Ухвала суду № 66136407, 19.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6021/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лукянук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0013711303 від 6.06.2016р..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення в АДРЕСА_1.

У червні 2016р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області за №0013711303 від 6.06.2016р., яким йому визначено суму податкового зобов'язання за платежем - «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 97 396,62грн..

Позивач вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення за №0013711303 від 6.06.2016р. є необґрунтованим, оскільки ДПІ розраховано суму земельного податку відповідно до скасованого рішенням ОМР «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м.Одеси» за №41VI від 28.12.2010р..

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення за №0013711303 від 6.06.2016р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_2 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області судовий збір.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при розрахунку позивачу земельного податку не дотримався вимог чинного законодавства, та протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_2 на підставі права власності за НОМЕР_1 від 6.11.2007р. та за НОМЕР_2 від 8.02.2007р. належать нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.286.5 ст.286 ПК України ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0013711303 від 6.06.2016р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю, що вноситься фізичними особами, у сумі 97 396,62грн..

Не погоджуючись із вказаним повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ГУ ДФС в Одеській області, в якій зазначив, що відповідач не мав достатніх законних підстав для проведення розрахунку земельного податку, оскільки один із обов'язкових чинників його нарахування - нормативно-грошова оцінка земель була скасована рішенням суду, яке станом на 26.05.2016р. набрало законної сили.

За результатими розгляду скарги ГУ ДФС в Одеській області винесло податкове повідомлення-рішення за №1113/Р/15-32-10-01-08 від 20.09.2016р., яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Приморському районі м.Одеси без змін.

Позивач повторно подав скаргу до ДФС на податкове повідомлення-рішення за №0013711303 від 6.06.2016р. та на рішення ГУ ДФС в Одеській області за №1113/Р/15-32-10-01-08 від 20.09.2016р.. Однак, рішенням ДФС за №11249/р/99-99-11-03-01-25 від 27.10.2016р. скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Приморському районі м.Одеси без змін.

ФОП ОСОБА_2 не погоджуючись із вказаним ППР звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення за №0013711303 від 6.06.2016р..

Перевіряючи правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та підстави за якими позивач просить його скасувати, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно із п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є ЗК України. Сплата податків за землю здійснюється відповідно до ПК України.

Згідно із ч.2 ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були в попереднього землекористувача.

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно із п.271.1 ст.271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку на землю та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні, спрямовані на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає ЗУ «Про оцінку земель» за №1378-IV від 11.12.2003р..

Відповідно до ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ «Про оцінку земель», підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Як встановлено судом першої та апеляційною інстанцій, підставою для оцінки та нарахування земельного податку позивачу була довідка про нормативну грошову оцінку, видана на підставі Рішення ОМР «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Одеси» за №41-VI від 28.12.2010р..

Разом з тим, судова колегія зазначає, що на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення ОМР «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Одеси» за №41-VI від 28.12.2010р. та рішення ОМР «Про внесення змін до рішення ОМР «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Одеси» за №41-VI від 28.12.2010р.» за №1268-VI від 20.09.2011р. були визнані протиправними та скасовані постановою Приморського районного суду м.Одеси від 10.12.2014р. по справі за №522/11050/14-а, та яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016р. залишена без змін.

Таким чином, судова колегія зазначає, що відповідач не мав законних підстав для нарахування позивачу земельного податку, оскільки розрахунок нормативно грошової оцінки здійснений на підставі технічної документації земель м.Одеси, затвердженої скасованим рішенням ОМР «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Одеси» за №41-VI від 28.12.2010».

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_2, оскільки податковим органом не дотримано вимог ПК України та протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002661303 від 13.04.2016р., яким визначено суму податкового зобов'язання з плати на землю, як фізичній особі у сумі 97 396,62грн..

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук