Ухвала суду № 66133743, 04.04.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1068/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Марціцка І.Б. Провадження № 22-ц/789/433/17 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 37

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Шевчук Г. М., Загорський О. О.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю сторін - представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2, представника

ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, Теребовлянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про встановлення родинної спорідненості, зміну черговості спадкування та визнання право власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Теребовлянської міської ради, Теребовлянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про встановлення родинної спорідненості, зміну черговості спадкування та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 2012 року здійснювала догляд за подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_14., які були у похилому віці та хворіли.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і належне їй майно - квартиру АДРЕСА_1, успадкував ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, не оформивши свідоцтва про право власності на успадковане майно.

Спадкоємців за законом першої черги на майно ОСОБА_8 не має.

Спадкоємцем другої черги на майно ОСОБА_8 є ОСОБА_5

Вона, позивачка, є троюрідною племінницею ОСОБА_8, і є спадкоємцем п'ятої черги за законом на спадщину.

Враховуючи те, що метричні книги про народження, шлюб та смерть осіб римо-католицького віросповідання по с. Різдв'яни, Теребовлянського району Тернопільської області на зберігання в державний архів області не передавалися, і встановити факт родинної спорідненості з спадкодавцем іншим шляхом, ніж через суд не має можливості, позивачка просила встановити родинну спорідненість між нею та померлим ОСОБА_8 та змінити черговість спадкування нею майна разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_5 і визнати право власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Рішенням Теребовлянського районного суду від 02 березня 2017 року вирішено:

"Позов задовольнити частково.

Встановити факт родинної спорідненості, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною племінницею ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Надати ОСОБА_3 право на спадкування разом із спадкоємцями другої черги за законом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити."

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і суд вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що судом першої інстанції не здобуто належних доказів того, що ОСОБА_3 є троюрідною племінницею ОСОБА_8 Крім того, суд дійшов безпідставного висновку про те, що подружжя перебувало в безпорадному стані і позивачка протягам тривалого часу опікувалась спадкодавцями та матеріально забезпечувала їх.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги не визнали та просили її відхилити.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 перебували в шлюбі , спільно проживали у в двокімнатній квартирі в АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_6

Від шлюбу у ОСОБА_8 та ОСОБА_6 дітей не було.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 у віці 73 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 у віці 75 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2.

Також судом встановлено, що ОСОБА_8 на час відкриття спадщини постійно проживав з дружиною і вважається таким, що прийняв спадщину в силу вимог ст. 1268 ЦК України.

Оскільки не встановлено складання ОСОБА_8 заповіту, право на спадкування належного йому майна одержують спадкоємці за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З матеріалів спадкової справи №40/2016, яка заведена після смерті ОСОБА_8, вбачається, що 2 лютого 2016 року до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_1, вказавши, що інших спадкоємців, крім нього не має, 16 березня 2016 року заяву про прийняття спадщини подала позивачка ОСОБА_3, яка зазначила, що крім неї спадкоємцем за законом є ОСОБА_1, та 30 березня 2016 року заяву подала ОСОБА_5, вказавши, що спадкоємцями крім неї є двоюрідний брат ОСОБА_1 та троюрідна племінниця ОСОБА_3 (а.с. 73-75)

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_8 по праву представлення замість свого батька ОСОБА_9

Цей висновок зроблено за матеріалами спадкової справи, з якої вбачається, що батько ОСОБА_5 - ОСОБА_9, є рідним братом ОСОБА_8

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, оголошено померлим.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_3 є троюрідною племінницею спадкодавця ОСОБА_8 і в силу вимог ст. 1265 ЦК України відноситься до п'ятої черги спадкоємців за законом.

Ці обставини визнала відповідачка ОСОБА_5, а також підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_6 щодо обставин родинної спорідненості ОСОБА_3 з ОСОБА_8

Доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі про те, що факт споріднення між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не може ґрунтуватися на свідченнях свідка, колегія суддів до уваги не бере, оскільки свідок ОСОБА_6 є родичем сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і його свідчення обґрунтовуються даними з свідоцтва про народження ОСОБА_8

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції встановив, що позивачка відноситься до п'ятої черги спадкоємців по закону, спадкодавець ОСОБА_8 і його дружина були особами похилого віку, хворіли та потребували стороннього догляду, і протягом останніх років позивачка фактично здійснювала за ними догляд, зокрема надавала матеріальну допомогу продуктами харчування, готувала їсти, допомагала прибирати квартиру, а тому має право на спадкування разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_5 на майно ОСОБА_8

Ці обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

При цьому колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка ОСОБА_3 здійснювала догляд за ОСОБА_8 який перебував у безпорадному стані.

Так, згідно роз'яснень даних в п. 6 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що спадкодавець перебував в безпорадному стані через перенесену тяжку хворобу - інсульт. (а.с.67)

Крім того, як вище встановлено, ОСОБА_8 помер у віці 75 років, тобто у похилому віці.

Суд першої інстанції дав належну оцінку встановленим обставинам справи, вірно визначив характер спірних правовідносин і правильно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3

Крім того, для вирішення апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2016 року, яким було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_8, а саме, що ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_8, скасовано ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 21 липня 2016 року, а тому ці обставини не можна вважати доведеними.

ОСОБА_1 не надано суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження родинних відносин з ОСОБА_8, у зв'язку з чим, його доводи про порушення права на спадкове майно ОСОБА_8 є безпідставними.

Таким чином, підстав до скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий

Судді: