Постанова № 66132709, 13.04.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3519/17 3/335/621/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом № 29/17/11 НТ, що надійшла з Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого старшим інспектором відділу кадрової роботи, організаційної, режимно секретної служби та діловодства управління моніторингу надзвичайних ситуацій та організаційної роботи Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 6,7 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2017 року під час розгляду матеріалів Департаменту з питань ЦЗН на отримання (переоформлення) спеціального дозволу на провадження діяльності, повязаної з державною таємницею було виявлено наступне.

Відповідно до наявних документів (заявок, номенклатур посад тощо), при виконанні секретних робіт співробітники Департаменту з питань ЦЗН працюють з розпорядчими, нормативними та довідковими документами, які містять відомості в сферах оборони та економіки зі ступенями секретності «цілком таємно», «таємно» та відповідають ст.ст. 1.1.11, 1.3.1, 1.1.12, 1.12.2, 1.12.3, 1.12.4, 1.12.9, 2.1.4, 2.1.9, 2.2.1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБ України від 12.08.2005 № 440 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за № 902/11182 (ЗВДТ).

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про державну таємницю Департамент з питань ЦЗН проваджує діяльність, повязану з державною таємницею, на підставі спеціального дозволу № ЗП2-2013-001 від 11.01.2013 терміном дії до 10.01.2017 року.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України „Про державну таємницю, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням в Департаменті з питань ЦЗН функції та завдання режимно-секретного органу (РСО) покладено на старшого інспектора відділу кадрової, організаційної, режимно-секретної роботи та діловодства управління моніторингу надзвичайних ситуацій та організаційної роботи Департаменту з питань ЦЗН ОСОБА_1

У звязку з необхідністю виконання співробітниками Департаменту з питань ЦЗН завдань, повязаних з охороною державної таємниці, відповідно до їх посадових інструкцій та інших документів, які визначають характер виконуваної співробітниками роботи, з урахуванням положень ЗВДТ, які прямо стосуються характеру виконуваної співробітниками роботи, оформлено допуски до державної таємниці, у т.ч. старшому інспектору відділу кадрової, організаційної, режимно- секретної роботи та діловодства управління моніторингу надзвичайних ситуацій та організаційної роботи Департаменту з питань ЦЗН ОСОБА_1

Зокрема, старшому інспектору відділу кадрової, організаційної, режимно- секретної роботи та діловодства управління моніторингу надзвичайних ситуацій та організаційної роботи Департаменту з питань ЦЗН ОСОБА_1 розпорядженням УСБУ в Запорізькій області (№ 39Д від 23.03.2016) надано допуск до державної таємниці за формою два (допуск до інформації з найвищим грифом секретності «цілком таємно»).

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про державну таємницю» та п. 65 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (Порядок-939), наказом директора Департаменту з питань ЦЗН ОСОБА_1 надано доступ до державної таємниці, а саме до інформації з найвищим грифом секретності «цілком таємно».

Поряд з цим, 28 березня 2016 року ОСОБА_1 взяв на себе письмове зобовязання громадянина України у звязку з допуском до державної таємниці щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, виконання вимог режиму секретності, нерозголошення відомостей, що складають державну таємницю та додержання інших вимог законодавства про державну таємницю.

Згідно своїх функціональних обовязків, старший інспектор відділу кадрової, організаційної, режимно-секретної роботи та діловодства управління моніторингу надзвичайних ситуацій та організаційної роботи Департаменту з питань ЦЗН ОСОБА_1 зобовязаний виконувати вимоги режиму секретності та здійснювати постійний контроль за їх дотриманням під час проведення всіх видів робіт з матеріальними носіями секретної інформації.

Проте, в порушення своїх функціональних обовязків та взятого на себе письмового зобовязання ОСОБА_1 не вжив заходів, спрямованих на забезпечення в Департаменті з питань ЦЗН режиму секретності, а саме, не здійснив контроль за виконанням заходів щодо переоформлення у встановленому порядку спеціального дозволу на провадження діяльності, повязаної з державною таємницею, чим порушив вимоги ст.ст. 20, 21, 28 Закону України „Про державну таємницю та п.п. 6, 21, 22, 41, 42, 116 Порядку-939, внаслідок чого створено загрозу витоку секретної інформації.

Так, відповідно до вимог п. 22 Порядку-939, у разі закінчення строку дії спеціального дозволу матеріали для його переоформлення подаються органу СБУ не пізніше ніж за місяць та не раніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії.

Проте, в порушення вимог п.п. 21,22 Порядку-939, матеріали для переоформлення спеціального дозволу подані органу СБУ не своєчасно (через 21 днів після закінчення строку дії спеціального дозволу), що призвело до провадження Департаментом з питань ЦЗН з 11.01.2017 діяльності, повязаної з державною таємницею, без спеціального дозволу, який надається органом СБУ після проведення спеціальної експертизи наявності умов для провадження такої діяльності.

Водночас, ОСОБА_1, як особа відповідальна за режим секретності в Департаменті з питань ЦЗН, не виконав інші заходи, спрямовані на забезпечення режиму секретності, в частині підготовки матеріалів для переоформлення спеціального дозволу.

Так, в порушення вимог п. 8 Порядку-939, заявка, надана до органу СБУ, підготовлена з порушеннями вимог ст. 20 Закону України «Про державну таємницю» та Порядку-939, а саме не містила усіх необхідних відомостей, серед яких відсутня інформація про підстави для отримання (переоформлення) спеціального дозволу (обґрунтування) з посиланням на конкретні повноваження, державні завдання, програми, замовлення, договори (контракти) та відповідні статті ЗВДТ.

В порушення вимог п. 9 Порядку-939, до складу комісії не було включено працівника РСО Департаменту з питань ЦЗН.

В порушення вимог п. 10 Порядку-939, в акті перевірки стану режиму секретності надана інформація була формальною, не містила усіх необхідних відомостей, які характеризують стан забезпечення охорони державної таємниці, з посиланням на конкретні заходи, документи тощо та їх реквізити, а підстави для провадження режимно-секретної діяльності зазначені з посиланням на статті ЗВДТ, які стосуються іншого субєкта правовідносин - установи вищого рівня.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив законодавство про державну таємницю, не вжив заходів щодо забезпечення режиму секретності, не забезпечив контроль за охороною державної таємниці в Департаменті з питань ЦЗН та допустив провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без отримання (переоформлення) в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду повідомлений належним чином, поважність причин неявки суду не повідомив.

Згідно письмових пояснень наданих до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не заперечував, та просить справу розглянути за його відсутність.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобовязана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалахсправи доказам, суд повинендати належну оцінку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №59-17-11 НТ від 06.03.2017 року, наказом № 66-к від 12.05.2016 року про переведення ОСОБА_1, посадовою інструкцією, зобовязанням громадянина України у звязку з допуском до державної таємниці від 28.03.2016 року, карткою результатів перевірки громадянина у звязку з допуском до державної таємниці від 29.02.2016 року, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 6,7 ч. 1ст. 212-2 КУпАП, його вину доведено повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини.

Згідно ст.ст.34,35 КУпАПобставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 8, 27, 33, 34, 35, 212-2, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 6,7 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (пятсот десять) грн. у дохід держави (р/р 31113149700001, Отримувач: ГУК у Запорізькій області Банк одержувача: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015 ЄДРПОУ 37941997).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп. (одержувач: УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, 22030001, код отримувача ЄДРПОУ 38025409, банк отримувача: УДК у м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок отримувача 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37408442).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю.В. Геєць