Постанова № 66134423, 11.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року Справа №804/2430/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА» про скасування податкових повідомлень- рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001802210 від 04.03.2016 р. про збільшення суми грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем 326555,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 163277,50 грн.,

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001792210 від 04.03.2016 р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 14248,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки щодо оподаткування транспортно-експедиторських послуг, наданих нерезидентом STAR IMPORT/EXSPORT LIMITED, місцем постачання яких є місце, в якому зареєстрований отримувач послуг, на загальних підставах за основною ставкою 20% є хибними та необґрунтованими, а винесені на підставі таких висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення - протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказує що контролюючим органом невірно обраховано вартість транспортного обслуговування на рівні 71158,50 дол.США. як бази податком на додану вартість за основною ставкою, оскільки послуги були надані за межами митної території України.

Ухвалою суду від 12.07.2016 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗТРАНС Україна» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень- рішень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, подав заяву про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, у запереченнях на адміністративний позов повністю продублював зміст акту перевірки, зокрема, вказано, що в ході проведення перевірки позивача встановлено відсутність чіткого розмежування сум, які є винагородою експедитора за договором, та сум, які є оплатою третім особам, залученим експедитором для належного виконання своїх обовязків за договором. Врахочуючи, що відповідно до наданих позивачем документів було придбано у нерезидента STAR IMPORT/EXSPORT LIMITED транспортно-експедиторські послуги, а місцем їх постачання відповідно до ст..186 ПК України є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований, тобто митна територія України, то послуги, надані на його користь позивачем підлягають оподаткування ПДВ на загальних підставах за основною ставкою 20%.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІД» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.02.2007 р., станом на час проведення перевірки перебувало на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В період з 21.01.2016 р. по 10.02.2016 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ГРУПА ВІД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки 17.02.2016 року складено акт №72/04-36-22-04/34885385, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

- п.185.1 ст..185, п.186.3, п.186.4 ст.186, п.187.8 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189, п.190.2 ст.190, п.199.4, п.199.5 ст.199, п.208.2, п.208.3 ст.208 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 326555 грн., у тому числі за березень 2014 року на суму 299849 грн. та за жовтень 2014 року на суму 26706 грн., завищено відємне значення різниці поточного звітного періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду всього на суму 14248 грн., у тому числі за грудень 2014 року.

На підставі вказаного акту 03.03.2016 р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001802210 про збільшення ТОВ «ГРУПА ВІД» суми грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем 326555 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 163277,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001792210 про зменшення ТОВ «ГРУПА ВІД» розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 14248,00 грн. (за грудень 2014 року).

Правомірність винесених Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки, в основу порушень ТОВ «ГРУПА ВІД» норм податкового законодавства покладено ту обставину, що останнім придбано у нерезидента STAR IMPORT/EXSPORT LIMITED транспортно-експедиторські послуги, які реалізовані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗТРАНС Україна» без врахування ПДВ.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ГРУПА ВІД» (замовник) та STAR IMPORT/EXSPORT LIMITED (ОСОБА_1) укладено договір транспортної експедиції №01/02-14М від 01.02.2014 року, предметом якого є регулювання взаємовідносин сторін в рахунках за перевезення експортно-імпортно та транзитних вантажів замовника по території країн СНД, Балтії, інших країн та надання транспортно-експедиційних послуг.

До вказаного договору погоджено додаток 01/02 від 01.02.2014 р., 02/02 від 01.02.2014 р., 03/02 від 01.02.2014 р., 05/02 від 01.02.2014 р., 04/02 від 01.02.2014 р., 06/02 від 01.02.2014 р., 07/02 від 01.02.2014 р., 08/02 від 01.02.2014 р., якими затверджено маршрут перевезення, ставку, умови оплати, порядок взаєморозрахунків.

За наданими послугами ТОВ «ГРУПА ВІД» винагорода експедитора була оподаткована на загальних підставах за основною ставкою 20% (сума ПДВ 1578), задекларовано податкові зобовязання, про що складена податкова накладна №57 від 31.03.2014 року.

На підставі договору STAR IMPORT/EXSPORT LIMITED надано послуги з транспортного експедирування вантажів на загальну суму 71158,50 дол.США., що засвідчено актом виконання робіт від 01.03.2014 року, затвердженого сторонами.

Оплата послуг здійсненя у безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням №3 від 27.03.2014 року на суму 71158,50 дол.США.

Представником позивача пояснено, що винагорода експедитора за виконаними послугами складає 704,54 дол.США (екв. Грн.. 7890,84 грн.), тому податкові зобовязання з ПДВ нарахован тільки на винагороду експедитора, що складає 1% від вартості послуг.

Також пояснено, що місце постачання послуг за наведеним договором розташоване за межами митної території України, на підтвердження чого надано акт виконання робіт від 01.03.2014 року.

Вказані послуги поставлені на адресу ТОВ «ЄВРАЗТРАНС Україна» в рамках договору транспортного експедирування №01/02-14 від 01.02.2014 року та за заявками до нього, що підтверджено актом виконаних робіт №81 від 31.03.2014 року, звітом про виконання доручення від 31.03.2014 року. Також в судовому засіданні дослідженні вантажно-митні декларації на перевезення вантажу (відправник ТОВ «ЄВРАЗТРАНС Україна»).

Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (ст..1 Закону).

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею, експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до п. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом "ж" п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Якщо послуги надаються замовнику-нерезиденту, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, пунктом 186.4 статті 186 Податкового кодексу України визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги з перевезення надаються перевізником (резидентом), то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику - нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги перевезення надаються перевізником (нерезидентом), що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику -нерезиденту надаються такі послуги).

Також суд зазначає, що відповідно до абзацу „а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

При цьому нульова ставка ПДВ, визначена підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Судом встановлено, відповідно до матеріалів справи, що перевезення в рамках договору транспортної експедиції №01/02-14М від 01.02.2014 року здійснено поза межами митної території України, а саме: Росія, Азербайджан, Республіка Білорусь, Литва, за єдиним міжнародним перевізним документом. Вказане представниками відповідача не заперечувалось.

Отже, при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника - платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов'язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

Тобто дане правило щодо виникнення податкових зобовязань та складення податкових накладних по таких операціях діє у випадку коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника - платника ПДВ.

У разі, якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику та відповідно експедитор виписує податкову накладну лише на вартість винагороди. При цьому, акти виконаних робіт, замовнику надаються експедитором на фактично надані транспортно-експедиторські послуги, в тому числі на послуги перевезення за рахунок залучення перевізника - не платника ПДВ.

Таким чином ТОВ «ГРУПА ВІД» вірно визначено базу оподаткування ПДВ лише за послугами експедитора (винагорода), що складає 1% від вартості транспортно-експедиторських послуг, наданих нерезидентом поза межами митної території України.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки про порушення позивачем п.185.1 ст..185, п.186.3, п.186.4 ст.186, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.208.2, п.208.3 ст.208 Податкового кодексу України в частині здійснення господарських взаємовідносин з нерезидентом STAR IMPORT/EXSPORT LIMITED з надання транспортно-експедиторських послуг, які в подальшому реалізовані на адресу ТОВ «ЄВРАЗТРАНС Україна», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 299849 грн.

Враховуючи вищезазначене, винесене на підставі хибних висновків акту перевірки податкове повідомлення - рішення від 04.03.2016 р. №0001802210 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІД» суми грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем 299849 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 149924,50 грн. є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Також ТОВ «ГРУПА ВІД» укладено з Millbrow United LP (Шотландія) (експедитор) договір транспортно-експедиційного обслуговування (надання рухомого складу) №15/10-14 від 15.10.2014 р., відповідно до якого експедитор приймає на себе зобовязання за плату та за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування і забезпечити подання власних/орендованих вагонів або вагонів, що знаходяться у експедитора на інших законних підставах для своєчасного відправлення вантажа клієнта. Всі розрахунки проводяться в валюті РФ (рубль РФ) та не включають в себе ПДВ.

Додатковою угодою №1 погоджено вартість послуг експедитора по організації перевезення вапняку для флюсування по маршруту ст..Інкерман ІІ ст..ОСОБА_2, винагорода ескпедитора складає 4430 руб. РФ за один вагон.

За виконанням умов укладеного договору сторонами погоджено акт виконаних робіт від 31.10.2014 року №18 надано послуги з організації транспортно-експедиційного обслуговування на суму 447430,00 грн. (без ПДВ), та розрахунок до акту від 31.10.2014 року №18.

Розрахунок за даним договором здійснено у безготівковій формі на суму 447430 руб. РФ (еквівалент гривні 148953,92 грн.), що підтверджено випискою з банківського рахунку від 26.11.2014 року.

Відповідно до п.190.2 ст..190 Податкового кодексу України для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Статтею 208 Податкового кодексу України встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту, а саме: отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обовязковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. «ж» п.186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: надання транспортно-експедиторських послуг.

Пунктом 187.8 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобовязань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Як вбачається з акту перевірки та не спростовано позивачем, за результатом аналізу даних Реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «ГРУПА ВІД» за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. не встановлено відображення в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з типом причини « 14 складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента» по транспортно-експедиційних послугах, отриманих від Millbrow United LP (Шотландія) у жовтні 2014 року.

Отже, позивачем в порушення п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України не складено податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку, внаслідок чого не підлягає включенню до складу податкового кредиту сума ПДВ 26706 грн., що визначена виходячи з суми та дату виникнення податкових зобовязань та бази оподаткування - станом на 31.10.2014 р. 133531 грн. (офіційний курс Національного банку України гривні до долара США 2,9844 грн. за 10 російських рублів).

Таким чином, сума нарахованого податку на додану вартість, що згідно п.208.3 ст.208 Податкового кодексу України підлягає включенню до до складу податкових зобовязань ТОВ «ГРУПА ВІД» в декларації за відповідний звітний період жовтень 2014 року складає 26706,20 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. ТОВ «ГРУПА ВІД» встановлено його завищення у сумі 14248 грн. (за грудень 2014 року), з огляду на таке.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16) за період 01.01.2014 по 31.12.2014 р. встановлено:

перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) і податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійсненій операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року у загальній сумі 13405923 грн. встановлено, шо в більш питомих обсягах сформовані за рахунок операцій з придбання та оплати транспорто-експедиторських послуг, вапняку тощо.

Перевіркою відображених у рядку 15А Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком иа додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є обєктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів І86.2, I86.3 статті 186 розділу V Кодексу)» показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року у загальній сумі 23203495 грн. встановлено, що в рядку 15.1 «частина*, що включається до складу податкового кредиту» відображено обсяг придбання у сумі 31938638 грн., сума ПДВ 6387728 грн., в рядку 15.2А «частина*, що не включається до складу податкового кредиту» відображено обсяг придбання у сумі 364857 грн.

При перевірці головної книги, журналів-ордерів та обігових відомостей по бухгалтерським рахункам, які підтверджені наданими до перевірки первинними документами (банківські виписки по розрахунковим рахункам, накладні на повернення товару, договори, податкові накладні, розрахунки коригування на повернення товарів, реєстри отриманих податкових накладних, касова книга, прибуткові та видаткові касові ордери та інші): 30 «Каса», 31 «Рахунки в банку», 63 «Розрахунки з постачальниками». 64 «Розрахунки за податками й платежами» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16.4 Декларацій всього у сумі 14248 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 14248 грн., внаслідок наступних порушень.

Документальною перевіркою встановлено відображення перевіряємим підприємством в податковій звітності з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року операцій у рядку 15A Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)» показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року у загальній сумі 32303495 грн.

Згідно з додатком 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)» ТОВ «ГРУПА ВІД» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. для визначення частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях використовувалися наступні показники: обсяги постачання (без податку на додану вартість): загальний обсяг постачання/оподатковувані операції = 99,23 %.

За результатами аналізу податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 19.01.2015 р. №9078365574, з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.02.2015 р. №9019314648 встановлено декларування ТОВ «ГРУПА ВІД» у таблиці 1 «Розрахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях» додатку 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку на придбання (ввезення) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)» наступних показників: обсяги постачання (без податку на додану вартість): загальний обсяг постачання 134050956 грн./оподатковувані операції 133012774 грн. = 99,23 %.

Таблицю 2 «Перерахунок* частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях» додатку 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку на придбання (ввезення) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)» до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року перевірємим підприємством заповнено наступним чином: придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів та/або початок використання товарів/послуг та необоротних активів, суми податку, сплачені при придбанні та/або виготовленні яких не були включені до складу податкового кредиту, та/або з яких були визначені податкові зобовязання, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є обєктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15), міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (пункти 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу): обсяг 0, сума податку на додану вартість 0.

Статтею 199 Податкового кодексу України врегульовано питання пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту.

Так, п.199.1 наведеної статті (в редакції чинній станом на дату подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року) визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Згідно п.199.2 ст.199 Податкового кодексу України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції (п.199.3. ст.199 Податкового кодексу України).

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

У відповідності до п.199.4 ст.199 Податкового кодексу України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Пунктом 199.5 ст.199 Податкового кодексу України встановлено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Як визначено п.199.6 ст.199 Податкового кодексу України, правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі:

проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу;

постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;

проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України).

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 201.15 ст.201 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 завтерджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Порядок), п.п.1 п.4 розд. V якого вказано, що до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України, та послуг, що здійснюються за межами митної території України з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

У рядку 15 (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15-2), міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу) (п.п.4 п.4 розд. V Порядку).

При формуванні податкового кредиту за придбаними та/або виготовленими необоротними активами, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому пункту 15-2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, норми статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість за такими необоротними активами включаються до податкового кредиту.

Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - за перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.

Відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 "Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.

Згідно п.п.5 п.4 розд. V Порядку коригування податкового кредиту відображається у рядку 16, зокрема у рядку 16.4 відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється, виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 "Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку в податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Таким чином, відповідно до вимог п.199.4 ст.199 Податкового кодексу України підприємством має бути за підсумками календарного року здійснено перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2014 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій у порядку та за формою згідно з додатком 7 «Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)», а саме: обсяги постачання (без податку на додану вартість): загальний обсяг постачання 106533719 грн./оподатковувані операції 105094264 грн. = 98,65 %; Таблиця 2 «Перерахунок* частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях» додатку 7: придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів та/або початок використання товарів/послуг та необоротних активів, суми податку, сплачені при придбанні та/або виготовленні яких не були включені до складу податкового кредиту, та/або з яких були визначені податкові зобовязання, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є обєктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15), міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (пункти 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу): обсяг 32303495 грн., сума податку на додану вартість 6460699 грн., фактично включено до податкового кредиту 6387728 грн., сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях 6373479,56 грн., коригування податкового кредиту у звязку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях 14248,44 грн.

Таким чином, підлягає перенесенню до рядка 16.4 декларації з ПДВ за останній податковий період календарного року (грудень 2014 року) зі занком «-» 14248,44 грн. у звязку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 6746,61 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА» про скасування податкових повідомлень- рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 р. №0001802210 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІД» суми грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем 299849 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 149924,50 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ГРУПА ВІД» сплачений судовий збір у розмірі 6746,61 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)І.А.Гончарова