Ухвала суду № 66135110, 21.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6132/16

УХВАЛА

21 квітня 2017 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 815/6132/16,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, депутата Одеської обласної ради VII скликання, який представляє інтереси територіальної громади с. Вигода Біляївського району Одеської області до Відділу містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправними та скасування містобудівних умов обмеження забудови земельної ділянки № 13 від 20.11.2014р., скасування декларації про початок будівельних робіт № ОД 082161310218 від 10.05.2016 р. Ухвалою від 21.11.2016 р. вказаний адміністративний позов повернуто позивачу.

Ухвалою від 04.01.2017р. заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задоволено.

20.04.2017р. (вх. № ЕП/1487/17) до суду надійшла заява ЧапірДмитра Петровича, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення у справі за заявою ОСОБА_1 про повернення судового збору, в якому буде зазначено, що оригінал квитанції № 11086 від 11.11.2016р. знаходиться в матеріалах справи.

В обґрунтування вказаної заяви позивач, посилаючись на п.5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., зазначив про неможливість повернення органом Державної казначейської служби України коштів на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2017р., оскільки в ухвалі не зазначено, що оригінал квитанції, що підтверджує перерахування судового збору до бюджету, знаходиться в матеріалах справи.

За змістом ч.1 ст.168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.

Таке судове рішення суд ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення (абз. 1, 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного України Про судове рішення в адміністративній справі № 7 від 20.05.2013 р.).

Враховуючи викладене, питання про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто судом в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ЧапірДмитра Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 815/6132/16, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про прийняття додаткового рішення заявник мотивує тим, що в ухвалі про повернення судового збору від 04.01.2017р. не вказано, що оригінал квитанції, який підтверджує перерахування судового збору до бюджету, знаходиться в матеріалах справи.

Однак вказані обставини, у розумінні ч.1 ст. 168 КАС України, не є підставою для прийняття додаткового судового рішення по справі.

Інших підстав для ухвалення додаткового судового рішення по справі заявником не зазначено та судом не встановлено.

Згідно ч. 4 ст. 168 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, враховуючи, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 815/6132/16 не містить правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення, передбачених частиною першою статті 168 КАС України, в ухваленні додаткового судового рішення необхідно відмовити.

Поряд з цим, враховуючи, що ухвалою від 04.01.2017р. заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задоволено, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 оригінал квитанції № 11086 від 11.11.2016 р. про сплату судового збору у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 128, 160, 165, 168 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 815/6132/16, відмовити.

Повернути ОСОБА_1 оригінал квитанції № 11086 від 11.11.2016 р. про сплату судового збору у розмірі 551,20 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя Самойлюк Г.П.