Постанова № 66134535, 18.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 р. Справа №805/1079/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі судді Кірієнко В.О.,

при секретарі Шерстюк Н.А.,

за участю представників сторін

представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 06.01.2017року за №1-50, визнання дій щодо нарахування пені протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 06.01.2017року за №1-50, зобовязання утриматись від нарахування пені.

З урахуванням наданих уточнень до позовної заяви, представник позивача просив суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.01.2017року за №1-50, визнати дії щодо нарахування пені протиправними та зобовязати здійснити коригування нарахованої пені шляхом її виключення з інтегрованої картки.

Ухвалою суду від 03.04.2017року було здійснено заміну неналежного відповідача ОСОБА_3 управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на належного - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно на суму розстроченого ухвалою суду податкового боргу нараховувалась пеня, у звязку з чим суми сплачених товариством поточних податкових зобовязань перераховувались відповідачем в рахунок сплати податкового боргу (пені), що в подальшому призвело до надіслання позивачу податкової вимоги від 06.01.2017року за №1-50 про суму сплати податкового боргу в розмірі 190 074,39грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 177 059,52грн., зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за поставлений газ, нарахований до 01.01.2016року в розмірі 13 014,87грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.01.2017року за №1-50, визнати дії щодо нарахування пені протиправними та зобовязати здійснити коригування нарахованої пені шляхом її виключення з інтегрованої картки.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач помилково не враховує, що на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання нараховується пеня, яка повинна бути сплачена. При цьому, згідно приписів п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (ЄДРПОУ 03361075, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд.1) зареєстровано в якості юридичної особи 22.05.2002року. Позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

06.01.2017року контролюючим органом було винесено податкову вимогу за №1-50, в якій зазначено про наявність у ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» податкового боргу в розмірі 190 074,39грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 177 059,52грн., зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за поставлений газ, нарахований до 01.01.2016року в розмірі 13 014,87грн.

З пояснень представників сторін вбачається та підтверджується інтегрованими картками платника, що вищезазначена сума заборгованості виникла у позивача на підставі наступного.

Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016року по справі №805/1605/16-а було розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016року про стягнення податкового боргу в сумі 23 838 625,52грн. (у тому числі податку на додану вартість та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ) строком на 60 місяців, відповідно до узгодженого графіка в період з серпня 2016року по червень 2021 року зі сплатою щомісячних платежів в розмірі 369 439,19грн.

Проте, на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання контролюючим органом була нарахована пеня.

При цьому, згідно приписів п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, податковим органом здійснювались зарахування поточних платежів товариства в рахунок сплати податкового боргу (пені), як то передбачено п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України, що в свою чергу призвело до виникнення у ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» податкового боргу в розмірі 190 074,39грн.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПКУ податковим обов?язком визнається обов?язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 ПКУ відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов?язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до приписів п.87.9 ст.87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, аналізуючи вищезазначені норми Податкового кодексу України та дані інтеграційної картки платника, суд дійшов висновку, що кошти, спрямовані позивачем на сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі зараховувались у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у т. ч. податкового боргу, стягнення якого розстрочене ухвалами/постановами Донецького окружного адміністративного суду.

Водночас суд зазначає, що судові рішення не мають можливості встановити інші строки сплати узгодженого податкового зобов?язання ніж ті, що визначені Податковим кодексом України.

У свою чергу розстрочення виконання судового рішення за сумами податкового боргу (сплата, якої на рішення спору у суді вже є простроченою) не впливає на факт наявності податкового боргу, адже він є до моменту відповідної розстрочки, тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (Лист ВАСУ від 18.11.2014 року №1602/11/10/14-14).

Ст. 38 Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов??язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов?язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п.129.1.1, п.п.129.1.2, п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Кодексу нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобовязання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом у випадках, не повязаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобовязання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання.

Згідно п.п.129.3.1, п.п.129.3.2, п.п.129.3.3, п.п.129.3.4 п.129.3 ст.129 Кодексу нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до п.129.4. ст.129 Кодексу на суми грошового зобовязання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобовязання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобовязання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно п.129.5 ст.129 Кодексу зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (п.129.6 ст.129 Кодексу).

Відповідно до п.129.7 ст.129 Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму пені у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена статті 129 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді пені застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої ст. 129 Податкового кодексу України.

Обставини, які зумовлюють нарахування пені, передбаченого ст. 129 Податкового кодексу України, виникають в силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу, пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом статтею 129 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом статтею 129 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є вчиненим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір пені визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу.

У свою чергу, розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Відповідна правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом комунального підприємства «Міський водоканал» до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та постанові Вищого алміністративного суду України від 28.07.2015 року К/800/8929/14 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, приймаючи спірну податкову вимогу, податковий орган діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.

Отже, дії щодо відповідача щодо нарахування пені на суму погашення грошового зобов'язання з простроченням строків є правомірними.

З урахуванням викладеного, враховуючи доведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення та дій в частині нарахування спірної пені, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 06.01.2017року за №1-50, визнання дій щодо нарахування пені протиправними та зобовязання вчинити певні дії, не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкової вимоги від 06.01.2017року за №1-50, визнання дій щодо нарахування пені протиправними та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 квітня 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 24 квітня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кірієнко В.О.