Ухвала суду № 66135973, 24.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

24 квітня 2017 року справа №425/3290/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Рубіжанського міського суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 425/3290/16-а (головуючий І інстанції Коваленко Д.С.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 листопада 2016 заяву задоволено. У виконавчому провадженні № 52299988, відкритому за виконавчим листом 425/4393/15-а, виданим Рубіжанським міським судом Луганської області 14 вересня 2016 року замінено боржника - Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на Управління Пенсійного фонду в місті Лисичанську Луганської області (а.с. 67-69).

Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт просить визнати поважними причини щодо пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження (а.с. 93-94).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року призначено до розгляду заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у судовому засіданні на 24 квітня 2017 року о 12:30 год.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув клопотання в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, доводи викладені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження та вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції прийнята 25 листопада 2016 року та отримана апелянтом 08 грудня 2016 року (а.с. 67-69 73).

14 грудня 2016 року відповідачем до суду першої інстанції направлено засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області повернуто апелянту, у зв'язку з невиконанням апелянтом вимог ухвали суду від 05 січня 2017 року (а.с. 80, 90).

21.02.2017 року вдруге направлено засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу на ухвалу Рубіжанського міського суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 425/3290/16-а, в якому Управлінням Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області просило скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт просить визнати поважними причини щодо пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження ( а.с. 93-94).

Заяву про поновлення строку обґрунтовано відсутністю коштів на час подання первинної скарги та тим, що на теперішній час відповідно до Закону України "Про судовий збір" внесено зміни, якими звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Суд зазначає, що така заява не містить в собі доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки пенсійним органом не надано доказів щодо наявності вказаних в заяві обставин, а саме, звернення управління Пенсійного фонду до розпорядників коштів вищих рівнів із запитами щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Колегія суддів зазначає, що пасивна поведінка апелянта не може вважатися поважними обставинами пропуску строку.

Крім того, 06 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-VIII, пунктом 35 якого внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Ч. 1 ст. 5 (пільги щодо сплати судового збору) доповнено, зокрема, п. 18, яким Пенсійний фонд України та його органи звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-VIII, цей закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

З аналізу вищезазначених норм права слідує, що Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору з 01 січня 2017 року.

Відтак, суд не приймає посилання апелянта щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги як поважність причин пропуску строку у даній справі, оскільки на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали та на момент подання вперше апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області не звільнявся від сплати судового збору.

Також, колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.10.2015 року по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13), зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Також зазначено, що "згідно з національним законодавством строк оскарження відраховується з моменту фактичного отримання копії постанови особою, яка подає скаргу. Іншими словами, опосередковано відхиливши єдину причину, наведену відповідачем у його клопотанні про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд, тим не менш, задовольнив клопотання, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження. У світлі цих обставин Суд доходить висновку, що апеляційний суд поновив пропущений строк оскарження остаточної постанови суду, ухваленої на користь заявника, не вказавши чітких причин такого рішення."

З огляду на наведене, підстави, зазначені апелянтом в заяві, не можуть вважатися судом належними доказами поважності причин пропуску строку.

Згідно частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 102, 186, 189, 197, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області в поновлені строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на апеляційне оскарження ухвали Рубіжанського міського суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 425/3290/16-а .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова