Постанова № 66134977, 16.02.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м.Київ № 810/3549/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору:ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови у зарахуванні часу навчання у Полтавському військовому інституті зв'язку з 01.09.2001 по 25.06.2006 до загального строку військової служби майора поліції ОСОБА_1 (М-248425);

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області зарахувати до стажу служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (М-248425) час навчання у Полтавському військовому інституті та внести зміни у відповідні документи майора поліції ОСОБА_1 (М-248425);

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області провести перерахунок вислуги років та виплату надбавки до окладів грошового утримання за вислугу років щодо майора поліції ОСОБА_1 (М-248425), починаючи з листопада 2015 року по день прийняття судового рішення по суті.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовляється зараховувати до загального строку служби в органах поліції роки його навчання у Полтавському військовому інституті зв'язку у період з 01.01.2001 по 25.06.2006 та здійснити відповідний перерахунок надбавки за вислугу років.

Позивач вважає, що його навчання на контрактній формі у вищевказаному вищому військовому навчальному закладі є військовою службою в розумінні Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", а тому в силу положень ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" воно підлягає включенню до його стажу служби в поліції.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що навчання ОСОБА_1 у Полтавському військовому інституті зв'язку у період з 01.01.2001 по 25.06.2006 не є військової службою в Збройних силах України в розумінні Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", оскільки норми вказаного нормативно-правового акта поширюється виключно на навчання у вищому військовому навчальному закладі курсантів (слухачів), у той час як позивач під час навчання мав статус студента, тобто цивільної особи, яка не є військовослужбовцем.

10.02.2016 на адресу суду від позивача надійшли заперечення проти доводів відповідача, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 07.02.2016 (вх.№1954/17 від 10.02.2017), які були прийняті судом.

Присутній у судовому засіданні позивач заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти вказаного клопотання позивача не заперечував.

Вищевказане клопотання представника позивача було задоволено судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання.

У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Так, згідно з ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 №1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 01.09.2001 по 24.06.2006 навчався у Полтавському військовому інституті зв'язку (факультет "Телекомунікації", спеціальність "Телекомунікаційні системи та мережі", спеціалізація "Багатоканальний зв'язок"), що підтверджується послужним списком позивача (М-248425) та дипломом за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Спеціаліст" серії НОМЕР_1 від 25.06.2006.

З атестаційного листа на присвоєння первинного військового звання по запасу вбачається, що під час навчання та отримання цивільної освіти в Полтавському військовому інституту зв'язку (факультет «Телекомунікації», спеціальність «Телекомунікаційні системи та мережі», спеціалізація «Багатоканальний зв'язок») позивач пройшов військову підготовку за програмою офіцерів запасу у 2005 р., ВРС1214007.

Як вбачається з послужного списку позивача, у період з 09.10.2006 по 27.01.2007 позивач навчався в Училищі професійної підготовки працівників міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Наказом Головного управління МВС України у Київській області від 01.02.2007 №23 о/с позивач був призначений на посаду старшого інспектора групи профілактичної роботи 1-го МРВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області, а з 15.04.2016 позивач проходив службу на посаді начальника сектора реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Барищівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із рапортом від 12.01.2016 щодо невірного проведення йому виплати відсоткової надбавки за вислугу років.

Баришівське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області листом №98 від 12.01.2016 повідомило позивачу про те, що стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років нарахований йому правильно.

Не погоджуючись з відмовою відповідача здійснити зарахування часу навчання ОСОБА_1 у Полтавському військовому інституті зв'язку, як військової служби, до стажу служби в поліції, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною 2 ст.78 Закону №580 визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (ч.3-4 ст.78 Закону №580).

11.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988, пунктом 1 якої визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У п.5 вказаної Постанови встановлено виплачувати, зокрема, надбавку за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11.

Додатком 11 до вказаної Постанови визначено розміри надбавки за стаж служби в поліції, відповідно до якого набавка за стаж служби в поліції від 7 до 10 років становить 20 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, а за стаж служби від 13 до 16 років - 30 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

Отже, стаж служби в поліції надає право поліцейському на отримання надбавки за вислугу років. При цьому, до такого стажу зараховується, зокрема, військова служба у Збройних Силах України.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив про те, що його навчання у Полтавському військовому інституті зв'язку у період з 01.01.2001 по 25.06.2006 є військовою службою у Збройних Силах України, а тому вказаний період має бути зарахований до його стажу служби в поліції.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232, в редакції станом на час навчання позивача у Полтавському військовому інституті зв'язку) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 ст.2 Закону №2232 серед видів військової служби було передбачено, зокрема, військову службу (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Отже, Закон №2232 до військової служби відносить навчання у вищих військових навчальних закладах (а також вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки) не всіх осіб, а лише курсантів (слухачів).

Відповідно до пункту 4.18 Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 27.05.2015 №240, до змінного складу ВВНЗ належать особи, які навчаються у ВВНЗ. За своїм службовим статусом вони поділяються на: докторантів, ад'юнктів, слухачів, курсантів, студентів.

Статус "слухач" мають особи офіцерського складу, які навчаються у ВВНЗ (п.4.21 Положення).

Статус "курсант" мають військовослужбовці, які навчаються у ВВНЗ і не мають військових звань осіб офіцерського складу (п.4.22 Положення)

Статус "студент" мають цивільні особи, які навчаються у ВВНЗ (п.4.23 Положення).

Норми аналогічного змісту були закріплені в пункті 5 Положення про вищі військові навчальні заклади Збройних сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №221 від 21.06.2004, яке було чинним на час навчання позивача у ВВНЗ.

Згідно з частиною 9 статті 3 Закону №2232 військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу.

Частиною 1 ст.24 Закону №2232 встановлено, що початком проходження військової служби вважається, зокрема, день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу.

Відповідно до частини 3-5 статті 25 Закону №2232 зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 23 Закону №2232 для громадян України, які вперше прийняті на військову службу за контрактом, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу.

Частиною 8 статті 25 Закону №2232 передбачено, що курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби.

З аналізу наведених норм вбачається, що навчання курсанта у вищому військовому навчальному закладі вважається військовою службою, початком проходження якої є день призначення на посаду курсанта ВВНЗ.

Причому, на весь час навчання у ВВНЗ з курсантом укладається контракт про проходження військової служби та такій особі присвоюється військове звання рядового складу (у разі відсутності військового звання до зарахування до ВВНЗ).

Так, частиною 1 статті 20 Закону №2232 визначено, що на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, зокрема, особи з повною загальною середньою освітою віком від 17 років до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, військовослужбовці строкової військової служби, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, та військовозобов'язані віком до 23 років, які мають повну загальну середню освіту та не мають військових звань офіцерського складу, у разі зарахування їх на перший та наступні курси навчання, а також особи віком до 25 років, які мають базову вищу освіту, в разі зарахування їх на випускний курс навчання - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону №2232 форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.

На час навчання позивача у Полтавському військовому інституті зв'язку порядок проходження військової служби (навчання) за контрактом курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети, відділення, інститути військової підготовки) з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу, їх права та обов'язки були визначені відповідним Положенням, затвердженим Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001 (далі - Положення №1053).

Пунктами 7, 8 Положення №1053 було передбачено, що громадяни, які зараховані на військову службу (навчання) відповідно до цього Положення і не мають військових звань прапорщиків (мічманів), є курсантами, а ті, які мають такі звання, - слухачами.

Курсанти, які до вступу у вищі військові навчальні заклади, підрозділи не проходили військової служби, складають Військову присягу на вірність Українському народу.

Відповідно до пункту 10 Положення №1053 початком проходження військової служби (навчання) для громадян, які добровільно вступають на військову службу, вважається день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, підрозділу.

Початком військової служби за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, підрозділів вважається день видання наказу про зарахування на військову службу (навчання) за контрактом.

Згідно з пунктами 14-16 Положення №1053 контракт про проходження військової служби (навчання) курсантом (слухачем) - письмова угода, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами у процесі військової служби (навчання).

Контракт укладається з курсантами (слухачами) після закінчення першого курсу навчання і переведення на другий курс за умови досягнення курсантами 18-річного віку.

Контракт укладається за зразком, що додається, у двох примірниках, підписується особою, яка проходить військову службу (навчання), і начальником вищого військового навчального закладу, підрозділу, якому надається право підписання контракту від імені Міністерства оборони України, скріплюється гербовою печаткою відповідного навчального закладу і зберігається у кожної із сторін.

Однією з умов контракту є зобов'язання курсанта (слухача) про дальше проходження ним військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом 5 років після закінчення навчання.

Пунктом 22 Положення №1053 закріплено, що курсантам, які не мали військового звання до вступу у вищі військові навчальні заклади, підрозділи, після зарахування на навчання присвоюється військове звання рядового (матроса). За іншими курсантами, а також слухачами зберігаються військові звання, присвоєні їм до вступу в зазначені навчальні заклади.

Водночас, від військової служби (навчання) за контрактом курсантів у вищому військовому навчальному закладі слід відрізняти навчання у такому закладі цивільних осіб - студентів, які у такому випадку можуть лише проходити військову підготовку, а не військову службу.

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2232 підготовка громадян України до військової служби включає патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку у військових оркестрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, військову підготовку у вищих навчальних закладах за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.

Згідно з положеннями статті 11 Закону №2232 військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять студенти вищих навчальних закладів III або IV рівня акредитації з денною формою навчання, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.

Громадянам України, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України можуть бути призвані для проходження військової служби осіб офіцерського складу.

Матеріали справи достовірно свідчать про те, що під час навчання у період з 01.09.2001 по 24.06.2006 у Полтавському військовому інституті зв'язку позивач проходив не військову службу, а військову підготовку, оскільки перебував у статусі «студент», а не «курсант».

Так, позивачем не були надані докази укладання ним контракту з Міністерством оборони України в особі начальника ВВНЗ після закінчення першого курсу навчання і переведення на другий курс, примірник якого має зберігатися у позивача.

Позивачем не надані докази того, що при вступі до Полтавського військового інституту зв'язку він складав Військову присягу на вірність Українському народу, а наявний в матеріалах справи військовий квиток свідчить, що така присяга була складена ним 31.07.2005, тобто після закінчення 4-го курсу інституту.

Більш того, у цьому військовому квитку наявний запис про проходження позивачем саме військової підготовки, а не військової служби.

Позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів того, що після зарахування на навчання позивачеві було присвоєно військове звання рядового.

У свою чергу, з атестаційного листа на присвоєння первинного військового звання по запасу від 11.03.2006 вбачається, що наказом Міністра оборони України №274 від 05.06.2006 ОСОБА_1 було присвоєно первинне офіцерське звання "молодший лейтенант" запасу, що, відповідно до положень статті 11 Закону №2232, також свідчить про проходження позивачем саме військової підготовки, а не військової служби.

Також матеріали справи свідчать, що позивач не проходив подальшу військову службу на посадах осіб офіцерського складу протягом 5 років після закінчення навчання, що є обов'язком курсанта за укладеним контрактом.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач навчався у Полтавському військовому інституті зв'язку у період з 01.09.2001 по 24.06.2006 саме в статусі «студент», а не «курсант», а тому вказаний період навчання не є військовою службою у розмінні Закону №2232.

У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у зарахування періоду його навчання у Полтавському військовому інституті зв'язку до стажу служби в поліції.

Таким чином, позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.