Ухвала суду № 66135926, 24.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року справа №805/2530/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Васильєвої І.А.

Сіваченка І.В.

при секретарі

судового засідання Борисова А.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Колеснікової О.М. за довіреністю від 05.01.17 р. №73/10/05-14-10-13

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 02 листопада 2016 р.

у справі № 805/2530/16-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Керампром»

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області,

Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці

Донецької області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Керампром» (далі - позивач, ПрАТ «Керампром») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - перший відповідач, податкова інспекція), Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області (далі - другий відповідач), в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просило, визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо несвоєчасного надання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість і щодо не нарахуванню та невиплаті пені у розмірі 236364,57 грн. на суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 3228,68 грн., жовтень 2014 року у розмірі 8891,31 грн., березень 2015 року у розмірі 58791,42 грн., за липень 2015 року у розмірі 129082,91 грн., за січень 2016 року у розмірі 1177,30 грн., за лютий 2016 року у розмірі 11492,05 грн., за березень 2016 року у розмірі 22364,51 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 236364,57 грн. (а.с.3-7, 186-189).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року позов задоволено частково. Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо несвоєчасного надання бюджетного відшкодування Приватному акціонерному товариству «Керампром» сум податку на додану вартість; визнав протиправною бездіяльність Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо не нарахування та невиплаті пені у сумі 235028,18 грн. на суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість перед Приватним акціонерним товариством «Керампром» за серпень 2014 року у сумі 3228,68 грн., за жовтень 2014 року у сумі 8891,31 грн.; за березень 2015 року у сумі 58791,42 грн., за липень 2015 року у сумі 129082,91 грн., за січень 2016 року у сумі 1177,30 грн., за лютий 2016 року у сумі 11492,05 грн., за березень 2016 року у сумі 22364,51 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Керампром» пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 235028 грн. 18 коп. В іншій частині позовних вимог відмовив (а.с.197-200).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.215-218).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем надавалася податкова звітність з ПДВ, по декларації з ПДВ за серпень 2014 року від 18.09.2014 року № 9053501854, заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 46921,00 грн. підтверджено актом перевірки № 312/05-14-15-01-11-4-24655289 від 03.12.2014 року; по декларації за жовтень 2014 року від 20.11.2014 року за №9067720247 заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 160735,00 грн. підтверджено актом перевірки № 10/05-14-15-01-11-4-24655289 від 13.08.2015 року на суму 64995,00 грн.; по декларації за березень 2015р. від 17.04.2015р. за №9072110522 заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 820012,00 грн., підтверджено довідкою № 15/05-14-15-01-11-3-24655289 від 08.05.2015 р.; по декларації за липень 2015р. від 20.08.2015р. за №9175188417 заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 2005246,00 грн. підтверджено довідкою № 5/05-14-15-01-11-3.24655289 від 09.09.2015р.; по декларації за січень 2016р. від 19.02.2016р. за № 9020450104 заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 80652,00 грн. підтверджено довідкою №07/05-14-12-01-11-3-24655289 від 12.03.2016р.; по декларації за лютий 2016р. від 18.03.2016р. за № 9038526728 заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 823731,00 грн. підтверджено довідкою № 55/05-14-12-01-11-3-24655289 від 20.04.2016р. (22011 грн. зменшено позитивними нарахуваннями по акту планової перевірки); по декларації за березень 2016р. від 20.04.2016р за № 9060583898 заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника банку в сумі 1151022 грн. підтверджено довідкою № 76/05-14-12-01-11-3-24655289 від 20.05.2016р. Після підтвердження сум задекларованого ПДВ за актами перевірки сформовані висновки про суми відшкодування ПДВ та подано до ГУДКСУ у м. Костянтинівка Донецької області. Отже, дії апелянта відповідають вимогам законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 КАС України.

Представник першого відповідача під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники від позивача та другого відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Керампром» зареєстровано у якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Позивачем подано:

- 18 вересня 2014 року податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 46921 грн. до декларації подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.12-14, 19-29);

- 19 листопада 2014 року податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 160735 грн. До декларації подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.23-26, 30-31);

- 24 листопада 2014 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2014 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 160735 грн. (а.с.34-39);

- 15 квітня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 633058 грн. До декларації подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.43-46, 49-51);

- 22 квітня 2015 року, 30 червня 2015 року та 02 липня 2015 року уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 633058 грн. (а.с.54-72);

- 19 серпня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2005246 грн. До декларації подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.75-78, 82-84);

- 27 серпня 2015 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2005246 грн. (а.с.88-93);

- 16 лютого 2016 року податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 80652 грн. До декларації подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.96-97, 100-102);

- 16 березня 2016 року податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 823731 грн. До декларації подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.113-114, 118-120);

- 10 червня 2016 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за люти 2016 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 801720 грн. До заяви подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.105-107, 110-112);

- 20 квітня 2016 року податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1151022 грн. До декларації подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.124-125, 129-131);

- 19 травня 2016 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2016 року у які визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1151022 грн. До заяви подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» щодо відшкодування зазначеної суми (а.с.135-137).

Відповідно до матеріалів справи, податковим органом заявлене бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2014 року від 18.09.2014 року підтверджено актом перевірки № 312/05-14-15-01-11-4-24655289 від 03.12.2014 року; по декларації за жовтень 2014 року від 20.11.2014 року підтверджено актом перевірки № 10/05-14-15-01-11-4-24655289 від 13.08.2015 року на суму 64995,00 грн.; по декларації за березень 2015р. від 17.04.2015р. підтверджено довідкою № 15/05-14-15-01-11-3-24655289 від 08.05.2015 р.; по декларації за липень 2015р. від 20.08.2015р. підтверджено довідкою № 5/05-14-15-01-11-3.24655289 від 09.09.2015р.; по декларації за січень 2016р. від 19.02.2016р. підтверджено довідкою №07/05-14-12-01-11-3-24655289 від 12.03.2016р.; по декларації за лютий 2016р. від 18.03.2016р. підтверджено довідкою № 55/05-14-12-01-11-3-24655289 від 20.04.2016р. (22011 грн. зменшено позитивними нарахуваннями по акту планової перевірки); по декларації за березень 2016р. від 20.04.2016р підтверджено довідкою № 76/05-14-12-01-11-3-24655289 від 20.05.2016 р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми ПК України, а саме заявлене позивачем до бюджетного відшкодування сума ПДВ протягом визначеного ст. 200 ПК України строку не відшкодована, що є підставою для стягнення сум пені та є належним способом захисту.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (пункт 200.4 ст.200 ПК України).

Згідно до пункту 200.4 цієї ж статті Податкового кодексу України ( у редакції Закону 28.12.2014 року № 71), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (підпункт "б").

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За приписами абз. 2 та 3 зазначеного пункту (у редакції Закону від 24.12.2015 року № 909) платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно п.200.11 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За п.200.11 Податкового кодексу України (у редакції Закону від 24.12.2015 року № 909) контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції Закону від 24.12.2015 року № 909) контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

За пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2015 року), на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

За пунктом 7 Порядку, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Колегія суддів зазначає, що вказаними нормами передбачений прямий обов'язок податковому органу подати висновок щодо бюджетного відшкодування до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті не вчинення компетентними органами належних дій не відшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, чим зумовлюється виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені внаслідок несплати йому відповідної суми.

Право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування з бюджету при відсутності з його боку порушень вищевказаних законодавчих актів.

Згідно з пунктом 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Позивачем отримано бюджетне відшкодування: за серпень 2014 року в сумі 46921,00 грн. строк відшкодування до 05.11.2014 року, фактично відшкодована 26.03.2015 року; за жовтень 2014 року в сумі 64995,00 грн. строк відшкодування до 05.01.2015 року, фактично відшкодована 30.06.2015 року; за березень 2015 року в сумі 328720,42 грн. строк відшкодування до 02.10.2015 року, фактично відшкодована 30.12.2015 року; за липень 2015 року в сумі 2005246,00 грн. строк відшкодування до 02.10.2015 року, фактично відшкодована 30.12.2015 року; за січень 2016 року в сумі 80652,00 грн строк відшкодування до 06.04.2016 року, фактично відшкодована 27.04.2016 року; за лютий 2016 року в сумі 801720,00 грн. строк відшкодування до 04.05.2016 року, фактично відшкодована 27.05.2016 року; за березень 2016 року в сумі 1151022,00 грн. строк відшкодування до 03.06.2016 року, фактично відшкодована 07.07.2016 року.

Тобто, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку відшкодована не була, у зв'язку з чим у відповідності до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України утворилась заборгованість бюджету перед позивачем з відшкодування податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем.

Загальна сума пені за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ за спірні періоди складає 235028,18 грн., зазначена сума податковим органом не оспорюється.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14.

Стосовно посилання апелянта на дотримання визначених Податковим кодексом України строків бюджетного відшкодування, а саме на подання висновку до органу Державного казначейства України із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету після проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що відповідачем порушено п. 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України щодо строку проведення відповідної перевірки заявлених сум бюджетного відшкодування, контролюючий орган, повинен був керуватися Податковим кодексом України, а тому бездіяльність відповідача, щодо не проведення у встановлений строк перевірки та ненадання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування не звільняє та не змінює визначених законодавством строків є тане може вважатися належною підставою дотримання відповідачем строку. Наведене свідчить про допущення податковою інспекцією протиправної бездіяльності.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суб'єктом владних повноважень - відповідачем по справі, порушено право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном - коштами, які підлягають бюджетному відшкодуванню.

Будь-яких доказів щодо обґрунтованості ненадання висновків до органів Державної Казначейської служби України відповідачем не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненадані протягом п'яти днів до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Керампром» пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 235028 грн. 18 коп.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтям 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 р. у справі № 805/2530/16-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 р. у справі № 805/2530/16-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 квітня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний 24 квітня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Васильєва

І.В. Сіваченко