Постанова № 66135190, 21.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1579/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року

10год.45хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) податковий борг у сумі 21931, 55 грн., а саме по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками обєктів житлової нерухомості (код платежу 18010200) у сумі 20853, 62 грн. на р/р 31414617700131 в УДКСУ в Біляївському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37913781 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області; по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 1077, 93 грн. на р/р 31414512700128 в УДКСУ в Біляївському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37913781 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у ФО Стариченко ОСОБА_2 існує податковий борг по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками обєктів житлової та нежитлової нерухомості 21931,55 грн., який виник згідно податкових повідомлень-рішень №10812-13 від 17.06.2016 року та №54367-13 від 17.06.2016 року. Позивач вказує, що дана заборгованість відповідача є підтвердженою та підлягає стягненню до державного бюджету.

Відповідач заперечення на позов не надав, у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

19.04.2017р. від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

З 01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України введено новий податок з громадян України - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка..

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування..

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку..

Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Роздільнянської ОДПІ в Одеській області ФО ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом в сумі 21931,55рн., а саме: по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками обєктів житлової нерухомості - сума боргу складає 20853,62грн., в т.ч.: по основному платежу - 20853.62грн.. який виник згідно податкового повідомлення-рішення №10812-13 від 17.06.2016 року в сумі 25000,00 грн. (залишок боргу склав 20853,62грн.); по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості - сума боргу складає 1077,93грн., в т.ч.: по основному платежу - 1077.93грн., який виник згідно податкового повідомлення-рішення № 54367-13 від 17.06.2016 року в сумі 1077,93 грн. (залишок боргу склав 1077,93грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені платнику, ним отримані, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що платник вказані податкові повідомлення-рішення у судовому порядку не оскаржував, доказів зворотнього суду не надав.

Таким чином сума податкового зобов'язання є узгодженою та відповідачем не сплачена, а тому за ФО ОСОБА_1 рахується податковий борг в розмірі 21 931, 55 грн., наявність та розмір якого також підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковим органом була сформована податкова вимога від 19.10.2016 № 4097-17, що була отримана відповідачем 29.10.16, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.13).

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, за ФО ОСОБА_1 рахується податковий борг перед Державним бюджетом України в загальному розмірі 21 931, 55 грн., який не сплачений, отже, підлягає стягненню за позовом ОДПІ як контролюючого органу.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач наявність та розмір податкового боргу не спростував, заперечень проти позову не надав.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч.6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) податковий борг у сумі 21931, 55 грн., а саме по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками обєктів житлової нерухомості (код платежу 18010200) у сумі 20853(двадцять тисяч вісімсот пятдесят три)грн. 62коп. на р/р 31414617700131 в УДКСУ в Біляївському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37913781 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області; по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 1077(одна тисяча сімдесят сім)грн. 93коп. на р/р 31414512700128 в УДКСУ в Біляївському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37913781 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян