушення митних правил.

В обґрунтування позову зазначалось, що 16 травня 2016 року посадовою особою Одеської митниці ДФС стосовно позивача, як директора ПП «ПРОСТІР-С», було складено протоколи про порушення митних правил за № 0640/50000/16, № 0641/50000/16, № 0642/50000/16, № 0643/50000/16, № 0644/50000/16, № 0645/50000/16, № 0646/50000/16, № 0647/50000/16, № 0648/50000/16, № 0649/50000/16, № 0650/50000/16, № 0651/50000/16, № 0652/50000/16, № 0653/50000/16, № 0654/50000/16, № 0655/50000/16, № 0656/50000/16, № 0657/50000/16. За результатами розгляду названих протоколів, оскарженими постановами у справах про порушення митних правил від 28 вересня 2016 року, винесеними т. в. о. заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзеровим А.А., позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить:

- у постанові № 0640/50000/16 - 164153 грн. 49 коп.;

- у постанові № 0641/50000/16 - 137733 грн. 03 коп.;

- у постанові № 0642/50000/16 - 161186 грн. 31 коп.;

- у постанові № 0643/50000/16 - 201803 грн. 49 коп.;

- у постанові № 0644/50000/16 - 272983 грн. 38 коп.;

- у постанові № 0645/50000/16 - 135189 грн. 99 коп.;

- у постанові № 0646/50000/16 - 179977 грн. 65 коп.;

- у постанові № 0647/50000/16 - 165771 грн. 18 коп.;

- у постанові № 0648/50000/16 - 295694 грн. 88 коп.;

- у постанові № 0649/50000/16 - 155105 грн. 07 коп.;

- у постанові № 0650/50000/16 - 155126 грн. 01 коп.;

- у постанові № 0651/50000/16 - 184810 грн. 89 коп.;

- у постанові № 0652/50000/16 - 163800 грн. 21 коп.;

- у постанові № 0653/50000/16 - 192974 грн. 52 коп.;

- у постанові № 0654/50000/16 - 110539 грн. 47 коп.;

- у постанові № 0655/50000/16 - 197105 грн. 37 коп.;

- у постанові № 0656/50000/16 - 168151 грн. 17 коп.;

- у постанові № 0657/50000/16 - 200615 грн. 19 коп..

На думку позивача, притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є незаконним та безпідставним.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконними та скасовано постанови у справах про порушення митних правил від 28 вересня 2016 року № 0640/50000/16, № 0641/50000/16, № 0642/50000/16, № 0643/50000/16, № 0644/50000/16, № 0645/50000/16, № 0646/50000/16, № 0647/50000/16, № 0648/50000/16, № 0649/50000/16, № 0650/50000/16, № 0651/50000/16, № 0652/50000/16, № 0653/50000/16, № 0654/50000/16, № 0655/50000/16, № 0656/50000/16, № 0657/50000/16. Закрито провадження у названих справах про порушення митних правил.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Одеської митниці ДФС в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме вимоги положень Митного кодексу України та Положення про Одеську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 15 липня 2014 року № 87. Апелянт зазначає, що будучи директором ПП «ПРОСТІР-С», підприємства, яке замовляє, купує, переміщує товари через митний кордон України, позивач не міг не знати про те, що фактична вартість товарів є значно вищою ніж вартість, яка заявлялась митниці до митного оформлення. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом встановлено, що 16 травня 2016 року посадовою особою Одеської митниці ДФС стосовно позивача, як директора ПП «ПРОСТІР-С», було складено протоколи про порушення митних правил за № 0640/50000/16, № 0641/50000/16, № 0642/50000/16, № 0643/50000/16, № 0644/50000/16, № 0645/50000/16, № 0646/50000/16, № 0647/50000/16, № 0648/50000/16, № 0649/50000/16, № 0650/50000/16, № 0651/50000/16, № 0652/50000/16, № 0653/50000/16, № 0654/50000/16, № 0655/50000/16, № 0656/50000/16, № 0657/50000/16.

За результатами розгляду названих протоколів, оскарженими постановами у справах про порушення митних правил від 28 вересня 2016 року, винесеними т. в. о. заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзеровим А.А., позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить:

- у постанові № 0640/50000/16 - 164153 грн. 49 коп.;

- у постанові № 0641/50000/16 - 137733 грн. 03 коп.;

- у постанові № 0642/50000/16 - 161186 грн. 31 коп.;

- у постанові № 0643/50000/16 - 201803 грн. 49 коп.;

- у постанові № 0644/50000/16 - 272983 грн. 38 коп.;

- у постанові № 0645/50000/16 - 135189 грн. 99 коп.;

- у постанові № 0646/50000/16 - 179977 грн. 65 коп.;

- у постанові № 0647/50000/16 - 165771 грн. 18 коп.;

- у постанові № 0648/50000/16 - 295694 грн. 88 коп.;

- у постанові № 0649/50000/16 - 155105 грн. 07 коп.;

- у постанові № 0650/50000/16 - 155126 грн. 01 коп.;

- у постанові № 0651/50000/16 - 184810 грн. 89 коп.;

- у постанові № 0652/50000/16 - 163800 грн. 21 коп.;

- у постанові № 0653/50000/16 - 192974 грн. 52 коп.;

- у постанові № 0654/50000/16 - 110539 грн. 47 коп.;

- у постанові № 0655/50000/16 - 197105 грн. 37 коп.;

- у постанові № 0656/50000/16 - 168151 грн. 17 коп.;

- у постанові № 0657/50000/16 - 200615 грн. 19 коп..

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що в діях позивача, як директора ПП «ПРОСТІР-С», відсутні ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, притягнення позивача до відповідальності відбулося за межами встановлених законом строків, і, крім того, позивач не був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справ про порушення митних правил.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 487 Митного кодексу України (далі МК України) провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 8 названого Кодексу визначено, що державна митна справа здійснюється, серед іншого, на основі принципу законності та презумпції невинуватості.

На підставі частин 1 та 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Правопорушення, за вчинення якого згідно з оскарженими постановами на позивача накладено штрафи, визначене ст. 485 МК України, відповідно до якої заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як встановлено матеріалами справи, з 25 лютого по 10 липня 2015 року ПП «ПРОСТІР-С», директором якого є ОСОБА_3, з Республіки Болгарії до України ввезено товари - «побутові холодильники та морозильники». Відповідно до митних декларацій та поданих до митного оформлення документів, товари надійшли в рамках договору поставки № AU.DB-1230, укладеного 17.01.2013 року між ПП «ПРОСТІР-С» та компанією «AURORA SOLUTIONS LIMITED» (Об'єднані Арабські Емірати). Відправником та виробником товарів є болгарська компанія «LIEBHERR HAUSGERAETE MARIKA EOOD», продавцем є компанія «AURORA SOLUTIONS LIMITED», покупцем та одержувачем товарів є ПП «ПРОСТІР-С». Виходячи з поданих до митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС документів, вартість товарів у кожному випадку була визначена за першим методом, тобто «за ціною договору».

1 жовтня 2015 року відповідачем було направлено запит до митних органів Республіки Болгарія (вих. № 23179/5/99-99-26-03-03-16) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів, одержувачем яких виступало ПП «ПРОСТІР-С».

28 березня 2016 року на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення вищезазначених товарів до Одеської митниці ДФС надійшла відповідь від митних органів Республіки Болгарія від 23.02.2016 року за № 32-49807. При цьому митними органами Республіки Болгарія надані копії документів, які були підставою для здійснення експорту зазначених товарів з митної території Республіки Болгарія.

Згідно з відповіддю митних органів Республіки Болгарія, компанія «LIEBHERR HAUSGERAETE MARIKA EOOD» експортувала вказані товари на адресу ПП «ПРОСТІР-С» через привласнення експорту компанії «LIEBHERR EXPORT AG» (Швейцарія). Посередником виступала компанія «AURORA SOLUTIONS LIMITED». Компанія «LIEBHERR HAUSGERAETE MARIKA EOOD» здійснила продаж товарів компанії «LIEBHERR EXPORT AG».

Усі інвойси за цими поставками, що надані митними органами Республіки Болгарія, виставлені компанією «LIEBHERR HAUSGERAETE MARIKA EOOD» до компанії «LIEBHERR EXPORT AG». Згідно експортним деклараціям, що надійшли від митних органів Республіки Болгарія, вказано, що відправником товарів є компанія «LIEBHERR HAUSGERAETE MARIKA EOOD», яка при цьому не є продавцем цих товарів, а одержувачем товарів є ПП «ПРОСТІР-С».

За результатами співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Республіки Болгарія, з даними, зазначеними у матеріалах митного оформлення на митній території України, відповідачем встановлено відповідність щодо опису, ваги, кількості місць, відправника, одержувача товарів, номера та дати інвойсів, номера автомобіля. Відмінність встановлено щодо продавця та вартості товарів. Крім того, митним органом встановлено відмінність загальної вартості вказаних товарів, а саме в експортних деклараціях зазначено більшу вартість, ніж у документах, що були надані для митного оформлення імпорту на митній території України.

На підставі вказаних обставин, відповідач дійшов висновку про те, що ОСОБА_3, як директором ПП «ПРОСТІР-С», при митному оформлені названих вище товарів надано документи, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що ПП «ПРОСТІР-С» регулярно здійснювало купівлю товарів саме у компанії «AURORA SOLUTIONS LIMITED», що підтверджується Контрактом від 17.01.2013 року № AU.DB-1230, укладеним між компанією «AURORA SOLUTIONS LIMITED» та ПП «ПРОСТІР-С», а також іншими документами.

Таким чином, ПП «ПРОСТІР-С» мало прямий контракт на поставку товарів з компанією «AURORA SOLUTIONS LIMITED», яка є офіційним дистриб'ютором продукції компанії «LIEBHERR EXPORT AG».

Згідно умов названого контракту, компанія «AURORA SOLUTIONS LIMITED» взяла на себе обов'язок поставляти ПП «ПРОСТІР-С» непродовольчі промислові товари, а ПП «ПРОСТІР-С» зобов'язалося оплачувати вартість цих товарів (п.1.1 контракту).

На виконання умов контракту компанія «AURORA SOLUTIONS LIMITED» продавала товари ПП «ПРОСТІР-С» за цінами, узгодженими сторонами, які були зазначені у відповідних додатках до контракту та інвойсах.

Матеріалами справи встановлено, що виробником та відправником товарів дійсно була компанія «LIEBHERR HAUSGERAETE MARICA EOOD» (Республіка Болгарія). Однак названа компанія не була продавцем цих товарів, та усі розрахунки щодо купівлі-продажу зазначених товарів проводилися виключно між ПП «ПРОСТІР-С» та компанію «AURORA SOLUTIONS LIMITED» у розмірах та строках відповідно до умов контракту, що підтверджується відмітками банківської установи безпосередньо у митних деклараціях, а також заявками на купівлю валюти та платіжними дорученнями.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПП «ПРОСТІР-С» не мало жодних стосунків ані з компанією «LIEBHERR HAUSGERAETE MARICA EOOD», ані з компанією «LIEBHERR EXPORT AG», не укладало з названими компаніями контрактів щодо постачання товарів, не погоджувало з ними ціни на товари, не отримувала товари від цих компаній та не сплачувала на користь цих компаній кошти.

Таким чином, ціни, за якими здійснювалося постачання товарів від компанії «LIEBHERR HAUSGERAETE MARICA EOOD» на адресу компанії «LIEBHERR EXPORT AG» не є цінами, за якими ПП «ПРОСТІР-С» фактично придбало такі товари у компанії «AURORA SOLUTIONS LIMITED».

При цьому представником позивача до суду першої інстанції було надано оригінал та нотаріально засвідчений переклад листа компанії «LIEBHERR EXPORT AG» від 28.04.2016 року, відповідно до якого дистриб'ютори продукції компанії «LIEBHERR», яким є компанія «AURORA SOLUTIONS LIMITED», мають можливість продавати продукцію по цінам нижче, ніж їх покупна вартість (т. 1 а. с. 76-78).

Отже, враховуючи, що ПП «ПРОСТІР-С» мало контракт на поставку товарів компанії «LIEBHERR» з компанією «AURORA SOLUTIONS LIMITED», яка є офіційним дистриб'ютором продукції компанії «LIEBHERR EXPORT AG», то закупівля товарів за цінами, які є нижчими від цін відвантаження товарів «LIEBHERR HAUSGERAETE MARICA EOOD», не свідчить про порушення ПП «ПРОСТІР-С» митних правил, оскільки відповідає умовам співпраці дистриб'ютора товарів компанії «LIEBHERR» з виробником таких товарів, встановленим у компанії «LIEBHERR EXPORT AG».

Доказів на спростування даних обставин відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведених вище положень процесуального закону, із врахуванням встановлених обставин справи, висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3, як директора ПП «ПРОСТІР-С», складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, є правильним.

Згідно ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

В теорії адміністративного права під триваючими адміністративними проступками розуміють проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, що припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. В переважній більшості випадків ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Аналізуючи зміст наведених вище положень ст. 485 МК України, апеляційний суд приходить до висновку, що названа стаття Кодексу фактично визначає декілька складів адміністративних правопорушень, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також на ухилення від сплати митних платежів. При цьому лише окремі з цих порушень є триваючими порушеннями митних правил.

Як вбачається зі змісту протоколів про порушення митних правил від 16 травня 2016 року №№ 0640/50000/16, 0641/50000/16, № 0642/50000/16, 0643/50000/16, 0644/50000/16, 0645/50000/16, 0646/50000/16, 0647/50000/16, 0648/50000/16, 0649/50000/16, 0650/50000/16, 0651/50000/16, 0652/50000/16, 0653/50000/16, 0654/50000/16, 0655/50000/16, 0656/50000/16, 0657/50000/16 та постанов т. в. о. заступника начальника Одеської митниці ДФС в справах про порушення митних правил від 28 вересня 2016 року за №№ 0640/50000/16, 0641/50000/16, 0642/50000/16, 0643/50000/16, 0644/50000/16, 0645/50000/16, 0646/50000/16, 0647/50000/16, 0648/50000/16, 0649/50000/16, 0650/50000/16, 0651/50000/16, 0652/50000/16, 0653/50000/16, 0654/50000/16, 0655/50000/16, 0656/50000/16, 0657/50000/16, позивача за ст. 485 МК України визнано винним в тому, що ним, як керівником ПП «ПРОСТІР-С», при митному оформленні товару «побутові холодильники та морозильники» надано документи, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів (т. 1 а. с. 143-146, 152-155, 161-164, 171-174, 180-183, 189-192, 198-201, 207-210, 217-220, 226-229, 236-239, т. 2 а. с. 1-4, 11-14, 21-24, 30-33, 39-42, 49-52, 58-61, т. 1 а. с. 14-16, 17-19, 20-22, 23-25, 26-28, 29-31, 32-34, 35-37, 38-40, 41-43, 44-46, 47-49, 50-52, 53-55, 56-58, 59-61, 62-64, 65-67).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 264 Кодексу, зокрема, встановлено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Дата та час подання митної декларації фіксується органом доходів і зборів шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити в реєстрації митної декларації.

На підставі ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Таким чином, передбачене статтею 485 МК України порушення митних правил, яке полягає в заявлені у митній декларації або в інших документах, що надані контролюючому органу, неправдивих відомостей з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною статтею 255 МК України, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю.

Із врахуванням викладеного, зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням митної декларації контролюючому органу та/або документів, що містять неправдиві відомості, а відтак, на підставі наведених вище положень ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через шість місяців з дня його вчинення.

Аналогічний висновок щодо застосування наведених вище норм права міститься в постанові Верховного Суду України від 9 квітня 2012 року по справі № 21-260а11. Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України такий висновок Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як встановлено матеріалами справи, згідно названих вище протоколів про порушення митних правил, декларантом ПП «ПРОСТІР-С» до митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС подавались митні декларації та документи, необхідні для митного оформлення товару «побутові холодильники та морозильники», в період з 25 лютого по 10 липня 2015 року.

Отже, адміністративні стягнення на позивача за порушення митних правил могли бути накладені не пізніше 25 серпня 2015 року (за декларацією та документами, поданими 25 лютого 2015 року), та не пізніше 10 січня 2016 року (за декларацією та документами, поданими 10 липня 2015 року), однак оскаржені постанови про порушення митних правил прийнято 28 вересня 2016 року, що свідчить про порушення відповідачем строку для притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 467 МК України.

Крім того, відповідно до ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів мають право, зокрема, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Частинами 1 та 4 ст. 526 Кодексу визначено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що названі вище справи були розглянуті 28 вересня 2016 року за відсутності ОСОБА_3 та його представника. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-яки документи, що підтверджують своєчасне сповіщення позивача про час та місце розгляду справ 28 вересня 2016 року, що свідчить про порушення відповідачем процесуальних прав позивача та наведених вище положень ст. 526 МК України.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, притягнення позивача до відповідальності відбулося за межами встановлених законом строків, і, крім того, позивач не був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справ про порушення митних правил, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування постанов Одеської митниці ДФС в справах про порушення митних правил від 28 вересня 2016 року за №№ 0640/50000/16, 0641/50000/16, 0642/50000/16, 0643/50000/16, 0644/50000/16, 0645/50000/16, 0646/50000/16, 0647/50000/16, 0648/50000/16, 0649/50000/16, 0650/50000/16, 0651/50000/16, 0652/50000/16, 0653/50000/16, 0654/50000/16, 0655/50000/16, 0656/50000/16, 0657/50000/16 та закриття провадження в названих справах про порушення митних правил, а відтак рішення суду першої інстанції є правильним.

Разом з цим, правильно по суті вирішивши справу, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, пославшись в мотивувальній частині судового рішення як на підставу для задоволення вимог позивача на те, що законом не передбачено, що т. в. о. заступника начальника Одеської митниці ДФС має право розглядати від імені митниці справи про порушення митних правил.

Так, відповідно до ст. 523 Митного кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Аналізуючи наведену норму МК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що тимчасово виконуючий обов'язки заступника начальника Одеської митниці ДФС має право від імені митниці розглядати справи про порушення митних правил.

Із врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини судового рішення посилання на розгляд справ про порушення митних правил неуповноваженою особою, а саме тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзеровим А.А., як на підставу для задоволення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норми матеріального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 201 КАС України змінює постанову районного суду, виключивши названі вище мотиви щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року змінити, виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання на розгляд справ про порушення митних правил неуповноваженою особою, а саме тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзеровим А.А., як на підставу для задоволення позову.

В іншій частині постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови складено 21 квітня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко