Ухвала суду № 66136141, 18.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 757/30004/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Гладун Х.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання технічними засобами апеляційні скарги ОСОБА_3 та Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції визнати постанову нечинною та закрити провадження у справі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Листом № 1173/03 від 14 квітня 2016 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком по Списку № 1, оскільки довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб не відповідає вимогам п. 7.1. Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014року, а саме на довідці від 18 січня 2016 року №3006007124 відсутня відмітка територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію проживання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року №637 встановлено, що призначення пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в обґрунтування відмови у призначені пенсії за віком позивачу посилався на постанову Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року №637 та пункт 7 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, та зазначив, що оскільки в довідці від 18 січня 2016 року №3006007124 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відсутня відмітка територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію проживання, то вказана довідка є недійсною.

24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №921-VIII, який набрав чинності 13 січня 2016 року (далі - Закон України №921- VIII).

Законом України №921-VIII були внесені зміни у Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ, відповідно до яких виключено частини другу - шосту статті 5 вказаного Закону, які передбачали участь територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи (в тому числі і проставлення у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання).

Таким чином, проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пунктом «а» ч. 1 ст. 13 цього Закону передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівника, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт. професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач при зверненні до відповідача разом із заявою від 19 січня 2016 року про призначення йому пенсії за віком по Списку № 1 на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку подав необхідні документи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право, а не можливість порушення такого права в майбутньому.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, ч. 4 ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 21 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Чаку Є.В.