Постанова № 66135887, 24.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2017 року № 826/16958/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., суддів - Кузьменка В.А., Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до відповідача - 1 Кабінету Міністрів України,

до відповідача - 2 Міністерства внутрішніх справ України

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

1. Визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невжиття заходів по приведенню у відповідність до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами та доповненнями згідно із Законом № 900-VIII від 23.12.2015), а саме щодо незабезпечення прийняття нормативно-правових актів, не приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність та незабезпечення приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

2. Зобов'язати Кабінет Міністрів України усунути порушення фінансування, перерахунок та виплати пенсії шляхом прийняття нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме:

- прийняти нормативно-правовий акт, передбачений Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

3. Визнати незаконною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо невиконання вимог п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45.

4. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України вчинити дії відповідно до вимог п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 - повідомити у визначений судом термін Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій пенсіонерам МВС України.

5. Стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі по 10 000 грн. з кожного.

6. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України подати у визначений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кабінет Міністрів України незаконною бездіяльністю порушив вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Окрім того, позивач вважає, що в розумінні чинних нормативних актів колишні працівники міліції- пенсіонери внутрішніх справ, мають право на здійснення перерахунку розміру пенсії, з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, яке визначено статтею 94 Закону України «Про Національну поліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 та, прийнятому на підставі них наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799.

Також позивач вважає безпідставними доводи МВС України про те, що Закон України від 23.12.2015 р. № 900-VIII набув чинності після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988, а тому не має зворотної дії в часі. Таке трактування на думку позивача не відповідає чинному законодавству.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки положення ч. 3 ст. 63 Закону України від 23.12.2015 р. № 900-VIII щодо перерахунку пенсій колишнім особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (міліції), з урахуванням видів грошового забезпечення, установлених законодавством для поліцейських, застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом України від 23.12.2015 р. № 900-VIII, а саме після 29.12.2015 р. При цьому постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 набрала чинності 02.12.2015 р., тобто до прийняття і набрання чинності Законом України від 23.12.2015 р. № 900-VIII, а тому факт її прийняття не породжує підстав для проведення перерахунку пенсій особам з числа колишніх працівників міліції. Інших актів, якими б змінювалися розміри чи вводилися нові види грошового забезпечення поліцейських, не видавалося. Таким чином, на думку представника відповідача 1, на сьогодні для здійснення перерахунку пенсій пенсіонерам з числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які отримають пенсію на підставі Закону, немає законних підстав.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Вважає, що постанову Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» не можна вважати підставою для перерахунку пенсій, зазначену в п. 1 Порядку, оскільки цей акт не змінює розмір та не вводить нові додаткові види грошового забезпечення для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), а встановлює види і розмір грошового забезпечення для поліцейських. Також представник відповідача 2 зазначив, що вказана постанова не породжує правових підстав для проведення перерахунку пенсій особам з числа колишніх працівників міліції, оскільки вона була прийнята та набрала чинності до прийняття і набрання чинності Законом № 900-VIII.

Враховуючи неявку в судове засідання позивача, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 06.01.2016 р. серія НОМЕР_2).

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року N 580-VIII (надалі - Закон N 580-VIII), яким визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, ліквідацію органів міліції та втрату чинності Закону України «Про міліцію».

Водночас, як зазначає позивач, на норми вказаного Закону не були поширені гарантії соціального захисту на колишніх працівників міліції та членів їх сімей, у тому числі членів сімей працівників міліції, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження служби в міліції, громадян України з числа колишніх працівників міліції, які були звільнені зі служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату, та члени їх сімей, осіб, які звільнені зі служби в міліції і визнані інвалідами І групи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків під час служби в міліції, або захворювання, одержаного під час проходження служби в міліції тощо.

З метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року N 900-VIII (надалі - Закон N 900-VIII), яким внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII (надалі - Закон N 2262-XII) та до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону N 580-VIII, а саме: доповнено та змінено статтю 43, якою передбачено, що якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Статтю 63 цього ж Закону доповнено новою частиною третьою, відповідно до якої перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Так, позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. № 988 та наказом МВС України № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (надалі - наказ МВС України № 260) встановлено розміри грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Порядок перерахунку пенсії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393» (надалі - Порядок № 45).

Згідно із п. 2 вказаного Порядку на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Між тим, як зазначає позивач, Міністерство внутрішніх справ України таке повідомлення не зробило.

Бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, що призвели до порушення конституційних прав пенсіонерів ОВС Полтавської області було схвалено під час мітингу 01.06.2016 р. під стінами Полтавської обласної ради до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б., міністра МВД Авакова А.Б.

08.06.2016 р. звернення пенсіонерів ОВС Полтавської області до Кабінету Міністрів України, Прем'єр Міністра України Гройсмана В.Б., міністра МВД Авакова А.Б. було направлено за належністю.

22.09.2016 р. позивач звернувся з інформаційним запитом до Міністра МВС України Авакова А.Б. з проханням надати йому інформацію про перерахунок його пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

12.06.2016 р. із Секретаріату Кабінету Міністрів України надійшла відповідь про те, що 10.06.2016 р. за вих. № 41-К-014477/16 звернення було надіслано до Міністерства внутрішніх справ України.

11.07.2016 р. за вих. № 15/2-К-930 від Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, 13.07.2016 р. за вих. № 23/2-К-263 від Управління у справах учасників антитерористичної операції та 10.10.2016 р. за вих. № 22/б-345 зі від 03.10.2016 р. від Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України надійшли відповіді з яких вбачається, що Постанова № 988 набрала чинності 02.12.2015 р., тобто до прийняття і набрання чинності Законом України N 900-VIII. Тому факт її прийняття не породжує підстав для проведення перерахунку пенсії особам з числа колишніх працівників міліції. Інших актів Уряду, якими б змінювалися розміри чи вводилися нові види грошового забезпечення поліцейських не видавалося. Перерахунок пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ можливе після чергового підвищення чи зміни складових грошового забезпечення поліцейських.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 102 Закону N 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 94 цього ж Закону поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Як встановлено судом, статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом № 900-VIII статтю 63 Закону № 2262-ХІІ доповнено новою частиною, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, а ст. 43 Закону № 2262-ХІІ змінено та передбачено, що якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Разом з тим, пунктом 1, 2 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 988, а МВС України - наказ № 260, якими встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадові оклади і спеціальні звання, які перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що у разі зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення та премії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсію за Законом, призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром внутрішніх справ України.

Слід зазначити, що до прийняття Закону № 580-VIII уповноваженими органами для подання документів для перерахунку пенсії колишніх працівників органів внутрішніх справ були головні управління Міністерства внутрішніх справ України в областях та, які відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції України та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», було ліквідовано.

Пунктом 7 Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів зобов'язано затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.

Між тим, лише 06.04.2016 р. наказом МВС України № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. № 669/28799 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС зі специфічними умовами навчання. Вказаний наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Наказ МВС України було опубліковано в газеті «Офіційний Вісник України» № 39 від 27.05.2016 р., тобто він набрав чинності з 27.05.2016 р.

До 27.05.2016 р. порядок виплати грошового забезпечення було передбачено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була затверджена наказом МВС 31.12.2007 № 499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 р. за № 205/14896.

За висновками постанови Верховного Суду України від 24.04.2012 р. справа № 21-84а12 не рішення Кабміну є підставою для перерахування пенсії, а фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осі, які мають право на пенсію за Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та залежить від зміни її фактичного розміру.

Виходячи із наведеного слід дійти висновку, що прийняття Закону № 580-VIII, яким не визначено право на соціальні гарантії колишніх працівників органів внутрішніх справ (міліції), призвело до прийняття неоднозначних рішень при винесенні постанов з одних і тих же питань в різний період щодо призначення та перерахунку пенсій чим порушено принцип рівності громадян перед законом, що дало підстави відповідачу 2 дійти помилкового висновку щодо відсутності у позивача законодавчих підстав для отримання та перерахунку пенсії.

Слід зазначити, що перерахунок пенсії колишнім працівникам МВС проводиться після надходження до Пенсійного фонду України відповідного повідомлення та визначення уповноваженого органу, який має надавати довідки для перерахунку пенсії особам, звільненим зі служби в органах внутрішніх справ на підставі повідомлення відповідного міністерства, в даному випадку Міністерства внутрішніх справ України, оскільки відповідно до статті 16 Закону № 580-VIII Міністр забезпечує ведення та використання баз (банків) даних, визначає порядок обміну інформацією між Міністерством внутрішніх справ України, поліцією та іншими центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України; приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство внутрішніх справ України; виконує інші обов'язки відповідно до цього та інших законів України тощо.

Позивач зазначає, що звертався до Прем'єр-міністра України, органів ПФУ України та МВС України з приводу перерахунку пенсії, проте у здійсненні перерахунку йому було відмовлено. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано суду копії листів.

Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для здійснення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії.

Доводи відповідача 2 про те, що Закон № 900-VIIІ набув чинності після прийняття Постанови № 988, а тому не має зворотної дії в часі, суд вважає такими, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, на день набрання чинності Законом № 900-VIIІ постанова № 988 була чинною, а інші нормативні акти приймалися на її підставі, зокрема, одним з них є наказ МВС № 260.

На переконання суду, та обставина, що Постанова № 988 за датою прийняття передувала даті внесення змін до ст. 63 Закону № 900-VIIІ не має жодного правового значення.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що саме з часу набрання чинності Законом № 900-VIII, а саме з 29.12.2015 року у позивача виникли законодавчі підстави для перерахунку пенсії.

За приписами п. 2 Порядку № 45 після прийняття вказаного рішення Кабінету Міністрів України на набрання чинності наказу МВС України № 260, МВС України зобов'язане було повідомити у п'ятиденний строк Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій пенсіонерам МВС України, що як свідчать матеріали справи зроблено не було.

Таким чином, допущеною бездіяльністю відповідача 2 було порушено право позивача на відповідне соціальне (пенсійне) забезпечення у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання незаконною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо невиконання вимог п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45.

Беручи до уваги наведене та, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України вчинити дії відповідно до вимог п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 - повідомити Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсії позивачу як пенсіонеру МВС України.

Водночас, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невжиття заходів по приведенню у відповідність до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами та доповненнями згідно із Законом № 900-VIII від 23.12.2015), а саме щодо незабезпечення прийняття нормативно-правових актів, не приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність та незабезпечення приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язання Кабінету Міністрів України усунути порушення фінансування, перерахунок та виплати пенсії шляхом прийняття нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: прийняти нормативно-правовий акт, передбачений Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позаяк перерахунок пенсії позивачу має здійснюється на підставі вищенаведених нормативно-правових актів Міністерством внутрішніх справ України та органами Пенсійного фонду України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в розмірі по 10 000 грн. з кожного, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне-за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Позивачем не доведено, що заявлена позивачем сума моральної шкоди відповідає характеру та обсягу його страждань, яких він зазнав. Окрім того, судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача 1 по відношенню до позивача у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в розмірі по 10 000 грн. з кожного не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю це право суду, а також беручи до уваги те, що підстави вважати, що рішення суду виконано не буде, на час розгляду даної справи у суду відсутні, а, отже, в задоволенні позовних вимог в частині встановлення судового контролю слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин саме від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, враховуючи наведене, а також виходячи із наявних у справі наданих сторонами доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.

Суд також зауважує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Так, у рішенні від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас у рішенні від 27.09.2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо невиконання вимог п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45.

3. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України вчинити дії відповідно до вимог п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 - повідомити Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру МВС України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Я.І. Добрянська

Судді: В.А. Кузьменко

А.Б. Федорчук