Ухвала суду № 66135119, 20.04.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

20 квітня 2017 року справа № 813/762/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

секретар судового засідання Павлішевський М.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату № НОМЕР_1 від 25.05.2016.

Разом з позовною заявою позивач просив поновити строк на оскарження рішення № НОМЕР_1 від 25.05.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску із застосування штрафних санкцій в сумі 1749, 01 грн. В обґрунтування вказаного зазначив, що причиною пропуску процесуальних строків із звернення до суду є надіслання листа з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/8448/16, оскільки дану ухвалу позивачу надіслано звичайним поштовим конвертом на якому не помітно дати відправки та дати отримання листа, позивач вважає, що позбавлений у своїх подальших процесуальних правах. Крім того, позивач зазначив, що саме неналежне відправлення та надання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/8448/16 є причиною пропуску звернення до суду з даним позовом, з огляду на викладене просить суд поновити пропущений процесуальний строк на оскарження рішення по даній справі.

У судовому засіданні позивач вказане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Представник відповідача проти вказаного клопотання заперечив та заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване пропуском позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом.

Суд заслухав пояснення позивача та представника відповідача, зясував обставини, якими обґрунтовуються подані та заявлені клопотання, а також ті, які мають значення для їх вирішенні, та керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом встановлено, що рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесене 25 травня 2016 року.

03 червня 2016 року позивач звернувся до начальника ДФС України у Львівській області ОСОБА_3 із скаргою на рішення, що оскаржується у даній справі.

04 липня 2017 року позивач отримав лист із рішенням № 3131/0/13-01-10-01-05 від 29.06.2016, винесене Першим заступником начальника ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4 про результати розгляду скарги, яким залишено рішення Франківського відділення Залізничної обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 25.05.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску без змін, а скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 без задоволення. Крім того, в даному рішенні зазначено, що вразі незгоди суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з рішенням, прийнятим за розглядом скарги, дане рішення та рішення від 25.05.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску можуть бути оскаржені до ДФС України протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення за розглядом скарги, або в судовому порядку.

Як зазначив позивач у судовому засіданні та у позовній заяві рішення про розгляд скарги позивач отримав 04 липня 2016 року

23 серпня 2016 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до першого заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень ГУ ДФС у Львівській області та скасування рішення від 29.06.2016 № 3131/0/13-01-10-01-05 про результати розгляду скарги від 06.06.2016 № 2395/10 (справа № 813/2856/16), однак 10 жовтня 2016 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду закрито провадження у вказаній справі. Позивач не погоджуючись з ухвалою про закриття провадження у справі № 813/2856/16 звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду, якої винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 про закриття провадження у справі № 813/2856/16 без змін.

21 лютого 2017 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з даним позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату № НОМЕР_1 від 25.05.2016.

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа підприємець ОСОБА_1 вважає, що строк звернення до суду не пропущено, а причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

Суд вважає вказані покликання позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Крім того, слід зазначити, що позивачу у рішенні № 3131/0/13-01-10-01-05 від 29.06.2016 про результати розгляду скарги від 06.06.2016 № 2395/10 чітко розяснено, що вразі незгоди позивача з рішенням прийнятим за розглядом скарги, дане рішення та рішення від 25.05.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску можуть бути оскаржені до ДФС України протягом десяти календарних днів, або в судовому порядку . З огляду на те, що позивачу 04 липня 2016 року стало відомо, що рішення № 3131/0/13-01-10-01-05 від 29.06.2016 про результати розгляду скарги від 06.06.2016 № 2395/10 та рішення від 25.05.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску можуть бути оскаржені до ДФС України, або в судовому порядку, позивач оскаржуючи рішення про розгляд скарги не скористався свої правом та не оскаржив рішення по даній справі.

В той же час, позивачем у судовому засіданні визнано, що вказаний лист з оскаржуваним рішенням він одержав ще у червні 2016 року. Таким чином, з врахуванням вказаного, строк звернення до суду з позовом завершився у липні 2016 року.

Суд не бере до уваги покликання позивача, що у звязку з звернення до суду з адміністративним позовом 23 серпня 2016 року у справі № 813/2856/16 перебіг процесуальних строків зупинився.

Крім того, на переконання суду позивачем не надано жодних доказів поважності пропуску строків звернення до суду.

Суд керуючись ч. 2 ст. 8 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 1-9/2011 від 13 грудня 2011 р. № 17-рп/2011, надаючи оцінку конституційності скорочення строків на звернення до суду, серед іншого зазначено, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою, а тому у процесуальних кодексах лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України.

З наведеної правової позиції Конституційного Суду України слідує, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами, розглянувши матеріали позову та доданих до нього документів суд вважає, що наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначено та судом з матеріалів позовної заяви не встановлено, а тому адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 99, 100, 155, 158-160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Залишити позовну заяву суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.04.2017 року.

Суддя Р.М. Брильвський