Ухвала суду № 66135156, 21.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2025/17

У Х В А Л А

21 квітня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Адміністративний процес ініціюється через подання адміністративного позову. Адміністративний позов, згідно з пунктом 6 коментованої статті, є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно – правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження у адміністративній справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Ухвалою суду від 07.04.2017 року даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду позивачем надано до суду обґрунтування позовних вимог до Офісу великих платників податків ДФС та додаткові докази.

Як вбачається з наданих до суду заяв позивача від 25.01.2017 року та від 22.02.2017 року, складених на ім’я Одеського управління офісу великих платників податків ДФС та відповіді останнього від 09.02.2017 року №7814/10/28-10-49-10, позивач звертався до вказаної особи про надання висновку та часткове повернення переплати до бюджету податку на прибуток і отримав відповідну відмову, проте зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо підготовки згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» та подання цього висновку для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

Отже, з тексту адміністративного позову, наданих обґрунтувань та доданих до нього матеріалів вбачається, що позивач звертався із відповідними заявами не до відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС та Одеського управління офісу великих платників податків ДФС, однак, позивачем не визначено процесуальний статус даних осіб, а в адміністративному позові позивачем не наводяться дії та/або бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, які вчинено стосовно позивача даним суб’єктом владних повноважень.

При цьому, посилання позивача на те, що Одеське управління офісу великих платників податків ДФС є відокремленим підрозділом без прав юридичної особи та в зв’язку з наведеним визначення відповідачем по справі особу, з позовних вимог щодо якої не вбачається жодних дій (бездіяльності) по відношенню до позивача, не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, якою чітко передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 48 КАС України визначено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 3 ст. 48 КАС України говорить, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Правові засади створення і діяльності відокремлених підрозділів регулюються нормами Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.

Так, із наданих матеріалів встановлено, що позивач неодноразово звертався до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС та Одеського управління офісу великих платників податків ДФС, проте бездіяльність саме Офісу великих платників податків ДФС щодо незадоволення вказаних звернень позивач просить визнати протиправною.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом визначення процесуального статусу осіб, якими вчинена бездіяльність стосовно позивача та яку позивач просить визнати протиправною та/або обґрунтування позовних вимог до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 108 КАС України, суддя ,-

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 22 травня 2017 року.

Повідомити позивача про необхідність у визначений термін усунути недоліки та роз’яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ч.3 ст.186 КАС України.

Суддя П.П.Марин