Вирок № 66131488, 20.04.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1547/17

1-кп/264/315/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2017 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Собакінських С.М., за участю прокурора Олейніченка С.М., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Маріуполі, Донецької області, громадянина України, українця, що має середню освіту, не працюючого, не одруженого, не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 27 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року, в денний час, ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля зупинки «Цех холодного прокату» за адресою: м. Маріуполь, Кальміуський район, вул. Новосибірська, де розташовані трамвайні путі, таємно викрав майно,що належить КП «МТТУ», а саме: підкладки Д-65 в кількості 10 одиниць, масою 53,34 кг., загальною вартістю 202,69 гривень та металеві костилі в кількості 24 одиниці, вагою 7,84 кг. загальною вартістю 29,80 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями КП «МТТУ» матеріальний збиток на загальну суму 232,49 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно з 27 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року, перебуваючи біля зупинки «Цех холодного прокату» побачив підкладки Д-65 та металеві костилі, які в подальшому викрав та продав невідомій особі. Пояснив, що у зв'язку з тяжким матеріальним положенням в нього виник такий умисел . Провину свою усвідомлює, у вчиненому розкаюється.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, з урахуванням їх думки, прийшов до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та вивченням даних у справі, які характеризують його особу. Також учасникам судового провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ними не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні є доведеною і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, працює, але офіційно не працевлаштований, на обліках у диспансерах міста Маріуполя не значиться. При цьому він свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, що суд враховує як пом'якшуючі обставини. Представник потерпілого на суворій мірі покарання не наполягав.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе шляхом виконання ним безоплатних суспільно корисних робіт і йому необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нового злочину.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.

Цивільний позов представника потерпілого в сумі 2028,92 підлягає до задоволення повністю.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не застосовувались.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725, р/р 26008962485232 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) матеріальну шкоду в сумі 2058,92 грн.

Речові докази: надані представником потерпілого ОСОБА_2 копія довіреності на його ім'я, копія рапорту майстра ОСОБА_3, дві копії рапортів начальника служби путів ОСОБА_4, копія витягу з ЄДРПОУ, копія статуту КП «МТТУ», копія паспорту на його ім'я, копія графіку оглядів путів; відеозапис з «бодікамер» за 28.02.2017 року, який записаний на CD-R «Maximus» - залишити в матеріалах кримінального провадження; чотири металеві підкладки Д-65 (квитанція № 004126 від 31.03.2017 року), шість металевих підкладок Д-65 та дванадцять металевих костилів (квитанція № 004125 від 31.03.2017 року), що знаходяться на зберіганні у камері схову Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області - повернути Комунальному підприємству «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»; цвяховідривач, сокиру, білий поліетиленовий мішок та тачку на чотирьох колесах ( квитанція № 004127 від 31.03.2017 року), що знаходяться на зберіганні у камері схову Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Іванченко А. М.