Рішення № 66132326, 12.04.2017, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/475/17

Провадження № 2/311/416/2017

12.04.2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: Головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 громади міста Енергодар в особі Енергодарської міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, ПАТ «Перший Український міжнародний банк», Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області, про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ :

15 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 громади м.Енергодар в особі Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання права власності за набувальною давністю. На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що з грудня 2009 року по 29 серпня 2012 року вона проживала спільно однією сім'єю зі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації шлюбу. ОСОБА_5 був зареєстрований у м.Енергодар, але фактично проживав у м.Дніпрорудне. Згідно договору купівлі-продажу №12-04 від 03 грудня 2011 року ОСОБА_5 разом з нею придбали автомобіль марки Лада 11173-140, вартістю 74070 грн за рахунок спільних, а також кредитних коштів по укладеному ним кредитному договору з ПАТ «Перший Український міжнародний банк» за №13298952 від 07 грудня 2011 року на суму 55552 грн., з оплатою річних в розмірі 17,49 % строком дії до 07 грудня 2018 року. 21 грудня 2011 року вона отримала посвідчення водія і з цього часу постійно відкрито користується автомобілем моделі Лада 11173-140-31 державний № НОМЕР_1, 2011 року випуску.

29.08.2012 року ОСОБА_5 помер.

Рішенням Василівського районного суду від 01.04.2013 року по цивільній справі №2/311/61/2013 за її позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ПАТ «Перший Український міжнародний банк», про визнання факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільно нажитим та заміна боржника за кредитним договором, судом був встановлений факт спільного проживання однією сім'єю без укладення шлюбу з ОСОБА_5 в період з грудня 2009 року по день його смерті - 29 серпня 2012 року та визнано за нею, ОСОБА_1, право спільної сумісної власності на автомобіль марки Лада 11173-140-31, державний номер АР 3146СЕ, кузов №ХТА111730В0149590. Під час розгляду судом вказаної циввільної справи було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом, які не прийняли спадок після померлого ОСОБА_5, що підтверджується витягом із спадкового реєстру за №31935319 від року.

На момент смерті ОСОБА_5 автомобіль марки Лада 11173-140-31, державний номер АР 3146СЕ, кузов №ХТА111730В0149590 знаходився у заставі ПАТ «ПУМБ» по несплаченому кредиту за кредитним Договором №13298952 від 07.12.2011 року, в розмірі 72151,60 грн. Вона добровільно погашала кредит за вказаним Кредитним Договором №13298952 від 07 грудня 2011 року і на початку жовтня 2016 року повністю погасила заборгованість за кредитом, що підтверджується відміткою банку на кредитному договорі, та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 06.10.2016 року про вилучення запису із обтяження рухомого майна за кредитним Договором N213298952 від 07.12.2011 року укладеного з ПАТ «Перший Український міжнародний банк».

Чуже майно, яке не належить їй, це рухоме майно 1/2 частина автомобіля марки Лада 11173-140-31, державний номер АР 3146СЕ, кузов №ХТА111730В0149590, яке належало померлому ОСОБА_6 Вона добросовісно володіла рухомим майном - автомобілем марки Лада 11173-140-31, державний номер АР 3146СЕ, так як їй право володіння передав сам власник ОСОБА_5 після отримання нею посвідчення водія, тому вона не приховуючи ні від кого факту володіння автомобілем відкрито та безперервно користується автомобілем.

За висновком звіту про експертну оцінку автомобіля, вартість автомобіля марки Лада 11173-140-31, державний номер АР 3146СЕ, кузов №ХТА111730В0149590 від 12 грудня 2016 року, становить 112000 грн.

З врахуванням положень ч.2 ст.344 ЦК України вона володіє автомобілем більше п'яти років, а саме з дати отримання посвідчення водія, що підтверджується посвідченням водія ВАЕ 523979 від 21 грудня 2011 року, яке вона отримала для законного управління автомобілем, який був придбаний 03 грудня 2011 року.

В позовній заяві позивачка також зазначає, що вона набула права спільної сумісної власності на вищевказаний автомобіль за рішенням суду, крім того самостійно виплатила не сплачений співвласником кредитний борг за автомобіль, незважаючи на сплату нею кредитного боргу, частина майна залишилась належати на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, який помер 29 серпня 2012 року, на частину якого вона не є спадкоємцем, у відповідності до ст.1264 ЦК України, але ця частина знаходиться у її володінні.

Зі ОСОБА_5 вона проживала менше пяти років і не може набути права власності на автомобіль, який знаходиться у її володінні, з інших підстав, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, з даним позовом, в якому просить визнати за нею, ОСОБА_1, право власності за набувальною давністю на 1/2 частину автомобіля моделі Лада 11173-140-31 державний № НОМЕР_1, 2011 року випуску, яка належить ОСОБА_6, який помер 29.08.2012 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат ОСОБА_7 не зявились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, проте надали суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують.

Відповідачі по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не зявились, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст.ст.74,76 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судової повістки (а.с.32,36; 51,53; 65,66), про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, заперечень на позов не подано, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_4 громади м.Енергодар в особі Енергодарської міської ради Запорізької області в судове засідання повторно не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду надано клопотання з проханням розглянути справу за позовом ОСОБА_1В, про визнання права власності за набувальною давністю без участі їх представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с.44).

Представник третьої особи Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте надав суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність їх представника. Проти позовних вимог не заперечують, самостійних вимог щодо предмету позову не заявлено (а.с.58).

Представник третьої особи ПАТ «Перший Український міжнародний банк» у місті Запоріжжі в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте надав суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність їх представника, з вирішенням позовних вимог на розсуд суду, самостійних вимог щодо предмету позову не заявлено (а.с.68).

Представник третьої особи Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте надав суду письмові пояснення, в яких просять вирішити справу на розсуд суду, самостійних вимог щодо предмету позову не заявлено (а.с.37-38).

Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, зясувавши всі обставини по справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29 серпня 2012 року помер ОСОБА_5 у віці 42 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС №240680, виданим 04.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, за актовим записом № 318 (а.с.11).

Згідно договору купівлі-продажу автомобіля в кредит №12-04 від 03 грудня 2011 року, укладеного між ТОВ «Капітал-Авто» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), останній придбав за 74070 гривень автомобіль Лада 11173-140-31 зеленого кольору, 2011 року випуску, кузов №ХТА111730В0149590 та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САК252355, виданим 07.12.2011 року Енергодарським ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області, на вказаний вище автомобіль, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.9, 12-13).

07 грудня 2011 року між ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №13298952, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику ОСОБА_6 кредит у розмірі 55552,00 гривень для придбання транспортного засобу: «ВАЗ» номер кузов №ХТА111730В0149590 у продавця ТОВ «Капітал-Авто», з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 17,49 % річних строком дії до 07 грудня 2018 року (а.с.15).

21 грудня 2011 року ОСОБА_1 отримано посвідчення водія серії ВАЕ №523979 (категорія «В»), видане Василівською ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.10).

З відмітки на вказаному кредитному договорі №13298952 від 07.12.2011 року вбачається, що кредит за цим договором погашено у повному обсязі 05.10.2016 року, зобов»язань за договором перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» клієнт ОСОБА_5 немає, про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 06.10.2016 року внесено відповідний запис (а.с.15 зворот), що також підтверджується письмовою заявою представника ПАТ «ПУМБ» ОСОБА_8 на адресу суду за вих № КНО-44.4.2/284 від 16.03.2017 року про відсутність заборгованості за кредитним договором №13298952 від 07.12.2011 року, де позичальником є ОСОБА_5, а сплачено у повному обсязі ОСОБА_9 (а.с.68).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) №50468340 від 06 жовтня 2016 року наданого Філією міста Києва та Київської області державного підприємства «Національної інформаційної системи» з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис 11936795 з контрольною сумою В64976174Г, підстава вилучення: кредитний договір № 13298952 від 07 грудня 2011 року (а.с.16).

Рішенням Василівського районного суду від 01 квітня 2013 року по цивільній справі №2/311/61/2013 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ПАТ «Перший Український міжнародний банк», було встановлено факт спільного проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_5 у період з грудня 2009 року по день його смерті 29 серпня 2012 року та визнано за ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_5 право спільної сумісної власності на автомобіль марки Лада 11173-140-31, державний номер АР 3146СЕ, кузов №ХТА111730В0149590. Дане рішення суду набрало законної сили - 12 квітня 2013 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.17-18).

Відповідно до звіту про експертну оцінку колісного транспортного засобу, реєстраційний №АР3146СЕ, марка ВАЗ, модель 111730, рік випуску 2011, колір зелений, двигун №ХТА111730В0149590, тип КТЗ легковий універсал, технічний паспорт видано Енергодарським ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області, який належить ОСОБА_6, складеного на 12 грудня 2016 року приватним підприємцем ОСОБА_10, ринкова вартість обєкту оцінки станом на 12 грудня 2016 року становить - 112000,00 грн. (а.с.24-25).

Згідно повідомлення Василівської державної нотаріальної контори №125/01-16 від 28 лютого 2017 року, після смерті ОСОБА_5, який помер 29 серпня 2012 року Василівською державною нотаріальною конторою спадкова справа не заводилась, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.41).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №46856229 від 22 лютого 2017 року, виданої Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області спадкова справа, після смерті ОСОБА_5, який помер 29 серпня 2012 року, заведена Енергодарською державною нотаріальною конторою є чинною (а.с.42).

Згідно повідомлення Енергодарської державної нотаріальної контори №296/01-16 від 17 березня 2017 року, після смерті ОСОБА_5, за заявою ПАТ «ПУМБ» була зведена спадкова справа за №27 у зв»язку з надходженням 06.02.2013 року заяви (претензії кредитора) від ПАТ «ПУМБ». З моменту відкриття спадкової справи до теперішнього часу з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.71).

Згідно матеріалів спадкової справи № 27/2013, заведеної Енергодарською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5, який помер 29 серпня 2012 року вбачається, що 31 січня 2013 року із заявою про включення боргових вимог до спадкової маси (претензією кредитора) після смерті ОСОБА_5 звернулось ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (а.с.74-88).

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №47126468 від 18 березня 2017 року, виданої Енергодарською державною нотаріальною конторою Запорізької області спадкова справа, після смерті ОСОБА_5, який помер 29 серпня 2012 року, є чинною (а.с.72).

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області №01-01-42/0805 від 27 лютого 2017 року, ОСОБА_5 10 квітня 2009 року за рішенням Енергодарського міського суду №2-410 від 27 лютого 2009 року знятий з місця реєстрації за адресою: місто Енергодар, вулиця Молодіжна (Комсомольська)АДРЕСА_1 та з 10 квітня 2009 року згідно з карткою реєстрації місця проживання в місті Енергодарі не значився (а.с.46).

Як вбачається з відомостей Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, станом на 23.03.2017 року, автомобіль НОМЕР_2, 2011 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 під арештом не перебуває (а.с.90).

Згідно полісу № А1/9191148 від 28.04.2016 року ПрАТ «Арсенал Страхування», між даною страховою компанією та ОСОБА_1, позивачем по справі, укладений Договір (поліс) обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо забезпеченого транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_2, 2011 року випуску, де страхувальником зазначена ОСОБА_1 (а.с.93).

Згідно положень ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України у п.9 та п.13 постанови №5 „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових порав при вирішенні спорів, повязаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, разом з яким вступила в дію норма, передбачена статтею 344 ЦК України - про набувальну давність. Стаття 344 ЦК України запровадила до цивільного законодавства новий інститут - набуття права власності за давністю володіння. ЦК УРСР 1963 року не містив поняття «набувальна давність», воно набуло юридичного значення в день набрання чинності новим ЦК України. Проте, в п. 8 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України зазначається, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність діють і тоді, коли володіння майном почалося за 3 роки до набрання чинності цим документом, тобто не раніше 01 січня 2001 року.

З наведеного вище вбачається, що позовні вимоги про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно можуть бути пред'явлені всудовом порядку,починаючи з 01 січня 2011 року. Граничний час, з якого потрібно починати відлік набувальної давності на чуже майно - 01 січня 2001 року. При цьому, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк після 01 січня 2001 року.

Згідно ч.1, ч.4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для рухомого майна складає пять років.

Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.

Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути річ власнику, а також йому не пред'являвся правомочною особою позов про повернення майна.

Як зазначено в Ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року «пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом».

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній в Ухвалі від 22 лютого 2012 року.

Чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

При вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати те, що: 1) право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року; 2) задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставістатті 334 ЦКможливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності володіння; 3) за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 - можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК , а також частини четвертоїстатті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту ст.344 ЦК України обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач (ч.1 ст.60 ЦПК України), є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю, згідно з правилами ст.344 ЦК України, по перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто, особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим, факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права. По друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто, очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до свого власного (експлуатувати, вживати необхідних заходів для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги. І потретє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.

Разом з тим, відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт набуття нею права власності за набувальною давністю, оскільки вона відкрито, добросовісно та безперервно користується рухомим майном - автомобілем Лада 11173-140-31, державний номер АР 3146СЕ, 2011 року випуску, на протязі тривалого періоду часу (понад пяти років), з грудня 2011 року та по теперішній час безперервно та відкрито користується вказаним транспортних засобом, факт знаходження вказаного автомобіля в її користуванні ОСОБА_1 не приховувала, з 2011 року по теперішній час користування цим автомобілем є безперервним та протягом всього строку набувальної давності не переривалось, а отже позовні вимоги ОСОБА_1, відповідно до ст.ст.15,16,344 ЦК України, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.316,328,335,344,392 ЦК України, ст.ст.7, 10, 11, 60, ст.ст.79, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 громади міста Енергодар в особі Енергодарської міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, ПАТ «Перший Український міжнародний банк» у місті Запоріжжя, Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області, про визнання прав власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/2 частину автомобіля Лада 11173-140-31, 2011 року випуску, зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № ХТА111730В0149590, який зареєстрований за ОСОБА_5, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 252355, виданого Енергодарським ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області 07.12.2011 року, та який помер 29 серпня 2012 року.

Рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за заявою відповідача, який не був присутній у судовому засіданні, яка подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_11